83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.01.13 р. Справа № 5006/11/170/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,
при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь», м.Макіївка Донецької області, ЄЛРПОУ 30936954,
до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», м.Макіївка Донецької області, ЄДРПОУ 36479444,
про стягнення 11 087,95 грн.,
за участю уповноважених представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь», м.Макіївка Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», м.Макіївка Донецької області, про стягнення 11 087,95 грн., у тому числі 10 087,95 грн. суми основного боргу та 1 000,00 грн. разової неустойки.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №16896 від 16.12.2010р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування неустойки.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору купівлі-продажу №16896 від 16.12.2010р., накладних-рахунків №1551405 від 12.04.2012р., №1551406 від 12.04.2012р., №1551416 від 12.04.2012р., №1551408 від 12.04.2012р., №1551407 від 12.04.2012р., №1561886 від 19.04.2012р., №1561807 від 19.04.2012р., №1561891 від 19.04.2012р., №1561889 від 19.04.2012р., №1561892 від 19.04.2012р., №1561894 від 19.04.2012р., №1697702 від 21.07.2012р., акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012р. по 11.07.2012р.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 21, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.509, 526, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України.
13.11.2012р. представником Позивача через канцелярію господарського суду Донецької області разом із супровідним листом №б/н від 07.11.2012р. до матеріалів справи долучено: довідку підприємства №б/н від 05.11.2012р., згідно якої останній свідчить про врегулювання взаємовідносин стосовно розрахунків за поставлену продукцію виключно одним договором купівлі-продажу №16896 від 16.12.2010р. та жодної іншої угоди з поставки товару на період з 2010р. по 2012р. не укладалось; довідку №б/н від 05.11.2012р., у якій повідомлено про відсутність даних позовних вимог на розгляді іншого суду та наведено, що згідно даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» Відповідач не перебуває у процесі припинення; копію акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2012р. по 05.11.2012р. із підтвердженням його відправлення Відповідачу; копії податкових накладних №1551405/1 від 12.04.2012р., №1551406/1 від 12.04.2012р., №1551407/1 від 12.04.2012р., №1551408/1 від 12.04.2012р., №1551416/1 від 12.04.2012р., №1561886/1 від 19.04.2012р., №1561887/1 від 19.04.2012р., №1561889/1 від 19.04.2012р., №1561891/1 від 19.04.2012р., №1561892/1 від 19.04.2012р., №1561894/1 від 19.04.2012р., №1697702/1 від 21.07.2012р.; платіжні доручення №1296 від 21.06.2012р., №1314 від 22.06.2012р., №1362 від 02.07.2012р., №1397 від 06.07.2012р., №1415 від 10.07.2012р., №1543 від 30.07.2012р.
12.12.2012р. від Позивача надійшла заява про зменшення та уточнення позовних вимог №б/н від 03.12.2012р., за змістом якої Товариством з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» зазначено про помилкове вказання накладної №10927 від 20.06.2012р. на суму 400,00грн., як підставу частини боргу, а також доведено до відома, що при розрахунку позовних вимог не враховано часткову оплату за поставлений товар, здійснену Відповідачем 28.08.2012р. на суму 500,00 грн., внаслідок чого фактично просить стягнути суму основного боргу в розмірі 9 587,95 грн. та неустойку в сумі 1 000,00 грн., що разом становить 10 587,95грн.
Керуючись ст.22 Господарського кодексу України таке зменшення позовних вимог прийнято судом та позовні вимоги розглядаються з урахуванням цього.
До згаданої заяви Позивачем додано копію накладної-рахунку №1697702 від 21.07.2012р. та платіжного доручення №1715 від 28.08.2012р.
Ухвалою суду від 19.12.2012р. розгляд справи продовжено по 14.01.2013р. за наявності клопотання Позивача, у порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Позивача в судове засідання 10.01.2013р. не з'явився, причин неявки не повідомив.
Представник Відповідача в судові засідання не з'явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.
Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що він повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
16.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь», м.Макіївка Донецької області, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», м.Макіївка Донецької області, укладено договір купівлі-продажу №16896 строком дії у відповідності до п.9.2 до теперішнього часу, з огляду на відсутність доказів протилежного.
Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору Позивач зобов'язується доставити та передати у власність Відповідача, у відповідності з його замовленням (замовлення передається за допомогою засобів зв'язку (телефон, факс) або шляхом усного замовлення) товари народного споживання, а Покупець у свою чергу зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору за узгодженою ціною, зазначеною у накладній, що є невід'ємною частиною правочину.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що приймання товару Покупцем у кількості та асортименті, який відрізняється від визначеного у замовленні, вважається підтвердженням узгодження відповідної кількості, ціни та асортименту товару. За умови відсутності документально оформленого замовлення, підтвердженням факту узгодження умов поставки окремої партії товару у власність Покупця є підписана сторонами накладна-рахунок.
Згідно п.1.3 договору, найменування товару - продукти харчування, кількість, асортимент та ціна яких зазначені у накладній-рахунку.
Документи на товар, які Продавець повинен передати Покупцю: накладна-рахунок, що є підставою для здійснення платежу і підтверджує факт прийому-передачі товару від Продавця - Покупцю, податкова накладна (за вимогою). Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент підписання представником Покупця накладної-рахунку на товар (п.1.4 договору).
Продаж товару, за приписами п.3.3 договору, здійснюється на умовах DDP - склад Покупця (у редакції Інкотермс 2000).
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.
Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.
Згідно накладних-рахунків №1551406 від 12.04.2012р., №1551416 від 12.04.2012р., №1551408 від 12.04.2012р., №1551407 від 12.04.2012р., №1561886 від 19.04.2012р., №1561807 від 19.04.2012р., №1561891 від 19.04.2012р., №1561889 від 19.04.2012р., №1561892 від 19.04.2012р., №1561894 від 19.04.2012р., №1697702 від 21.07.2012р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» передало продукцію Відповідачу на загальну суму 9 981,12грн. Найменування продукції, обумовлене у п.1.3 договору відповідає найменуванню товару, поставка якого здійснена за цими накладними.
Останнім означений товар прийнято, що підтверджується підписом особи Відповідача на даних документах, скріпленим штампом підприємства.
Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.
Одночасно, матеріали справи містять податкові накладні, виписані Позивачем за результатами проведення наведених господарських операцій з поставки товару, що мають посилання, як на правову підставу їх здійснення, на двосторонній договір купівлі-продажу №16896 від 16.12.2010р.
Асортимент, кількість та ціна товару, що був поставлений згідно наведеної первинної документації тотожні вказаним в податкових накладних.
На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.
Відповідно до пояснень Позивача, між Позивачем та Відповідачем спірні правовідносини врегульовані виключно договором купівлі-продажу №16896 від 16.12.2010р. та інших договорів у період з 2010р. по 2012р. між сторонами укладено не було.
Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного првочину.
Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.
Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором купівлі-продажу №16896 від 16.12.2010р.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пунктом 4.2 договору купівлі-продажу встановлено, що розрахунки за проданий товар Покупець має право здійснити як у безготівковій, так і в готівковій формах на умовах відстрочення платежу на п'ять банківських днів з моменту поставки товару. Датою поставки товару є дата зазначена в накладних-рахунках.
