Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 січня 2013 р. Справа №2а/0570/16587/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 18:00
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Сімонові Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» до Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконними дій, визнання незаконними та скасування рішень
за участю представників сторін:
від позивача - Булгаков В.А. - за довіреністю,
Пригара О.О. - за довіреністю,
від відповідача - Бурцева Н.А. - за довіреністю,
Орлов М.В. - за довіреністю
Відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтопроходка» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконними дій, визнання незаконними та скасування рішень.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд
04.12.2012 Відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтопроходка» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування рішення начальника Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 03.12.2012 про застосування адміністративного арешту майна ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» (арк. справи 3-5).
В порядку статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач уточнював позовні вимоги, остаточно просив:
1. визнати незаконним та скасувати наказ Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 968 від 29.11.2012 про призначення податковими керуючими спеціалістів відділу погашення податкового боргу ОСОБА_12 та Орлова М.В.;
2. визнати незаконними дії податкових керуючих ОСОБА_12, Орлова М.В., ОСОБА_13 щодо складення акту відмови платника податків Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» від опису майна у податкову заставу від 30 листопада 2012 року № 1;
3. визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про опис майна Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» у податкову заставу від 30 листопада 2012 року;
4. визнати незаконним та скасувати рішення начальника Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 03 грудня 2012 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»;
5. винести окрему ухвалу у відношенні керівників Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, що допустили грубе порушення службових обов'язків, Податкового кодексу України та статті 19 Конституції України.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що наказ Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 968 від 29.11.2012 про призначення податковими керуючими спеціалістів відділу погашення податкового боргу ОСОБА_12 та Орлова М.В. суперечить положенням пункту 91.1 статті 91 Податкового кодексу України, оскільки податкові керуючі призначені не зі складу працівників інспекції, а зі складу вищестоящого податкового органу, та не на постійній основі, а на строк 2 місяці. Акт відмови платника податків Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» від опису майна у податкову заставу від 30 листопада 2012 року № 1 складений податковими керуючими без наявних на це підстав та не уповноваженими особами, за відсутності на час його складання рішення про опис майна у податкову заставу. Вказане рішення та повідомлення № 8 від 30.11.2012 про проведення перевірки збереження майна, що перебуває у податковій заставі, всупереч вимогам законодавства не було пред'явлено платнику податків. Крім того, згідно з актом опису активів від 03.12.2010 раніше у податкову заставу були описані активи позивача у вигляді грошових коштів на суму 7 200 000 гривень. Майно на зазначену суму до теперішнього часу з вини відповідача залишається не внесеним до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Просив позовні вимоги задовольнити (арк. справи 132-135).
Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, у яких вказав, що станом на 03.12.2012 за позивачем обліковується податковий борг перед бюджетом у сумі 8 364 684,02 гривень. Відповідач вживав передбачені законодавством заходи для погашення податкового боргу платника податків. Зокрема, прийняті та направлені податкові вимоги, та 30.11.2012 на підставі статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення № 9 про опис майна, що перебуває у власності платника податків. 30.11.2012 податковими керуючими ОСОБА_12., Орловим М.В. та ОСОБА_13 здійснено вихід на ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» для здійснення опису майна у податкову заставу, однак посадові особи підприємства відмовили податковим керуючим у здійсненні опису майна, про що на підставі пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України складено акт від 30.11.2012 № 1 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого. З огляду на зазначені обставини та керуючись положеннями статті 94 Податкового кодексу України 03.12.2012 начальником Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби прийнято рішення про застосування адміністративного арешту активів позивача. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2012 задоволено подання Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про підтвердження обґрунтованості рішення щодо застосування адміністративного арешту активів. Крім того, відповідачем отримано інформацію від УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 06.12.2012 № 9/10823 про те, що позивачем зняті з обліку з реалізації автомобілі. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити (арк. справи 100-103).
