"15" листопада 2012 р.Справа № 6/57/5022-740/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
Розглянув справу
за позовом Прокурора Тернопільського району в інтересах держави, вул. За Рудкою, 35, м.Тернопіль, 46000 в особі Великоглибочецької сільської ради, с. Великий Глибочок, Тернопільський район, Тернопільська область, 47703
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, 47703)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держкомзему у Тернопільській області, (вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль, 46000)
про зобов'язання виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та стягнення 4217 грн. 45 коп. збитків
За участю представників сторін:
Прокурора - Легета І.Б.
Позивача - Сердюк А.Г.
Відповідача - ОСОБА_2
Третя особа -не з'явився
суть справи:
У вересні 2012 року прокурор Тернопільського району звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Великоглибочецької сільської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Головного управління Держкомзему у Тернопільській області до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та стягнення 4217,45 грн. шкоди.
Розгляд справи, призначений вперше на 04 жовтня 2012 року, було відкладено до 01 листопада 2012 року, а пізніше в засіданні оголошувалась перерва, востаннє до 15 листопада 2012 року.
В розпочатому судовому засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,27,29,81-1 ГПК України.
Від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо предмету спору та клопотання про можливість розгляду справи без участі його представника.
При даних обставинах суд прийшов до висновку про можливість задоволення клопотання третьої особи.
За заявою позивача, в порядку ст. 69 ГПК України, ухвалою від 08 листопада 2012 року термін розгляду спору було продовжено.
За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи у т.ч. дані у попередніх засіданнях, думку прокурора, судом встановлено:
На підставі договору купівлі - продажу від 30 січня 2003 року ОСОБА_2 набув у власність приміщення магазину з цокольним поверхом та прибудовою загальною площею 253,7 м2 зазначений в плані під літерою "А" та металевий навіс під літерою "Б" за адресою АДРЕСА_2.
Проект землеустрою чи інша технічна документація на земельну ділянку, у т.ч. попереднім власником магазину не виготовлялась.
Рішенням сесії Великоглибочецької сільської ради №140 від 29 грудня 2003 року, розглянуто заяву попереднього користувача та постановлено вилучити з користування Тернопільського районного споживчого товариства земельну ділянку площею 0,11 га у зв'язку з продажем магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_2
За заявою ОСОБА_2, 05 листопада 2003 року сесією Великоглибочецької сільської ради прийнято рішення №218 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення в оренду з правом викупу земельної ділянки площею 0,03га для обслуговування приміщення будівель та споруд за рахунок земель громадської забудови на території Великоглибочецької сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області.
06 березня 2006 року, на сесії Великоглибочецької сільської ради розглянуто заяву ОСОБА_2 та рішенням №379 внесено зміни до рішення №218 від 05 листопада 2003 року, а саме, дано згоду на складання проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,10 га для обслуговування викупленого приміщення за адресою АДРЕСА_2, для передачі її в оренду з правом викупу, терміном на 25 років за рахунок території РайСТ, в межах населеного пункту Великоглибочецької сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області.
Пунктом 2 рішення №379 від 06 березня 2006 року ОСОБА_2 зобов'язано замовити складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати проект на розгляд та затвердження в установленому порядку.
Перевіркою, проведеною державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільському районі виявлено, що в порушення ст.ст. 125,126 ЗК України, ОСОБА_2 без правовстановлюючих документів використовує земельну ділянку площею 0,10га в межах населеного пункту села В. Глибочок, для обслуговування викупленого приміщення за адресою АДРЕСА_2, про що складено акт від 05 травня 2011 року.
Приписом управління Держкомзему у Тернопільському районі від 05 травня 2011 року, ОСОБА_2 зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства та повідомити про виконання припису до 05 червня 2011 року.
При повторній перевірці, у відповідності до Акта, складеного інспектором з контролю за використанням та охороною земель в Тернопільському районі 10 червня 2011 року, ОСОБА_2 вимоги припису від 05 травня 2011 року не виконав, а порушення вимог земельного законодавства не усунув. Згідно з приписом від 10 червня 2011 року відповідачу встановлено новий термін для усунення порушень земельного законодавства до 11 липня 2011 року.
Постановою б/н від 14 червня 2011 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення, передбачене ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів).
Згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №29647241 від 30 березня 2012 року, у відповідності до повідомлень Управління пенсійного фонду в Тернопільському районі №9/05 від 06.01.12р., №№123/05,124/05 від 19.03.12р., штраф в сумі 306 грн. накладний на ОСОБА_2 а також виконавчий збір та витрати, стягнуто повністю.
Перевіркою, втретє проведеною 18 липня 2011 року, управлінням Держакомзему в Тернопільській області встановлено, що порушення земельного законодавства залишається не усунутим.