Приймаючи до уваги дати поставок товару (12.04.2012р., 19.04.2012р. та 21.07.2012р.) та викладені умови оплати, остаточний розрахунок за поставлений товар повинен бути здійснений не пізніше нижченаведених дат:
накладна №1551406 від 12.04.2012р. на суму 825,86 грн. - 20.04.2012р.;
накладна №1551416 від 12.04.2012р. на суму 696,54 грн. - 20.04.2012р.;
накладна №1551408 від 12.04.2012р. на суму 946,73 грн. - 20.04.2012р.;
накладна №1551407 від 12.04.2012р. на суму 696,54 грн. - 20.04.2012р.;
накладна №1561886 від 19.04.2012р. на суму 593,98 грн. - 26.04.2012р.;
накладна №1561807 від 19.04.2012р. на суму 542,28 грн. - 26.04.2012р.;
накладна №1561891 від 19.04.2012р. на суму 741,97 грн. - 26.04.2012р.;
накладна №1561889 від 19.04.2012р. на суму 741,97 грн. - 26.04.2012р.;
накладна №1561892 від 19.04.2012р. на суму 830,41 грн. - 26.04.2012р.;
накладна №1561894 від 19.04.2012р. на суму 382,30 грн. - 26.04.2012р.;
накладна №1697702 від 21.07.2012р. на суму 2 982,54 грн. - 27.07.2012р.
Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, Покупцем грошове зобов'язання перед Постачальником в частині розрахунку за прийнятий товар, у відповідності до перелічених вище накладних, виконано частково (накладна-рахунок №1551406 від 12.04.2012р. у розмірі 393,17грн.), вартість товару у сумі 9 587,95 грн. у встановлені договором строки не сплачена.
Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.
Одночасно Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача разової неустойки в розмірі 1 000,00 грн.
За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.3 договору купівлі-продажу №16896 від 16.12.2010р. передбачена відповідальність за прострочення платежу більше ніж 30 календарних днів, яка полягає у сплаті Покупцем Продавцю разової неустойки у розмірі 1 000,00 грн. При цьому, сплата неустойки не звільняє Покупця від відшкодування завданих Продавцю збитків та виконання фінансових зобов'язань за договором.
Враховуючи фактичні обставини справи є наявним прострочення з виконання грошового зобов'язання у частині здійснення платежу за отриманий товар у межах спірних правовідносин терміном, що перевищує 30 календарних днів.
Відтак, застосування відповідальності передбаченої п.6.3 договору є обґрунтованим та правомірним.
З огляду на таке, позовні вимоги у частині стягнення з Відповідача суми разової неустойки в розмірі 1 000,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню у повному розмірі.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судом враховано, що випадки та порядок сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір», що набув законної сили 01.11.2011р.
Так, ст.7 означеного нормативного акту встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог.
За роз'ясненнями наведеними у Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 в редакції від 23.03.2012р. абзаці 5 п.4.6 зазначено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову Відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.
Одночасно, приймаючи до уваги, що Позивачем первісно було сплачено судовий збір у розмірі 1 609,50 грн., що відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» відповідає мінімальній сумі судового збору, яка справляється при звернені до суду, та враховуючи, що зменшення позовних вимог обумовлене помилкою Позивача при визначенні суми заборгованості при зверненні до суду, і воно не змінює розмір судового збору, який підлягав би сплаті за цих обставин, суд дійшов висновку, що сплачений заявником судовий збір підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь», м.Макіївка Донецької області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», м.Макіївка Донецької області, про стягнення 10 587,95 грн., у тому числі 9 587,95 грн. суми основного боргу та 1 000,00 грн. разової неустойки, задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ» (86108, Донецька область, м.Макіївка, Гірницький район, вул.Лихачова, б.60, ЄДРПОУ 36479444, банківські реквізити не зазначено) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» (86123, Донецька область, м.Макіївка, вул.Тайгова (вул.Тайожна), б.1К, прим.1, ЄДРПОУ 30936954, п/р26005500048576 у ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) 10 587,95 грн., у тому числі 9 587,95 грн. суми основного боргу та 1 000,00 грн. разової неустойки.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ» (86108, Донецька область, м.Макіївка, Гірницький район, вул.Лихачова, б.60, ЄДРПОУ 36479444, банківські реквізити не зазначено) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» (86123, Донецька область, м.Макіївка, вул.Тайгова (вул.Тайожна), б.1К, прим.1, ЄДРПОУ 30936954, п/р26005500048576 у ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 609,50 грн.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. У судовому засіданні 10.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 15.01.2013р.
Суддя Соболєва С.М.