Позивач не погодився із наданими запереченнями, зазначивши про необґрунтованість посилання відповідача на постанову суду від 06.12.2012, оскільки ця постанова не набрала законної сили. Також вказав, що за заявою відповідача 22.09.2009 було зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави активів позивача на суму 2 091 399,70 гривень. 25.09.2009 податковим керуючим був складений акт № 31/24-113 опису активів позивача на суму 2 383 425,10 гривень. За заявою відповідача 05.10.2009 було зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави на вказану суму.03.12.2010 податковим керуючим було складено акт опису активів позивача на суму 7 200 000 гривень, що встановлено судом у справі № 2а/0570/1459/2011. Однак вказана податкова застава не була зареєстрована у Державному реєстрі з вини відповідача. Зазначені обставини не надають права начальнику інспекції приймати рішення про опис майна. Також вказав на відсутність будь-яких доказів, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (арк. справи 146-149).
У судовому засіданні встановлено, що позивач - Відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтопроходка» зареєстровано в якості юридичної особи та включено до ЄДРПОУ за кодом 00180841. Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18.11.2011 № 724 ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» вирішено ліквідувати (арк. справи 12-13).
Відповідач - Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, що у спірних відносинах реалізує повноваження, надані Податковим кодексом України.
Між сторонами виник спір за наступних обставин.
30.11.2012 Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби складено повідомлення № 8 про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (арк. справи 7).
30.11.2012 першим заступником начальника Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. Підставою визначено положення статті 89 Податкового кодексу України (арк. справи 85).
30.11.2012 податковими керуючими ОСОБА_12., Орловим М.В., ОСОБА_13 складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 1, за змістом якого ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» на підставі статті 91 Податкового кодексу України відмовило у здійснення опису майна у податкову заставу та не надало документи, необхідні для такого опису (арк. справи 86).
03.12.2012 начальником Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. В якості підстави для прийняття вказаного рішення в ньому визначено відмову платника податків від опису майна у податкову заставу (арк. справи 6).
Позивач, не погоджуючись із діями та рішеннями відповідача щодо призначення податкових керуючих, прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, складення акту відмови від опису майна та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна, звернувся 04.12.2012 до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
1. Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 968 від 29.11.2012 про призначення податковими керуючими спеціалістів відділу погашення податкового боргу ОСОБА_12 та Орлова М.В. суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Наказом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 18.10.2012 № 775 «Про призначення податкових керуючих» призначено податковим керуючим державного податкового інспектора відділу погашення податкового боргу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби ОСОБА_13
Наказом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 29.11.2012 № 968 «Про призначення податкових керуючих» були призначені податковими керуючими на період з 30.11.2012 по 01.02.2013 фахівців відділу погашення податкового боргу Державної податкової служби у Донецькій області: головного державного податкового ревізора-інспектора відділу організації роботи з безхазяйним майном ОСОБА_12, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу організації роботи з погашення податкового боргу Орлова Максима Вікторовича, які були закріплені за ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка» (ЄДРПОУ 00180841) (арк. справи 34).
В якості підстав для визнання незаконним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 29.11.2012 № 968 позивач визначив відсутність у відповідача права призначати податкових керуючих зі складу працівників податкового органу вищого рівня, а також відсутність у відповідача права встановлювати термін призначення податкових керуючих.
Суд не погоджується з такими доводами позивача, виходячи з таких вимог законодавства.
Відповідно до положень пунктів 91.1, 91.2 Податкового кодексу України, саме керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.
Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
На час прийняття наказу про призначення податкових керуючих № 968 від 29.11.2012 діяв Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1035, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 № 1430/18725 (втратив чинність 30.11.2012 згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 № 1112) (далі - Порядок № 1035).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Порядку № 1035, цей Порядок розроблено відповідно до статей 89, 91, 92, 94, 95 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Цей Порядок регламентує правила призначення та звільнення, функції та повноваження податкового керуючого, а також порядок складання ним акта опису майна, яке передається в податкову заставу, а також акта перешкоджання платником податків виконання повноважень податкового керуючого.
