вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
05 лютого 2013 р. (о 15:33) Справа №2а-13358/12/0170/15
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря Кисельової А.Є. , представників сторін:
від позивача - Коробкова М.О.,
від відповідача - Гомель А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»
до Кримської митниці
про визнання протиправними та скасування рішень
Обставини справи: Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Кримської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів від 25.10.2012 № 600000002/2012/000127/1; рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів від 05.11.2012 №600000002/2012/080128/1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що визначення відповідачем митної вартості товарів за ціною подібних (аналогічних) товарів є безпідставним, оскільки позивачем були надані всі документи на підтвердження правильності обчислення митної вартості за ціною договору, які були у нього в наявності, для застосування першого методу визначення ціни товарів. Крім того, позивач вказує, що виходячи з конструкції правої норми ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи декларант повинен надати у випадках, які передбачені цією нормою, та при їх наявності у декларанта. Позивач зазначає, що випадки, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, на час митного оформлення товару були відсутні, отже у митного органу взагалі не виникло право на вимагання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а сам факт зменшення ціни договору не є підставою для вимагання додаткових документів.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.12.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях, надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що для підтвердження митної вартості товару за визначеним позивачем методом, останнім не були надані документи, які підтверджують числове значення складових митної вартості товару, у зв'язку з чим оскаржувані рішення прийняті Кримською митницею у відповідності до вимог митного законодавства. Враховуючи наведе, у задоволенні позову просив відмовити.
В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов та додаткові заперечення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд
Між Приватним акціонерним товариством "Кримський ТИТАН" (далі - ПрАТ "Кримський ТИТАН") та Компанією «A.C.I. TRADING LIMITED», Кіпр (далі - Компанією) укладено контракт №1397/з від 20.07.2010 (далі - Контракт), відповідно до якого з урахування додаткової угоди від 01.10.2012 № 5 ПрАТ "Кримський ТИТАН" купує фосфати розмелені (фосфорити) виробництва The GENERAL COMPANY for PHOSPHATE and Mines Gecopham, м. Хомс, Сірія, (далі - Товар) за ціною 139,00 доларів США за 1 тону. Поставка Товару проводиться на умовах СІF порт Миколаїв/Бердянськ (відповідно до "НКОТЕРМС - 2000).
Таким чином, виходячи з умов вказаного контракту, в ціну Товару включені усі фактичні затрати на момент перетинання товаром митного кордону України.
Згідно даного Контракту за залізничними накладними для внутрішнього сполучення №42960559 від 20.10.2012, №42970608 від 20.10.2012, №42980417 від 21.10.2012 на адресу ПрАТ "Кримський ТИТАН" надійшли фосфорити в кількості 1992950 кг.
08.10.2012р. на виконання вищезазначених зобов'язань Компанією (продавцем) було виставлено позивачу (вантажоотримувачу) рахунок - інвойс від 08.10.2012 № 9350 на суму 566943,00 доларів США за 6237,00 метричних тон фосфоритів, по ціні 139,0 доларів США за тону.
Платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах від 05.06.2012 №63 підтверджується переказ суми 9 800 251,26 доларів США від платника ПрАТ Кримський ТИТАН», призначення платежу - договір від 20.07.2010 № 1397/з.
В подальшому, для здійснення митного оформлення Товару, який надійшов за вищезазначеними залізничним накладним ПрАТ «Кримський ТИТАН» була підготовлена та подана до Кримської митниці вантажна митна декларація від 22.10.2012 № 600080000/2012/008498 (далі - ВМД) на Товар вартістю, визначеною згідно умов Договору та інвойсу від 08.10.2012 №9350.
Разом із ВМД Кримській митниці був поданий пакет товаросупровідних документів, а саме: облікова картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 09.10.2012 №600/2012/0000065, залізничні накладні для внутрішнього сполучення від 20.10.2012 №42960559, від 20.10.2012 № 42970608, від 21.10.2012 № 42980417; інвойс від 08.10.2012 № 9350, контракт від 20.07.2010 № 1397/з та доповнення до нього від 21.04.2011 № 1, від 01.06.2012 № 3, від 14.06.2012 №4, від 01.10.2012 № 5, сертифікат якості від 08.10.2012 № 28А/12, коносамент (Bill of Lading) від 04.10.2012 № 1, вантажна відомість (Cargo Manifest) від 04.10.2012 б/н, платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 05.06.2012 № 63К, інформація про позитивні результати радіологічного контролю товару - штамп на вантажній відомості про екологічну безпечність вантажу, що підтверджується екологічною декларацією міністерства екології та природних ресурсів України № 2284 від 09.10.2012, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 25.07.2012 № 184.
