01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
12.02.13 № 910/2597/13.
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут вагонобудування"
до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" Старокостянтинівська колійна Машинна станція
про стягнення 100 460,66 грн.
Державне підприємство "Український науково-дослідний інститут вагонобудування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 05-09-14.2/09 від 01.02.2013 р. до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" Старокостянтинівська колійна Машинна станція про стягнення 100460,66 грн.
Наведена позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У відповідності до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Згідно вимог ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Від імені позивача позовна заява підписана директором Донченком А.В. та юрисконсультом Дворник Л.І. на підставі довіреності № 05 від 14.01.2013 р., виданої Державним підприємством "Український науково-дослідний інститут вагонобудування" в особі директора Донченка А.В.
Натомість, серед документів, доданих до позовної заяви, відсутні докази, які б станом день подання позову до суду підтверджували посадове становище Донченка А.В. як керівника Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут вагонобудування", як-то: довідка з ЄДРПОУ, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, де було б зазначено керівника позивача, протокол про обрання вказаної особи директором позивача, наказ про призначення тощо.
Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особами, які мають право її підписувати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
У частині 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо змісту позовної заяви, з урахуванням яких позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) сторін.
Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
Повне найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру (ч. 3 ст. 90 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з позовної заяви, у якості відповідача позивачем визначено Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" Старокостянтинівська колійна Машинна станція (01030, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 04713033).
В той же час, позивачем не вказано на жодне з джерел (відповідні довідки з ЄДРПОУ, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців тощо), з яких він отримав дані про належність відповідачу саме вказаного у позовній заяві повного найменування відповідача.
При цьому суд звертає увагу, що стороною договору № 103 на обстеження технічного стану рухомого складу від 20.03.2012 р., на підставі якого позивач звернувся з позовом до суду, є саме Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 04713033) (Замовник), а Старокостянтинівську колійну машинну станцію (31103, с. Старокостянтинів-2, вул. Ворошилова, 20/2, ідентифікаційний код 22986774) визначено в якості Платника.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно частин 1, 4 ст. 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Частиною 1 ст. 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Частиною 2 ст. 95 Цивільного кодексу України визначено, що представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 наведеної статті Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру (ч. 5 ст. 95 Цивільного кодексу України).
Таким чином, у позовній заяві не вказано повного найменування відповідача, що свідчить про недодержання позивачем вимог статті 54 ГПК України. При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Частиною 2 статті 44 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до листа Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 30.01.2012 р. № 06-08/327-1049 вказані наступні банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва
ОдержувачГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)
Банк одержувачаГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)
ЄДРПОУ37993783
МФО820019
Рахунок31215206783001
Код платежу22030001
Призначення платежуСудовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68820,00 грн.).
Враховуючи викладене, при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 05-09-14.2/09 від 01.02.2013 р. (ціна позову: 100460,66 грн.), позивач за вказану майнову вимогу повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2009,21 грн. (2 відсотки ціни позову), за наведеними вище банківськими реквізитами. Проте, до позовної заяви № 05-09-14.2/09 від 01.02.2013 р. позивачем додано платіжне доручення № 193 від 01.02.2013 р. на суму 2009,20 грн., що свідчить про сплату відповідачем судового збору в меншому розмірі, ніж встановлено законом.
Крім того, з платіжного доручення № 193 від 01.02.2013 р. вбачається, що позивачем не вірно вказаний реквізит Одержувача, а саме: зазначено Головне управляння Державної казначейської служби, тоді як належало вказати - Головне управління державної казначейської служби України в м. Києві.
Отже, платіжне доручення № 193 від 01.02.2013 р. не приймається судом у якості належного доказу сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.09 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Отже, належним доказом надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Однак, у якості доказу надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем додано лише опис вкладення до поштового відправлення без документу, що підтверджує надання поштових послуг.
Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою слід також звернути увагу на наступне:
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Додані позивачем до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, оскільки не містять зазначення ініціалів та прізвища особи, яка засвідчувала копії, а також не містять дати засвідчення копій.
Керуючись п.п. 1, 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Суддя О.В.Гумега