Як передбачено пунктами 2.1, 2.2 Порядку № 1035, податковий керуючий призначається наказом керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу державної податкової служби. Посадова (службова) особа органу державної податкової служби наділяється повноваженнями податкового керуючого з дати прийняття наказу керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу державної податкової служби про призначення цієї особи податковим керуючим.
При цьому, як визначено пунктом 1.5 цього Порядку, податковий керуючий - посадова (службова) особа органу державної податкової служби, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.
Зазначений Порядок не конкретизує органи податкової служби, серед посадових осіб якого має призначатись податковий керуючий. Оскільки ОСОБА_12 та Орлов М.В. на час прийняття наказу від 29.11.2012 № 968 були фахівцями відділу погашення податкового боргу Державної податкової служби у Донецькій області, тобто посадовими особами органу державної податкової служби, тому відсутні підстави стверджувати про те, що вони не могли бути призначені відповідачем як податкові керуючі ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка».
Також, Порядок № 1035 не встановлює конкретного проміжку часу, на якій мають бути призначені податкові керуючі (на постійній основі чи тимчасово), з огляду на що позивач необґрунтовано зазначає про відсутність у відповідача права встановлювати терміни виконання повноважень податкових керуючих.
Суд вважає помилковим посилання позивача у позовній заяві на Кодекс законів про працю України, у тій частині, що керівник Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби не є роботодавцем для працівників обласної податкової служби, а тому не міг права наказами призначати їх податковими керуючими. З цього приводу суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі не виступають трудові відносини між працівниками податкових органів, а мають місце адміністративні правовідносини, регламентовані спеціальним законодавством з питань діяльності податкових органів, яким у даному випадку виступає Порядок № 1035. Як зазначено судом вище, Порядок № 1035 не визначає конкретних податкових органів, серед службовців яких мають призначатись податкові керуючі, як і не містить заборони щодо призначення податковими керуючими працівників органу податкової служби вищого рівня.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наказ Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 29.11.2012 № 968 «Про призначення податкових керуючих» прийнято начальником Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, та підстави для визнання його незаконним та/або скасування відсутні.
2. Стосовно позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про опис майна у податкову заставу від 30 листопада 2012 року та про визнання незаконними дій податкових керуючих ОСОБА_12, Орлова М.В., ОСОБА_13 щодо складення акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 30 листопада 2012 року № 1, суд зазначає наступне.
Як передбачено пунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі:
несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Згідно з пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Як вбачається з наданих відповідачем у судове засідання розрахунків суми податкового боргу позивача, розмір податкового боргу позивача, який виник по деклараціями (уточнюючим розрахункам) від 19.03.2010, 19.04.2010, 19.05.2010, 18.06.2010, 15.07.201, 18.08.2010, 17.09.2010, 18.10.2010, 19.11.2010, 17.12.2010, 19.01.2011 становить 4 150 279,66 гривень (арк. справи 181). Розмір податкового боргу, що виник по деклараціям (уточнюючим розрахункам) від 25.02.2010, 30.10.2009, 21.12.2009, 20.01.2010, 01.02.2010, 12.02.201, 19.02.2010, 10.03.2010, 23.03.2010 складає 4 214 404,36 гривень. Загальна сума складає 8 364 684,02 гривень.
Відповідно до листа Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 13.01.2010 № 9/06-11 позивача було повідомлено про те, що згідно акту опису № 31/24-113 від 25.09.2009 описані активи, на які поширюється право податкової застави на суму 2 382 425,10 гривень (арк. справи 8). В матеріалах справи наявна також копія вказаного акту (арк. справи 11).
03.12.2010 податковим керуючим було складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, на суму 7 200 000,00 гривень (арк. справи 87).
Таким чином, станом на час прийняття рішення Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про опис майна у податкову заставу від 30 листопада 2012 року вже існували акти опису активів, на які поширюється право податкової застави на суми 2 382 425,10 гривень та 7 200 000,00 гривень, тобто на загальну суму 9 582 425,10 гривень, що перевищує податковий борг позивача, зазначений у наданих відповідачем розрахунках (арк. справи 181, 182).
Також, як встановлено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2011 у справі № 2а/0570/14059/2011, якою відмовлено у задоволенні подання Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про зупинення видаткових операцій на рахунках ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», на час розгяду судом справи був наявний акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 03.12.2010р. відносно відповідача, складений податковим керуючим, а саме на грошові кошти, які надійдуть на рахунки підприємства за договорами, первинними документами пов'язаними з господарською діяльністю підприємства, крім коштів, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати, у розмірі 7 200 000,00 грн., а також інші акти опису активів (від 11.01.2011 та від 25.09.2009), якими описані активи відповідача, на які поширюється право податкової застави, у розмірі значно більшому ніж податковий борг (арк. справи 16-17).
Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2011 у справі № 2а/0570/14059/2011 не оскаржувалась та набрала законної сили.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на викладене, суд вважає доведеними та такими, що не потребують доказуванню, факти, встановлені у зазначеній постанові суду.
Отже, у даному випадку у відповідача були відсутні підстави здійснювати опис майна у податкову заставу та приймати відповідне рішення про це.
Суд вважає необґрунтованими заперечення, надані представниками відповідача у судовому засіданні, щодо не реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкової застави на суму 7 200 000,00 гривень за актом опису активів від 03.12.2010, у зв'язку із чим були наявні підстави для прийняття рішення від 30.11.2012 та здійснення доопису майна, з огляду на таке.
Як вбачається з наданого суду розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (арк. справи 119-131), за зверненням відповідача було вчинено такий запис про податкову заставу активів позивача:
запис № 16 (чинний) від 22.09.2009 11:10:43 за № 9077005, підстава - абз. 2, 3 п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України № 2181-ІІІ, б/н № 2/1264, 10.09.2009, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, об'єкт обтяження - активи платника податків у сумі 2 091 399,70 гривень. Запис змінено 05.10.2009, додано об'єкт - активи платника податків згідно з актом опису № 31 від 25.09.2009 у сумі 2 382 425,10 гривень, вилучено об'єкт - активи платника податків у сумі 2 091 399,70 гривень (арк. справи 128).
Запис про обтяження у вигляді податкової застави на суму 7 200 000,00 гривень в Реєстрі відсутній.
У відповідності до пункту 89.8 статті 89 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Отже, реєстрація податкової застави є прямим обов'язком органу державної податкової служби, якого відповідач у справі недотримався.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 12 цього Закону визначає, що реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
Аналіз зазначених законодавчих положень дає підстави для висновку, що не реєстрація обтяження у Державному реєстрі не означає, що таке обтяження взагалі відсутнє. Зокрема, з приписів статті 12 зазначеного Закону випливає, що обтяження у вигляді податкової застави на суму 7 200 000,00 гривень є чинним у відносинах між ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» та податковим органом. З огляду на це, твердження відповідача про відсутність податкової застави на цю суму є такими, що суперечать законодавству та фактичним обставинам справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 30 листопада 2012 року, з огляду на що воно підлягає скасуванню.
Разом із тим, заявляючи позовні вимоги про визнання незаконним спірного рішення від 30.12.2012 та, водночас, про його скасування, позивачем не враховано, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним. Наслідком висновку про протиправність (незаконність) рішення суб'єкта владних повноважень є його скасування. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) рішення суб'єкту владних повноважень виключає вимогу про скасування цього ж рішення, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 30.11.2012, тому в податкових керуючих ОСОБА_12, Орлова М.В., ОСОБА_13 були відсутні повноваження щодо складення опису активів позивача на підставі цього рішення та, відповідно, повноваження щодо складення акту відмови платника податків Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» від опису майна у податкову заставу від 30 листопада 2012 року № 1.
Крім того, у судовому засіданні були допитані свідки, які пояснили, що 30.11.2012 податкові керуючі не приходили на підприємство з метою здійснення опису активів.
