01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
11.02.13 № 910/2478/13.
Суддя Васильченко Т.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Веста"
до Фізичної особи - підприємця Шереметьєва О.Є.
про стягнення 11 592,21 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТФ Веста" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Шереметьєва О.Є. про стягнення 11 592,21 грн.
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "ТФ Веста" позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
При цьому ч. 1 ст. 58 ГПК України визначає тільки можливість, а не обов"язковість об"єднання кількох вимог в одній позовній заяві.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких грунтується вимога позивача.
Отже, об"єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких грунтується позов в цілому.
Доказами відповідно до ст. 32 ГПК України визнаються будь - які фактичні дані, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обгрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відтак, допускається можливість об"єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони грунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
В поданій позовній заяві № 434 від 16.01.2013 об'єднано кілька вимог, а саме вимоги про стягнення боргу, які ґрунтуються на невиконанні відповідачем умов договорів № 3/01/341 від 04.01.2010 та № 542 від 01.01.2011.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо підстав якими обґрунтовується стягнення заборгованості за кожним з договорів, що укладені між сторонами. До того ж, заявлені позовні вимоги не пов'язані підставою їх виникнення (виникли з різних договорів) та не пов'язані поданими доказами, оскільки документи, що підтверджують обставини укладення кожного з договорів є різними (докази не пов'язані), а відтак ст. 58 ГПК України в даному випадку не може бути застосована.
Як про те зазначено у коментованій статті Господарського процесуального кодексу України (ст. 58) господарському суду не надано права роз'єднати поєднані в одне провадження позовні вимоги.
Таким чином, для встановлення обставин справи, судом має бути досліджено 2 (два) окремі договори. При вирішенні спору судом мають бути оцінені всі документально підтверджені суми заборгованості Фізичної особи-підприємця Шереметьєва О.Є. за різними договорами.
Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
При цьому, суд враховує, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).
Відтак, оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, із своїми предметами, укладення та виконання яких не залежить один від одного, і правовідносини сторін за якими врегульовуються також без урахування умов один одного та незважаючи на однаковий суб'єктний склад, породжують різні взаємні права та обов'язки, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що є підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Окрім того, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Виходячи з аналізу вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Позивачем до позовної заяви додано фіскальний чек № 9423 від 07.02.2013 та опис вкладення у цінний лист від 07.02.2013.
Однак, згідно наведеного опису вкладення у цінний лист, адресату направлено "Позовну заяву у кількість предметів - 5 арк.; розрахунок пені у кількість предметів - 2 арк. та розрахунок 3% річних у кількість предметів 2 арк. (загальна кількість аркушів -9)", проте до суду подано позовну заяву з доданими до неї документами на 91 арк., що свідчить про не виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України щодо направлення всіх додатків.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
Позовну заяву повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.
Суддя Т.В.Васильченко