Таким чином, судом встановлено, що задекларована позивачем ціна імпортованого товару згідно вантажної митної декларації № 600080000/2012/008498 від 22.10.2012 становить 139 доларів США за 1 тону, у зв'язку з чим, декларантом митну вартість товару було визначено за основним методом, відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, за ціною договору щодо товару, який імпортується.
22.10.2012 митний орган надіслав запит (повідомлення), відповідно до якого для підтвердження числового значення складових митної вартості та на підставі п. 3 ст. 53 Митного кодексу України ПрАТ «Кримський ТИТАН» необхідно надати такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення.
У зв'язку з ненадання витребуваних документів митним органом прийнято рішення коригування митної вартості товарів від 25.10.2012 № 600000002/2012/000127/1, відповідно до якого була скоригована митна вартість Товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (2а) за ціною договору щодо ідентичних товарів.
За основу визначення митної вартості взята ВМД від 21.10.2012 № 600080000/2012/008458, в результаті чого митна вартість Товару була збільшена до 145,00 доларів США за метричну тону.
На підставі Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2012 № 600000002/2012/000127/1 службовою особою Кримської митниці була видана Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 600080000/2012/00157 від 25.10.2012.
У зв'язку з відмовою Кримської митниці у митному оформленні Товару за ціною 139,00 доларів США, ПрАТ «Кримський ТИТАН» було задекларовано Товар за ціною, визначеною Кримською митницею, а саме 145,00 доларів США, що підтверджується оформленням ВМД № 600080000/2012/008657 від 25.10.2012, після чого митним органом було випущено товар у вільний обіг на умовах сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, визначених відповідно із митною вартістю, заявленою декларантом та митною вартістю визначеною митним органом, шляхом надання Фінансової гарантії.
Судом встановлено, що ПрАТ «Кримський ТИТАН» був отриманий товар по контракту від 20.07.2010 № 1397/з. Згідно вказаного вище Контракту за залізничною накладною для внутрішнього сполучення № 40211955 від 02.11.2012 на адресу ПрАТ "Кримський ТИТАН" надійшла наступна партія фосфоритів в кількості 550950 кг.
Для здійснення митного оформлення Товару, який надійшов за вищезазначеною залізничною накладною, ПрАТ «Кримський ТИТАН» була підготовлена та подана до Кримської митниці ВМД від 05.11.2012 № 600080000/2012/008967 на Товар вартістю визначеній згідно умов Договору та інвойсу від 08.10.2012 № 9350.
Тобто, ВМД від 05.11.2012 № 600080000/2012/008967, оформлювалась ПрАТ «Кримський ТИТАН» у тому самому порядку, за тим самим Контрактом та доповненнями до нього (за ціною 139,00 доларів США за метричну тону), на підставі того самого інвойсу та платіжного доручення, що і попередня ВДМ від 22.10.2012 № 600080000/2012/008498 (у оформленні якої Кримською митницею було відмовлено у зв'язку із коригуванням вартості товару).
Разом із ВМД від 05.11.2012 № 600080000/2012/008967 до Кримської митниці був наданий аналогічний пакет товаросупровідних документів, що до ВМД від 22.10.2012 № 600080000/2012/008498, за виключенням лише деяких документів, а саме: іншою залізничною накладною для внутрішнього сполучення від 04.11.2012 № 40211955 та довідкою про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 18.10.2012 № 174.
Митним органом для підтвердження митної вартості товару були витребувані додаткові документи.
05.11.2012р. у зв'язку з ненаданням документів, митним органом була скоригована митна вартість товару за другорядним методом та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 05.11.2012 № 600000002/2012/080128/1.