Так, свідок ОСОБА_7 (в.о. голови ліквідаційної комісії позивача), ОСОБА_8 (головний механік позивача) суду пояснили, що 30.11.2012 податкові керуючі Орлов М.В., ОСОБА_12, ОСОБА_13 надали для ознайомлення письмове повідомлення № 8 від 30.11.2012 про проведення перевірки стану збереження майна ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», яке перебуває у податковій заставі на підставі акту опису від 25.09.2009 № 31/24 та копії наказів ДПІ від 29.11.2012 № 968, № 775 від 18.10.2012 про призначення податкових керуючих. Головним механіком були надані технічні паспорти на підйомні машини податковому керуючому ОСОБА_13 та організовано виїзд на огляд підйомних машин. Однак, 30.11.2012, 03.12.2012, 04.12.2012 податкові керуючі до підприємства на огляд не з'являлись. Податкові керуючі прибули на підприємство лише 05.12.2012.
Свідок ОСОБА_10 (завідувач канцелярії позивача) пояснила, що вона зареєструвала 30.11.2012 в журналі реєстрації перевірок податкові керуючі Орлов М.В., ОСОБА_12, ОСОБА_13 на підставі наданої копії повідомлення № 8 від 30.11.2012 про проведення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі. 30.11.2012 вказані особи покинули підприємство наприкінці робочого дня. 03.12.2012, 04.12.2012 податкові керуючі не з'являлись.
Зазначена обставина також підтверджується витягом з журналу реєстрації осіб, що здійснюють перевірку ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» (арк. справи 37).
Свідок ОСОБА_11 (головний бухгалтер позивача) пояснила, що 30.11.2012 вона отримала в канцелярії ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» копію повідомлення № 8 від 30.11.2012 про проведення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису від 25.09.2009 № 31/24-113, на якому було доручення в.о. ліквідаційної комісії підприємства ОСОБА_7 підготовити для перевірки необхідні документи. К 14:00 годині 30.11.2012 усі документи були нею підготовлені. Однак з 14:00 30.11.2012, з 08.00 години до 16:30 години 03.12.2012, з 08:00 години до 16:30 години 04.12.2012 до неї перевіряючи не звертались.
Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суду пояснили, що для здійснення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, та доопису майна в податкову заставу було здійснено вихід а підприємство 30.11.2012. Керівництву підприємства були пред'явлені посвідчення, накази про призначення податковими керуючими №№ 775, 968, та повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна. В журналі реєстрації осіб, які проводять перевірки, було зареєстровано вихід до підприємства 30.11.2012 з метою саме перевірки стану збереження майна. Необхідності в реєстрації опису майна не було, так як закон не зобов'язує описувати всі дії, які буде проводити податковий керуючий. Перевірка стану збереження майна була проведена на підставі наданих документів. Візуальний огляд не проводився, тому що все описане майно знаходиться на іншій території підприємства. Після оголошення необхідності доопису майна керівництвом підприємства було вказано на наявність судового рішення, яке не дає право представникам ДПІ проводити опис майна, та податкові керуючі не були допущені до проведення цих дій.
Податковий керуючий ОСОБА_13 вказав на те, що в матеріалах справи платника податків ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» відсутній акт опису майна від 03.12.2010 на суму 7 200 000 гривень, тому були всі законні підстави вийти для доопису майна в податкову заставу.
Пояснення свідків оцінюються судом з урахуванням приписів ст.ст. 69, 70, 71 КАС України.
Аналізуючи показання свідків разом з письмовими доказами у справі, суд приходить до висновку, що фактично 30.11.2012 податковими керуючими було здійснено вихід на підприємство для перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі. При цьому, показання свідка ОСОБА_13 щодо відсутності у справі платника податків акту опису майна від 03.12.2010 на суму 7 200 000 гривень суд оцінює критично, оскільки у судове засідання був наданий оригінал зазначеного акту. Також наявність цього акту встановлена постановою Донецького окружного адміністративного суду, яка набрала законної сили, про що зазначалось судом вище. Відтак, підстав для проведення доопису майна у податкових керуючих станом на 30.11.2012 не було.