Матеріали перевірок і прийняті за їх наслідками приписи та постанова відповідачем не оскаржувалась.
На необхідність оформлення відповідачем відповідної документації на землю, через відсутність якої місцевий бюджет несе збитки, ОСОБА_2. неодноразово зверталась увага органом самоврядування.
Зокрема, рішенням виконавчого комітету Великоглибочецької сільської ради №171 від 22 березня 2012 року, сесії Великоглибочецької сільської ради №355 від 19 червня 2012 року, №198 від 06 жовтня 2011 року, Актом ревізії Великоглибочецького сільського бюджету від 04 травня 2012 року №17-22/120.
Тривале невиконання ОСОБА_2 вимог приписів а також безоплатне, без правовстановлюючих документів користування земельною ділянкою, стало підставою для звернення прокурора до суду із позовом про відновлення порушених прав органу місцевого самоврядування та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
У відзиві на позов та усних поясненнях, відповідач вказав на вчинення усіх передбачених законом дій щодо оформлення за собою земельної ділянки, зокрема укладення договору з ОСОБА_7 на землевпорядні роботи та прийняття сесією Великоглибочецької сільської ради рішення №1157 від 18 грудня 2008 року про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою.
З огляду на доводи відповідача, прокурором зроблено відповідні запити.
На запит прокурора, в листі №1537/06/01-28 від 11 жовтня 2012 року Управління держкомзему в Тернопільському районі зазначило, що проект землеустрою щодо відведення в оренду СПД ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га на території Великоглибочецької сільської ради для обслуговування викупленого приміщення магазину, не погоджувався та в Управлінні відсутній.
Підприємець ОСОБА_7 також надав прокурору відповідь (копія наявна в матеріалах справи), за змістом якої, замовлений ОСОБА_2 проект землеустрою не готовий для подачі на затвердження в сільську раду, через неподання замовником усіх необхідних документів, від-так, про затвердження проекту землеустрою йому нічого не відомо.
На протест прокурора №64-3554 від 19 жовтня 2012 року, сесією Великоглибочецької сільської ради прийнято рішення №444 від 25 жовтня 2012 року про скасування рішення ради №1157 від 18 грудня 2012 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду СПД ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га на території Великоглибочецької сільської ради для обслуговування викупленого приміщення магазину.
На вимогу суду, викладену в ухвалі від 04 жовтня 2012 року, ОСОБА_2 проект землеустрою не представив.
В усних поясненнях відповідач зазначив, що проект землеустрою ще не виготовлено. А також підтвердив, що фактично використовував спірну земельну ділянку під магазином, здійснюючи в ньому торгівлю (див. формуляр (протокол) судового засідання від 01 листопада 2012 року).
В засіданні 08 листопада 2012 року відповідач зазначив, що в єдиному державному реєстрі він зареєстрований як приватний підприємець, проте ніякою підприємницькою діяльністю не займається.
Щодо державної реєстрації ОСОБА_2 як суб'єкта підприємницької діяльності, на запит прокуратури №64-3870 від 12 листопада 2012 року, в листі №2394 від 13 листопада 2012 року відділом з питань державної реєстрації Тернопільської районної державної адміністрації роз'яснено, що бланки свідоцтв, видані до 01 липня 2004 року вважаються недійсними. Однак, із заявою про видачу свідоцтва нового зразка підприємець ОСОБА_2 не звертався. Разом з тим, у встановленому порядку державна реєстрація припинення підприємницької діяльності не проводилась, від-так, станом на час розгляду справи в суді ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємництва -фізична особа.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Так, земельні правовідносини, зокрема пов'язані із користуванням землею, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі", Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом, а також договором оренди землі.
Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
В силу приписів ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з Земельним кодексом України, зокрема ст.ст. 80, 84, п. 12 Перехідних положень, своє право на землі державної власності держава реалізує через відповідні органи державної влади, у т.ч. через органи місцевого самоврядування.
При цьому, п. 12 Перехідних положень ЗК України визначає, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Відповідно до ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які в свою чергу приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 50 Закону України "Про землеустрій" № 858-IV від 22 травня 2003 року).
У відповідності до ч.4 ст. 123 ЗК України, п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою КМ України № 677 від 26 травня 2004 року (далі -Порядок №677), розроблений проект відведення земельної ділянки виконавець подає у випадках, установлених статтями 118 і 123 Земельного кодексу України, на погодження відповідній комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, за місцем розташування земельної ділянки.
Після одержання позитивного висновку державної експертизи, проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок. (п. 11 Порядку №677).