Відповідно до рішення від 05.11.2012 № 600000002/2012/080128/1 Кримська митниця самостійно скоригувала митну вартість Товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (2а) за ціною договору щодо ідентичних товарів. За основу визначення митної вартості взята ВМД від 21.10.2012 № 600080000/2012/008458, тобто така сама, що і в попередньому рішенні про коригування митної вартості від 15.10.2012 № 600000002/2012/000127/1), в результаті чого митна вартість Товару була збільшена до 145,00 доларів СІЛА за метричну тону.
На підставі Рішення про коригування митної вартості товарів від 05.11.2012 № 600000002/2012/080128/1 службовою особою Кримської митниці була видана Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 600080000/2012/00165 від 05.11.2012.
У зв'язку з відмовою Кримської митниці у митному оформленні Товару за ціною 139,00 доларів США, ПрАТ «Кримський ТИТАН» було задекларовано Товар за ціною, визначеною Кримською митницею, а саме 145,00 доларів США, що підтверджується оформленням ВМД № 600080000/2012/009002 від 06.11.2012, після чого митним органом було випущено товар у вільний обіг на умовах сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, визначених відповідно із митною вартістю, заявленою декларантом та митною вартістю визначеною митним органом, шляхом надання фінансової гарантії.
Не погодившись з зазначеними рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зважає на наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до п. 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підаються обчисленню.
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем як у першому, так і у другому випадку оформлення митної вартості товару були надані документи згідно переліку, зазначеному у ст. 53 Митного кодексу України.
Разом з тим, митний орган у запитах зобов'язав декларанта подати додаткові документи для підтвердження числового значення складових митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг; пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення.
Суд зауважує, що митним органом були запитані фактично всі документи, які визначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України без будь якого зазначення необхідності їх надання.
Водночас, суд вказує, що виходячи з наведених правових норм Митного кодексу України законодавець визначив підстави для надання додаткових документів на вимогу митного органу, а саме: якщо документи, які надані при митному оформленні товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до вказаної норми ці підстави є вичерпними та не підлягають розширеному тлумаченню.
Крім того, законодавець також окремо визначив умови надання цих документів - «при їх наявності».
Матеріалами справи підтверджується, що ПрАТ "Кримський Титан" були надані усі наявні у нього документи, що підтверджували митну вартість товару і обраний метод визначення.
Отже, ПрАТ «Кримський ТИТАН» надало відомості про визначення митної вартості товару, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню.
Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача що словосполучення - «при їх наявності» означає їх наявність взагалі, ані тільки у декларанта, оскільки це є незрозумілим з точки зору «фізичної» можливості їх надання (наприклад ти документи, які знаходяться у третіх осіб - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а відтак, на думку суду, у даному випадку, мова йде про надання тих документів, які є в наявності у декларанта.
Обґрунтовуючи свої дії щодо запрошення додаткових документів, митниця зазначає, що за попередньою поставкою у межах цього контракту вартість аналогічних товарів складала 145 дол. США за тону, що є вищою, ніж заявлено позивачем у наступному митному оформленні цього товару, у звязку з чим є підстави відповідно до митного законодавства для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.
На думку суду такі висновки митниці не є переконливими.
Суд зазначає, що відповідачем взагалі необґрунтовано необхідність надання додаткових документів (як це передбачено вимогами ст. 53 Митного кодексу України) та не зазначено чому додаткова угода від 25.04.2012 № 2 до контракту від 20.07.2010 №1397/з, за якою ціна на товар становила 145,00 доларів США, та документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості, заявленій у ВМД від 21.10.2012 №600080000/2012/008458, є переконливішими для митного органу ніж додаткова угода № 5 від 01.10.2012 до цього ж Контракту, за якою сторонами встановлена нижча ціна (139 доларів США за тону).
Судом встановлено, що ціна на товар, що поставляється за даним договором, змінилась шляхом підписання сторонами додаткової угоди № 5 від 01.10.2012 із 145 доларів США на 139 доларів США
Суд погоджується з доводами позивача, що ціна на фосфорити не є сталою та залежить від різних процесів на ринку цього товару та на протязі останнього часу суттєво змінювалася як в сторону збільшення та і зменшення.
Крім того, можливість коригування ціни товару передбачена самими умовами контракту, що визначено у п. 4.1. контракту з урахуванням додаткової угоди №2 та №5 (при зниженні ціни у виробника Продавець також здійснює зниження ціни відповідно з виробником).