Отже, позовні вимоги ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» в частині скасування рішення Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про опис майна у податкову заставу від 30 листопада 2012 року та визнання незаконними дій податкових керуючих ОСОБА_12, Орлова М.В., ОСОБА_13 щодо складення акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 30 листопада 2012 року № 1 є такими, що підлягають задоволенню.
3. Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення начальника Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 03 грудня 2012 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» суд зазначає наступне.
Як встановлено судом вище, 03.12.2012 начальником Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. В якості підстави для прийняття вказаного рішення в ньому визначено відмову платника податків від опису майна у податкову заставу (арк. справи 6).
Відповідно до пункту 89.4 ж статті 89 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Підпункт 94.2.7 пункту 94.2 цієї статті визначає, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Оскільки судом вище встановлено незаконність дій податкових керуючих щодо складення акту відмови від опису майна у податкову заставу, то, відповідно, в податкового органу відсутні підстави для застосування адміністративного арешту майна.
Суд не приймає до уваги доводи податкового органу про те, що обґрунтованість рішення про застосування адміністративного арешту майна підтверджена судом, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
03.12.2012 Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту активів (арк. справи 82-83).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2012 подання податкового органу було задоволено. ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» оскаржило постанову в апеляційному порядку. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2012 провадження за апеляційною скаргою зупинено до розгляду даної адміністративної справи (арк. справи 104).
Таким чином, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2012 не набрала законної сили, і обґрунтованість адміністративного арешту майна на даний час не може вважатись підтвердженою.
За таких обставин, позовні вимоги ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» про визнання незаконним та скасування рішення начальника Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 03 грудня 2012 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків підлягають задоволенню, однак у частині скасування цього рішення з підстав, наведених судом вище (пункт 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України).
4. Щодо позовних вимог про винесення окремої ухвали у відношенні керівників Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, що допустили грубе порушення службових обов'язків, Податкового кодексу України та статті 19 Конституції України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої-другої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Отже, дана стаття надає право суду першої інстанції відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності. Тобто, прийняття окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Окрему ухвалу слід відрізняти від постанови, у якій дається відповідь на вимоги адміністративного позову. Системний аналіз положень статті 166 та частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що прийняття окремої ухвали не може виступати окремою позовною вимогою при розгляді адміністративної справи, а є виключним правом суду за наявності на це відповідних підстав.
В межах розгляду даної справи були встановлені певні порушення законодавства податковим органом, вчинені під час прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, вчиненні дій щодо складання акту відмови платника податків від проведення опису майна у податкову заставу та при прийнятті рішення про застосування адміністративного арешту майна, внаслідок чого права позивача були поновлені судом шляхом скасування відповідних рішення та визнання незаконними певних дій відповідача. За таких обставин підстав для прийняття окремої ухвали судом не вбачається.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та вважає за необхідне: визнати незаконними дії податкових керуючих ОСОБА_12, Орлова М.В., ОСОБА_13 щодо складення акту відмови платника податків Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» від опису майна у податкову заставу від 30 листопада 2012 року № 1; скасувати рішення Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про опис майна Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» у податкову заставу від 30 листопада 2012 року; скасувати рішення начальника Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 03 грудня 2012 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», а у задоволенні іншої частини позовних вимог (визнання незаконним та скасування наказу про призначення податкових керуючих та про прийняття окремої ухвали) - відмовити.
На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 19,31 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» до Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконними дій, визнання незаконними та скасування рішень - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії податкових керуючих ОСОБА_12, Орлова М.В., ОСОБА_13 щодо складення акту відмови платника податків Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» від опису майна у податкову заставу від 30 листопада 2012 року № 1.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про опис майна Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» у податкову заставу від 30 листопада 2012 року.
Скасувати рішення начальника Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 03 грудня 2012 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка».
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 (дев'ятнадцять) гривень 31 копійка.
Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 29 січня 2013 року.
Повний текст постанови виготовлено 01 лютого 2013 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Толстолуцька М.М.