Відповідно до статті 377 ЦК та статті 120 ЗК до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Право користування (в т.ч. на правах оренди) земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухомість, переходить до набувача об'єктів нерухомості виключно за умови, що в момент їх відчуження у попереднього власника, згідно з вимогами земельного законодавства України, таке право було і воно належним чином посвідчене.
У вирішенні спорів про право власника об'єкта нерухомості на земельну ділянку, на якій він розташований, судам слід враховувати, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Реєстрація права власності на будівлю і споруду автоматично не тягне переходу права користування земельною ділянкою під нею, оскільки в наведених вище нормах цивільного та земельного законодавства йдеться про перехід права власності на землю при переході права власності на об'єкт нерухомості на підставі договору відчуження.
Разом з тим, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не на підставі договору відчуження не тягне безумовного переходу права власності на земельну ділянку під об'єктом нерухомості, а потребує в цьому випадку окремого договірно-правового регулювання шляхом укладення відповідних цивільно-правових угод між власником земельної ділянки і власником споруди в установленому порядку. При цьому, закон не встановлює обов'язковість укладення чи поновлення з вказаних підстав договору оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, однак передбачає переважне право власника об'єкта на ділянку, на якій цей об'єкт розташований.
Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості, водночас є підставою для переходу права на землю; оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.
Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року, Рекомендаціях Вищого господарського суду України від 02 лютого 2010 року №04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства") та листі Вищого господарського суду від 01 січня 2010 року "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами".
Як з'ясовано судом проект землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,10 га для обслуговування викупленого приміщення за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_2 не виготовлено і на затвердження не представлено.
Посилання відповідача на виготовлення такого проекту та його затвердження органом місцевого самоврядування жодним документом не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи.
З врахуванням наведеного, вимоги прокурора заявлені в інтересах держави в особі Великоглибочецької сільської ради про зобов'язання підприємця ОСОБА_2 виготовити документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 4217,45 грн. шкоди завданої безоплатним користуванням земельною ділянкою, то спір у цій частині підлягає задоволенню з огляду на таке:
Стаття 206 ЗК України встановлює правило, згідно з яким використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Відповідно до Закону України "Про плату за землю" та діючого нині Податкового кодексу України, плата за землю справляється у вигляді земельного податку та орендної плати.
Щодо спірної земельної ділянки, одержувачем плати за землю є Великоглибочецький сільський бюджет.
Частиною 2 ст. 152 ЗК України, визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, у т.ч. шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Згідно з ст. 22 ЦК України, ст.ст.224,225 ГК України, збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
В силу приписів ч.1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
В свою чергу, ч.1 ст. 224 ГК України, покладає на учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, обов'язок відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України. (гл.24 ЗК України, п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин")
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування за умови, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.1 ст. 1166 ЦК України).
Враховуючи дату виникнення у відповідача права власності на (будівлю) об'єкт нерухомості 30 січня 2003 року, від-так виникнення обов'язку оформити у встановленому законом порядку право користування земельною ділянкою, беручи до уваги неподання ОСОБА_2 документів, необхідних для виготовлення проекту землеустрою, невиконання вимог приписів та притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, суд критично оцінює доводи ОСОБА_2 щодо відсутності його вини у фактичному користуванні земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Протиправна бездіяльність відповідача, що спричинила позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди (неотримання плати за фактичне землекористування) підтверджується матеріалами перевірок, здійснених управлінням Держкомзему протягом травня-липня 2011 року, розрахунком недоотриманих доходів, проведеним Тернопільською об'єднаною державною фінансовою інспекцією, рішеннями органів місцевого самоврядування та іншими доказами у справі.
По суті заявленого позивачем і прокурором обрахунку шкоди за період з січня 2010 року по грудень 2011 року в сумі 4217,45 грн. відповідач заперечень не подав.
З огляду на усе вищевикладене, позов в частині відшкодування шкоди, завданої підприємцем ОСОБА_2 внаслідок безоплатного користування земельною ділянкою слід задовольнити.
Враховуючи ту обставину, що згідно з представленою копією посвідчення №102789, ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, в порядку ст.ст. 44,49 ГПК України, п.9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір з відповідача не стягується.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити.
1. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) виготовити документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га в оренду із земель не наданих у власність або постійне користування (забудовані землі-громадського призначення) для обслуговування викупленого приміщення магазину за адресою АДРЕСА_2, на території Великоглибочецької сільської ради.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
- 4217,45 грн. на користь Великоглибочецької сільської ради (с. Великий Глибочок, Тернопільський район, Тернопільська область, рахунок №33215812700521, код платежу 13050200, одержувач Великоглибочецький сільський бюджет, МФО 838012, код одержувача 38038156, в ГУ ДКУ в Тернопільській області).
Видати наказ.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.
Дата підписання: 26 листопада 2012 року
Суддя І.П. Шумський