"07" лютого 2013 р.Справа № 5017/3772/2012
за позовом Прокурора Татарбунарського району Одеської області, в інтересах держави
в особі Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Суддя Демешин О. А.
Представники:
від прокуратури: Доброжан Н. І. - за посвідченням;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_2 - за паспортом.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Татарбунарського району Одеської області, в інтересах держави, в особі Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (далі - відповідач) яким просить суд: зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,02 га, яка розташована на території рекреаційної зони „Расейка", Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря та зобов'язати відповідача привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом демонтування тимчасової споруди.
Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області позов підтримала, про що зазначила у письмових поясненнях та просила розглянути справу за відсутності свого представника.
Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.
Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (далі - Відповідач) з метою ведення підприємницької діяльності використовується земельна ділянку водного фонду рекреаційної зони „Расейка" Приморської сільської ради Татарбунарського району площею 0,02 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря.
Факт використання цієї ділянки не заперечується самим відповідачем.
Прокурор, посилаючись на те, що вищезазначена земельна ділянка використовується самовільно - без передбачених чинним законодавством дозвільних документів, - просить зобов'язати відповідача її звільнити та привести у придатний для використання стан шляхом демонтування, розташованій на ній тимчасової споруди.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, вказане право посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості) до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Стаття 212 Земельного кодексу України передбачає, що самовільне зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі.
Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка площею 0,02га на території рекреаційної зони „Расейка" Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за межами населеного пункту використовується Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2. При цьому, земельна ділянка експлуатується без встановлення меж ділянки у натурі, укладення договору оренди землі (або іншого правовстановлюючого документу), його державної реєстрації. Крім того, земельна ділянка експлуатується без відповідного розпорядження Татарбунарської районної адміністрації про передачу землі у користування.
Факт самовільного зайняття земельної ділянки зафіксовано в ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеної старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Татарбунарського району, про що свідчить відповідний акт перевірки від 10.06.2011 р.
В якості доказів самовільного використання земельної ділянки прокурора надав в копіях: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.06.2011, припис від 10.06.2011, акт обстеження земельної ділянки від 10.06.2011, постанова про накладення адміністративного стягнення від 10.06.2011, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.11.2011, припис від 02.11.2011, протокол про адміністративне правопорушення від 02.11.2011, копія постанови від 02.11.2011, акт обстеження земельної ділянки від 18.10.2012, довідкою начальника відділу містобудування, архітектури розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства про розміщення незакінченого будівництва -збірно-розбірного дерев'яного каркасу.
Однак, не зважаючи на прийняті адміністративні заходи щодо припинення протиправної діяльності, вимоги контролюючого органу відповідач не виконав і самовільно зайняту земельну ділянку не звільнив.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат по сплаті судового збору
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 (68142, АДРЕСА_1, номер - НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,02 га, яка розташована на території рекреаційної зони „Расейка", Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря та привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом демонтування тимчасової споруди.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 (68142, АДРЕСА_1, номер - НОМЕР_1) до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22030001, рахунок №31210206783008, отримувач - ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача - ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997 - 1073 гривні судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України..
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 12.02.2013р.
Суддя Демешин О.А.