ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (0322)-61-58-10
07 лютого 2013 року 09 год. 13 хв. Справа № 813/453/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Дорош Х.Р.,
представника позивача - Куксова В.Г, представника відповідача - Кельбас Р.А,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівагропродукт» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень - рішень, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТзОВ «Львівагропродукт» до ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС України про скасування податкових повідомлень - рішень від 25.12.2012 року № 0003252320 та № 0003262320.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що, вищезазначені податкові повідомлення - рішення винесені з порушеннями вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, оскільки відповідачем неправомірно в акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки ТзОВ «Львівагропродукт» не було надано податковому органу документи, які б підтверджували придбання (фактичне отримання) підприємством сировини і матеріалів у 3 кварталі 2012 року.
З приводу вищезазначеного, представник позивача стверджує, що під час перевірки відповідачу було представлено документи, які були підставою для формування витрат операційної діяльності у 3 кварталі 2012 року та документи, які були підставою для формування інших витрат у 3 кварталі 2012 року. Однак, з невідомих позивачу підстав, представлені відповідачу документи, ним до уваги взяті не були. До того ж, в Акті перевірки, як відповідач зазначає, що такі документи позивачем не пред'являлись взагалі.
Таким чином, беручи до уваги факт того, що необхідні первинні документи були, позивач правомірно відніс до витрат витрати операційної діяльності на вищезазначену суму.
На підставі вищевказаного, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач подав заперечення на адміністративний позов та пояснення по справі, у яких зазначає, що під час проведення перевірки ТзОВ «Львівагропродукт» не було надано податковому органу документи, які б підтверджували придбання (фактичне отримання) підприємством у 3 кварталі 2012 року сировини та матеріалів на суму 1 630 825,00 та слугували б підставою для формування витрат операційної діяльності у сумі 1 630 825,00 грн., а також документів, які б підтверджували придбання (фактичне отримання) підприємством у 3 кварталі 2012 року витрат на загальну суму 154 859,00 грн., та слугували б підставою для формування інших витрат на суму 154 859,00 грн., що спричинило завищення витрат операційної діяльності на загальну суму 1 630 825,00 грн. та призвело до порушення п. 44.1 ст. 44, п.138.2 ст. 138, п. 139.1.9, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених вище, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС в період з 31.10.2012 року по 20.11.2012 року було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено Акт про результати перевірки від 03.12.2012 року № 2074/2210/30338070. На підставі зазначеного Акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 25.12.2012 року
№ 0003252320, яким позивачеві було визначено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток в розмірі 273 416,00 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями в розмірі 68 354,00 грн. і № 0003262320, яким позивачеві визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 483 703,00 грн.
Згідно з ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат, крім витрат, визначених в пунктах 138.3 та у статті 139 ПКУ. Витрати операційної діяльності складаються, зокрема, із собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ.
П. 138.10.5., п. 138.10 ст. 138 ПК України передбачено, що до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів за користування кредитами та позиками та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених ПКУ, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, що включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень ( стандартів ) бухгалтерського обліку.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.
Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Судом встановлено, що у відповідності до даних податкової декларації з податку на прибуток ТзОВ «Львівагропродукт», поданої за 3 квартал 2012 року, підприємством відображено значення рядка 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за третій квартал 2012 року у сумі 2 644 158,0 грн., з яких вартість сировини та матеріалів складає 2 020 086,0 грн. Проте, як стверджує відповідач, позивачем під час перевірки не надано документів, які б підтверджували придбання ТзОВ «Львівагропродукт» у 3 кварталі 2012 року сировини та матеріалів на вищезазначену суму та відповідно слугували б підставою для формування витрат операційної діяльності у сумі 1 630 825,00 грн. при наявності залишків сировини й матеріалів станом на 01.07.2012 року у розмірі 5985356,85 грн. та станом на 01.10.2012 року у розмірі 5915762,12 грн.
У зв'язку з наведеним, а також враховуючи принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд запропонував позивачу представити документи, які спростовують доводи податкового органу щодо наявності порушень та підтверджують придбання (фактичне отримання) ТзОВ «Львівагропродукт» сировини та матеріалів у 3 кварталі 2012 року на вищезазначену суму .
Позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: податкові накладні, видаткові накладні, товаротранспортні накладні, договори з контрагентами з додатками, акти приймання виконаних робіт, банківські виписки.
Такі первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», доказів протилежного відповідачем не представлено та судом не встановлено.
Зважаючи на те, що відомості, зазначені у згаданих вище первинних документах у повній мірі підтверджують придбання (фактичне отримання) позивачем сировини і матеріалів у 3 кварталі 2012 року на вищезазначену суму, суд вважає, що ТзОВ «Львівагропродукт» не допущено порушення п. 44.1 ст. 44, п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а тому оскаржувані останнім, податкові повідомлення-рішення від 25.12.2012 року № 0003252320 та № 0003262320, винесені з порушенням норм чинного законодавства.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними.
Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 25.12.2012 року № 0003252320 та № 0003262320 .
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівагропродукт» (ЄДРПОУ 30338070, 79044, м. Львів, вул. Мельника, 2/8 ) судовий збір в сумі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 12 лютого 2013 року.
Суддя В.М. Сакалош