Суд також вказує, що умовами контракту (п. 3 контракту) чітко визначений обсяг документів, який повинен надати постачальник, та саме ці документи були надані позивачем митному органу, що кореспондується з приписами ст. 53 Митного кодексу України.
Тобто, згідно наданих відповідачу документів разом із ВМД № 600080000/2012/008498 від 22.10.2012 та від 05.11.2012 № 600080000/2012/008967, у відповідача не було підстав вважати надану інформацію необ'єктивною, документально непідтвердженою та такою, що не піддається обчисленню.
Суд також враховує, що згідно листа Компанії «A.C.I. TRADING LIMITED» від 01.10.2012 остання повідомила позивача про зменшення ціни на фосфорити на 6 доларів за тонну, а також про те, що й подалі, ціну на товар може бути зменшено, але не раніше, ніж з листопада.
Саме у зв'язку зі зменшенням ціни сторони уклали додаткову угоду № 5 від 01.10.2012 до Контракту, у якій зазначено, що з 01.10.2012 року ціна на товар складає 139,00 доларів США на умовах СІР порт Миколаїв/Бердянськ (відповідно до ІНКОТЕРМС - 2000) (тобто в ціну Товару, встановлену Контрактом, включені усі фактичні затрати на момент перетинання товаром митного кордону України), відповідно фосфорити, що відвантажуються на адресу підприємства з 01.10.2012 ПрАТ «Кримський ТИТАН» купує за нижчою ціною.
Зазначені обставини відповідають приписам як Господарського кодексу України, так і Цивільного кодексу України.
Суд також зазначає, що позивач вчиняв дії спрямовані на отримання документів, які витребувані митницею, а саме згідно листа від 11.10.2012 вих. №04-013 26/175 ПрАТ «Кримський ТИТАН» запросив у постачальника експортну митну декларацію, каталоги, специфікації, прейскуранти фірми виробника товару, калькуляцію фірми виробника товару, контракт з третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких встановлюється. Разом з тим згідно відповіді постачальника від 25.10.2012 вих. №277/1 вказана інформація є комерційною таємницею та її отримання не передбачено умовами контракту.
Слід зазначити, що загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 57-64 Митного кодексу України.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
З аналізу вищенаведеної норм слідує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.
Крім того, законодавцем обмежене право відповідача на визначення митної вартості товару шляхом застосування другорядних методів, зокрема відповідач має право застосувати послідовно другорядні методи тільки у випадку, якщо неможливо визначити митну вартість попереднім методом (ч.3 ст.57 Митного кодексу України).
Частинами 4-8 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Суд вважає безпідставними аргументи представника відповідача, що документи, які надані позивачем не підтверджують складові митної вартості товару, оскільки вказаний висновок спростовується переліком тих документів, який був наданий декларантом при оформленні ВМД.
Слід зазначити, що п. 3.1 укладеного сторонами договору зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах CIF у редакції "Інкотермс" 2000.
Згідно офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (в редакції 2000 року), тобто термін CIF означає -"вартість", страхування та фрахт", тобто у ціну товару входить вартість самого товару та витрати на його страхування та поставку до порту призначення, про що і вказано у договорі.
Також твердження відповідача, що платіжне доручення №63К від 05.06.2012 не підтверджує сплату коштів товару не є обґрунтованим оскільки, за умовами договору, п. 5.1, розрахунки згідно із договором здійснюються 100-відсотковою передплатою після підписання відповідної специфікації або додаткової угоди. Уклавши контракт, здійснюючи свою господарську діяльність, позивачем прийнято рішення та сплачено передоплату за контрактом, а в подальшому на сплачену суму позивач отримує товар.
Так, додатковою угодою від 25.04.2012 № 2 зазначено, що продавець відвантажує Товар на суму 33 500 000,00 доларів США і як наслідок, за Товар, який за домовленістю сторін Договору постачається партіями, ПрАТ «Кримський ТИТАН» здійснило передплату у розмірі 9 800 251,26 доларів США (згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 63 від 05.06.2012), що і на цей час продовжує надходити від продавця. На кожну партію Товару Компанією «A.C.I. TRADING LIMITED», Кіпр виставляється рахунок (інвойс), що підтверджує кількість і вартість Товару, що постачається.
Суд також зазначає, що вказане платіжне доручення було надано Кримській митниці під час митного оформлення товару за ВМД від 21.10.2012 №600080000/2012/008458, між тим будь-яких зауважень до цього платіжного доручення у митниці не виникло, як і не виникло зауважень щодо підтвердження складової митної вартості товару (транспортні витрати, вартість сировини, страхові витрати тощо) у сумі 145 доларів США за тону. Тому суду незрозумілі таки непослідовні дії митниці. Будь-яких пояснень з цього приводу представником відповідача не надано.
Крім того, згідно із висновками ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №4479 від 26.10.2012р. і №4649 від 08.11.2012р. середній розрахунковий рівень цін на фосфат кальцію може становити 135-180 доларів США за тону на умовах поставки CIF -порти України і можна вважати, що рівень ціни на фосфат розмелений (фосфорит), а саме 139 доларів США за тонну на умовах поставки CIF -порт м. Миколаїв/Бердянськ, Україна, що імпортується згідно Додаткової угоди №5 від 01.10.2012 до контракту № 1397/з від 20.07.2010, відповідає поточній кон'юнктурі ринку.
Суд зазначає, що вказані висновки мають консультативний характер, водночас зазначені висновки кореспондуються з обставинами, встановленими судом та не суперечать матеріалам справи.
Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача, що ВМД підприємства ПАТ «Сумихімпром» від 29.10.2012 № 805130000/2012/013863, відповідно до якої аналогічний товар у цій період був оформлений за ціною 139 доларів США за тону, не може бути взято до уваги через розбіжності у відомостях про виробника товару, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в України і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товарами, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Таким чином, для визначення митної вартості товарів за другорядним методом необхідно щоб товар, митна вартість якого визначається, та товар подібний (аналогічний), митна вартість якого вже підтверджена митним органом, мають бути експортовані в час, який збігається або є максимально наближеним, а також подібні товари хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінним.
Тому є незрозумілим, чому митним органом не прийнято до уваги вказана інформація про митне оформлення аналогічного товару в аналогічний період за ціною 139 доларів США за тону, а взято за основу митне оформлення товару за ВМД від 21.10.2012 № 600080000/2012/008458. Суд вказує, що дійсно ВМД підприємства ПАТ «Сумихімпром» було оформлено 29.10.2012, разом з тим на час прийняття рішення від 05.11.2012 така інформації у Кримської митниці вже була.
Суд вважає безпідставним твердження представника відповідача, що товар оформлений ПАТ «Сумихімпром» за ВМД від 29.10.2012 має інші фізичні характеристики, оскільки буд-яких доказів на підтвердження вказаних обставин представник відповідача не надав. Посилання представника відповідача на іншу абревіатури цифр у назві товару, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідач не є фахівцем, який має встановити чи є подібні товари чи ні. Водночас, як і позивач так ПАТ «Сумихімпром» отримав фосфати, що на думку суду свідчить про можливість віднесення цих товарів до подібних (аналогічних) товарів у розумінні митного законодавства.
А відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що згідно наданих відповідачу документів разом із ВМД від 22.10.2012 № 600080000/2012/008498 та від 05.11.2012 № 600080000/2012/008967, у Кримської митниці не було підстав вважати надану інформацію необ'єктивною, документально непідтвердженою та такою, що не піддається обчисленню.
Однак, не зважаючи на це, відповідач у своїх рішеннях про коригування митної вартості товарів від 25.10.2012 № 600000002/2012/000127/1 від 05.11.2012 №600000002/2012/080128/1 посилається на те, що підставою для неприйняття митної вартості за ціною договору, є ненадання декларантом додаткових документів.
На підставі викладеного, відповідач не надав обґрунтованих доказів, які підтверджують неможливість застосування першого методу "за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)" та необхідності застосування другорядного методу, визначення митної вартості товарів.
Враховуючи вищевикладене, в даному випадку застосування відповідачем методу "за ціною договору щодо подібних (аналогічних)" для визначення митної вартості товарів прийнято з порушенням основних принців адміністративної процедури, встановленої ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.
Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.
В судовому засіданні 05.02.2013 оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 11.02.2013.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кримської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.10.2012 № 600000002/2012/000127/1, від 05.11.2012 №600000002/2012/080128/1.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (ЄДРПОУ 32785994) судовий збір у розмірі 273,28 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Г.Л.Тоскіна