16 листопада 2006 р.
№ 8/297пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів :
Бакуліної С.В.,
Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області
на постанову
від 26.09.2006 року Донецького апеляційного
господарського суду
у справі
№ 8/297пн
господарського суду
Донецької області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча»
до
1. Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю “ДА-ЛВ»;
2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області
про
спонукання вчинити дії
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача:
Кочин В.А. (довіреність від 14.11.2006р. №09/4076)
від відповідача-1:
від відповідача-2:
не з'явились
не з'явились
Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя Ємельянов А.С.) від 18.07.2006 року, залишеним без змін постановою Донецького апеля ційного господарського суду (головуючий суддя -Кондратьєва С.І., судді -Калантай М.В., Старовойтова Г.Я.) від 26.09.2006 року, у справі № 8/297пн позовні вимоги задо волено; зобов'язано Асоціацію малих та спільних підприємств у вигляді ТОВ “ДА-ЛВ» прибрати з території бази відпочинку “Сокіл», яка знаходиться за адресою: с. Бердянське Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області, вул. Морська, 13а, 32 вагончики-будиночки; зобов'язано РВ ФДМ України по Донецькій області прибрати з території бази відпочинку “Сокіл», яка знаходиться за адресою: с. Бердянське Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області, вул. Морська, 13а, 32 вагончики-будиночки; стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 42,50 грн. витрат по сплаті держмита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судово го процесу; стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 42,50 грн. витрат по сплаті держмита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судово го процесу; стягнуто з відповідача-1 на користь НДІ судових експертиз грошові кошти, пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 283,30 грн.; стягнуто з відповідача-2 на користь НДІ судових експертиз грошові кошти, пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 283,30 грн.
В касаційній скарзі РВ ФДМ України по Донецькій області просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 3, 4 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України №412 від 15.06.1994 року (далі - Положення), пунктів 2,3 ст.84 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юри дичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 19.12.2002 року ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» (надалі -Товариство) придбало у ЗАТ “Коксореммаш» по договору купівлі-продажу № 4210 від 19.12.2002 року цілісний майновий комплекс бази відпочинку “Сокіл», розташований в селі Бердянське по вул. Морська, 13 “а» Новоазовського району Донецької області, який складається з 8 спальних будиночків, кухні, павільйону “Волна». Відповідно до п.1.2 договору №4210 від 19.12.2002 року вказане майно розташоване на земельній ділянці розміром 2,0812 га, яка знаходиться в межах Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області.
З матеріалів справи вбачається, що на земельній ділянці, наданій в користування Товариству, розміщені 32 вагончика-будиночка, які не були предметом договору купівлі-продажу, однак займають 0,4га земельної ділянки, наданої для утримання і обслуговування бази відпочинку “Сокіл». Будиночки, які раніше орендувало ОП “Донецький виноробний завод», одержані АМСП у вигляді ТОВ “ДА-ЛВ» від РВ ФДМ України по Донецькій області на підставі договору №1149/2004 від 31.03.2004 року, згідно акту прийому-передачі цілісного майнового комплексу, який є додатком до цього договору. До складу комплексу, в числі іншого рухомого майна, входять 32 будиночки контейнерного типу розміром 6000x4000 типу “Дніпро».
Згідно договору оренди землі №8159 від 15.10.2004 року “орендодавець» - Широкинська сільська рада, передав, а “орендар» -Товариство, одержало в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 2,0811га для розташування бази відпочинку “Сокіл», розташованої в с. Бердянське, вул. Морська, Широкінської сільської Ради Новоазовського району. До вказаного договору як невід'ємна його частина доданий план земельної ділянки, акт прийому-передачі цієї ділянки і Акт встановлення та узгодження меж орендованої земельної ділянки площею 2,0811га. Крім вказаних об'єктів, на ділянці по вул. Морській, 13а наявні об'єкти, які не включені в договір купівлі-продажу, і якими користується позивач.
Після оформлення права власності на придбане майно бази і одержання в користування вищевказаної земельної ділянки від Широкінської сільської ради, Товариство письмово звернулося до АМСП у вигляді ТОВ “ДА-ЛВ» з проханням вивези вагончики-будиночки або утилізувати їх у встановленому законом порядку, оскільки вони за призначенням не використовуються. АМСП у вигляді ТОВ “ДА-ЛВ» прохання Товариства не виконало.
Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для знаходження спірних об'єктів на земельній ділянці, наданій у користування позивачу, відповідачами до матеріалів справи не надано.
Судами встановлено, що з вимогою усунути перешкоджання у користуванні земельною ділянкою позивач неодноразово звертався до відповідачів, на що отримував певні відповіді, які не вирішували спірне питання у досудовому порядку .
Так, Міністерство аграрної політики України листом від 15.03.2004 року № 05-07/145 повідомило, що при оформлені договору оренди державного майна 32 будиночки контейнерного типу, які увійшли до цілісного майнового комплексу у відповідності до Закону України “Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» ОП “Донецький виноробний завод», включено в зазначений перелік. Тому Міністерство не дає згоди на їх приватизацію.
Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Своє право власності на базу відпочинку “Сокіл» як споруду та користування земельною ділянкою позивач довів і ця обставина скаржником не спростовується.
За таких обставин, висновок господарських судів про те, що землекористувач, власник споруди вправі вимагати усунення будь-яких порушень його прав з боку інших осіб є правомірним.
Колегія суддів відзначає, що спроби скаржника перекласти певні обов'язки на іншу особу, яка на його думку є розпорядником державного майна не є доцільним.
Беззаперечним є те, що відповідач-1 є балансоутримувачем спірних будиночків, переданих йому РВ ФДМ України по Донецькій області і, що певні питання повинні узгоджуватись відповідачами з Міністерством аграрної політики України. Проте, відповідно до пунктів 3, 4 Положення основним завданням відділення є здійснення повноважень орендодавця державного майна; відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень відділення виступає орендодавцем індивідуально визначеного майна державних підприємств, організацій. Саме орендар та орендодавець мають піклуватись долею предмету оренди, який один передав а інший прийняв у користування. Під час дії договору оренди державного майна останнє вибуває із сфери управління органу управління державним майном (в даному випадку профільного міністерства) та переходить у сферу управління орендаря і орендодавця. Тому предмет спору не стосується прав і обов'язків Міністерства аграрної політики до моменту закінчення строку дії договору оренди державного майна.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх су купності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
Касаційну скаргу РВФДМ України по Донецькій області від 18.10.2006 року № 14-9185 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року у справі № 8/297пн залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року у справі № 8/297пн -без змін.
Головуючий-суддя
К.Грейц
С.Бакуліна
О.Глос