22 листопада 2006 р.
№ 12/119-06-2905
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Відкритого акціонерного товариства “Західенерго» Ладижинська ТЕС
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду
від 29.08.2006
у справі
господарського суду Одеської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства “Західенерго» Ладижинська ТЕС
до
1. Державного підприємства “Одеська залізниця»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Полюс і К»
про
стягнення 2349, 70 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
не з'явились
від відповідачів:
не з'явились
Рішенням від 14.04.2006 господарського суду Одеської області в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою від 29.08.2006 Одеського апеляційного господарського суду рішення від 14.04.2006 господарського суду Одеської області скасовано. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ТОВ “Полюс і К» на користь ВАТ “Західенерго» вартість нестачі вугілля в сумі 1499, 10 грн., державне мито в сумі 102, 00 грн., витрати зі сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 75, 27 грн. ДП “Одеська залізниця» від відповідальності звільнено. В іншій частині позову відмовлено.
Постанова мотивована тим, що відповідно до пункту “а» ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, тому підстав для стягнення з Одеської залізниці вартості нестачі вугільного концентрату відсутні.
Не погоджуючись з постановою ВАТ “Західенерго» Ладижинська ТЕС звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 114 Статуту залізниць України, ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарськими судами встановлено, що у вагоні відкритого типу №60657236 по залізничній накладній №51267136 від 13.10.2005 вантажовідправником -ТОВ “Полюс і К» зі станції Курахівка Донецької залізниці на адресу ВАТ “Західенерго» Ладижинська ТЕС відправлений вугільний концентрат ГО 100 в кількості 69т. При прийомі продукції встановлена нестача вантажу в кількості 8580кг, яка підтверджується комерційним актом БО №646277/62 від 16.10.2005.
Одеським апеляційним господарським судом встановлено, що вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника -ТОВ “Полюс і К», без ознак втрати під час перевезення, а тому зафіксовані в комерційному акті наявні скоси над 1-2 люками не можуть доводити втрату або доступ до вантажу під час перевезення.
Пунктом “а» ст.111 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця звільняється від відповідальності якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, то апеляційний господарський суд вважає, що підстави для стягнення з Одеської залізниці вартості нестачі вугільного концентрату відсутні.
Таким чином, господарські суди обґрунтовано дійшли висновку про відсутність вини залізниці у нестачі вантажу, а отже і відсутність підстав для стягнення з неї вартості нестачі вантажу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження відповідно до Технічних умов.
Положеннями ч.3 п.5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001, передбачено, що при навантаженні вантажів у вагони відкритого типу поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої, а п.6 названих правил встановлено, що з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Одеським апеляційним господарським судом правомірно встановлено, що відповідальність за недостачу вантажу повинен нести відправник -ТОВ “Полюс і К», оскільки захисне маркування на поверхні вантажу відсутнє, а також поверхня вантажу не розрівняна. Отже, вантажовідправник допустив порушення ч.3 ст.32 Статуту залізниць України щодо підготовки ватажу з урахуванням його схоронності під час транспортування.
Крім того, апеляційний господарський суд також правомірно зазначає, що позивач звертаючись з позовом до суду не врахував положення п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 за №644 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, згідно з яким маса вантажу на станції призначення визначається з урахуванням норм природної втрати і граничного розходження у визначені маси нетто, що для вугілля встановлено у розмірі 1 відсотка.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Донецьким апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 29.08.2006 Одеського апеляційного господарського суду зі справи № 12/119-06-2905 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко