23 листопада 2006 р.
№ 4/114-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
М. Остапенка,
Є. Борденюк,
В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства (ВАТ)
“Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго»
на постанову
від 06.09.2006 року
Запорізького апеляційного господарського суду
у справі
№ 4/114-06
за позовом
ВАТ “Енергопостачальна компанія (ЕК) “Херсонобленерго»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Геліос-1»
про
стягнення 11 843,97 грн.
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача
Червинський А.Л. (дов. від 15.11.2006 року),
Литош В.О. (дов. від 8.01.2006 року)
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення представників позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
Позовні вимоги обґрунтовуються наступними обставинами.
ВАТ «ЕК «Херсонобленерго»і ТОВ «Геліос-1» укладений договір про постачання електричної енергії від 15.12.2003 року № 3629, відповідно до п. 1 якого постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу, а споживач (відповідач) оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку (п. 2 договору).
02.11.2005 року позивачем складено акти № № 123830, 123851, 123852, в яких зазначено, що оглядом на місці кожного з об'єктів відповідача виявлено неправильну роботу приладів обліку внаслідок зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму в порівнянні з передбаченими вимогами "Правил устройства электроустановок" (далі - ПУЕ), що є порушенням п. 4. 1. ПКЕЕ, враховуючи відсутність звернень споживача до РЕЗ з приводу приведення обліку у відповідності з вимогами ПУЕ.
За наведених обставин, згідно з п.7. 32. ПКЕЕ на підставі актів про порушення ПКЕЕ ВАТ «ЕК «Херсонобленерго»визначено обсяг недоврахованої електричної енергії та здійснено перерахунок за користування електричною енергією, внаслідок чого сума заборгованості ТОВ «Геліос-1»за недовраховану електроенергію становить 15 397,72 грн..
Позивачем виставлено відповідачу додаткові рахунки № 3629 за листопад 2005 року на сплату заборгованості за електроенергію по актам № № 123830, 123851, 123852, в яких зазначено термін її погашення - 5 днів з дня отримання рахунку, тобто, з 16.11.2005 року. Платіжним дорученням № 1523 від 14.11.2005р. відповідачем сплачена на користь відповідача сума 3 553,75 грн. з призначенням платежу “за електроенергію по акту № № 123830, 123851, 123852», решта неоплаченої суми у розмірі 11 843,97 грн. заявлена ВАТ «ЕК «Херсонобленерго»до стягнення з ТОВ «Геліос-1»на підставі п. п. 4. 1., 7. 15., 7. 30., 7. 31., 7. 32., 7. 33., 9. 1. 3., 11. 2. 10. ПКЕЕ, ст.ст. 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.06.2006 року у справі № 4/114-06 (суддя З. Ємленінова) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.09.2006 року (колегія суддів: М. Мирошниченко, В. Кричмаржевський, В. Хуторной) рішення господарського суду Херсонської області від 22.06.2006 року у справі № 4/114-06 залишено без зміни.
При ухваленні оскаржуваних судових рішень господарські суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.
Відповідно до ч. 2 п. 4. 1. ПКЕЕ, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.1996р. № 28 (у редакції постанови НКРЕ 22.08.2002 року № 928), якщо протягом 2 послідовних місяців спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого, ніж передбачений технічними умовами, проектною документацією та вимогами ПУЕ щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом 10 днів наступного розрахункового місяця споживач має звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом та, за наявності, до електропередавальної організації (основного споживача) з метою приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ.
Згідно з ч. 2 п.7.15 ПКЕЕ у разі зменшення середнього завантаження за розрахунковий період вимірювальних трансформаторів струму в порівнянні з передбаченим технічними умовами, проектною документацією та вимогами ПУЕ щодо завантаження трансформаторів струму (при мінімальній споживаній потужності завантаження трансформаторів струму має бути не менше 5%), споживач розраховується за обсяг електричної енергії, який визначається, виходячи з навантаження електроустановок споживача в окремій точці розрахункового обліку на рівні 5% завантаження трансформаторів струму та часу роботи струмоприймачів. У випадках виявлення у споживача змін у схемі ввімкнення розрахункового засобу обліку та електричного керуючого годинника в схемах багатотарифного розрахункового обліку або зміни керуючої програми, пошкоджень, зриву пломб, штучного гальмування диска, зупинки електрогодинника та інших порушень, спричинених діями споживача, які призводять або можуть призвести до зниження показів споживання електричної енергії, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а постачальник електричної енергії здійснює перерахунок за користування електричною енергією за період від дня останнього контрольного зняття представником постачальника електричної енергії показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців (ч. 1 п. 7.30 ПКЕЕ).
Пунктом 7. 31. ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою. Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.
На підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяг недоврахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом (п. 7. 32. ПКЕЕ).
З врахуванням вищенаведених нормативних положень, господарські суди попередніх інстанцій зазначають, що з актів про порушення ПКЕЕ, складених позивачем, вбачається таке: не вказано який з документів, перерахованих у п. 4. 1. ПКЕЕ (технічні умови, проектна документація чи вимоги ПУЕ), передбачає середнє завантаження вимірювального трансформатора струму; яким методом та якою вимірювальною технікою проводилися виміри середнього завантаження; номери вимірювальної техніки та строки їх повірки; величини середнього завантаження, встановлених при проведенні вимірів.
Таким чином, на думку господарських судів першої та апеляційної інстанції, у вказаних актах зазначені лише висновки, а технічні обґрунтування, на яких базуються такі висновки (в порівнянні з передбаченими технічними умовами, проектною документацією або вимогами ПУЕ) в актах не зазначені, а отже, порушення відповідачем вимог п. 4. 1. ПКЕЕ, на які посилається позивач, не доведені належними доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Також, господарські суди дійшли висновку, що Методика обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою ПКЕЕ, затверджена постановою НКРЕ № 1197 від 05.12.2001 року та чинна на момент складення актів, відповідно до якої позивачем підраховувалися обсяги недоврахованої електроенергії, у спірних правовідносинах не повинна застосуватися, оскільки, виходячи з її змісту, не регулює питання обчислення електроенергії при порушеннях щодо зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму, а отже, позивач не надав належних доказів в обґрунтування розрахунку суми позову.
Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в порушення п. 7. 32. ПКЕЕ акти за № № 123830, 123851, 123852 від 02.11.2005року, складені ВАТ “ЕК “Херсонобленерго», не погоджені ТОВ «Геліос-1». Так, в названих актах вказано про те, що з боку споживача вони підписані заступником генерального директора по загальним питанням Іщуком І.І., однак, згідно з довідкою ТОВ «Геліос-1» № 66 від 25.04.2006 року за підписом інспектору відділу кадрів в товаристві заступниками директора працюють інші особи, аніж Іщук І.І., а штатним розкладом в період з 1999 -2006 р. р. посади генерального директора та заступника генерального директора не передбачені; а згідно з довідкою ТОВ «Чумацький шлях»№ 22 від 01.06.2006 року, гр. Іщук І.І. працює на посаді заступника генерального директора відповідно до наказу № 7 від 02.08.2004 року по теперішній час.
Таким чином, господарські суди дійшли до висновку, що Іщук І.І. не перебуває в трудових відносинах з ТОВ «Геліос-1», а отже, не є повноважним представником ТОВ «Геліос-1», а також зауважено щодо обставини підписання Іщуком І.І. звітів про обсяги спожитої відповідачем електроенергії за травень-листопад 2005 року, яка спростовувати факту відсутності трудових відносин між ТОВ «Геліос-1»та Іщуком І.І..
До того ж, на думку господарських судів першої та апеляційної інстанції часткова оплата позивачем рахунку, виставленого відповідачем на підставі актів про порушення ПКЕЕ, також не є доказом узгодження вказаних актів з відповідачем.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ “ЕК “Херсонобленерго» посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Обставини справи свідчать, що позовні вимоги ґрунтуються на свідченнях ВАТ “ЕК “Херсонобленерго» про порушення ТОВ «Геліос-1»п. 4. 1. ПКЕЕ, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.1996р. № 28 (у редакції постанови НКРЕ 22.08.2002 року № 928), на підтвердження яких до матеріалів позовної заяви додані складені позивачем акти № № 123830, 123851, 123852 від 02.11.2005 року.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, при прийняті рішення у справі господарським судом першої інстанції взято до уваги відповідь Херсонського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України № 30-21-18/278 від 20.04.2006 року та роз'яснення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в Херсонській області № 600/6-169 від 20.04.2006 року, наданими на виконання ухвали господарського суду Херсонської області від 11.04.2006 року, тобто, з'ясована думка спеціалістів з питань регулювання електроенергетики з метою надання відповідних висновків з предмету спору.
З врахуванням наведеного, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про недоведення ВАТ “ЕК “Херсонобленерго» у порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України обставин, що покладені в основу позовних вимог, з чим погодився господарський суд апеляційної інстанції.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За встановлених обставин, Вищий господарський суд України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій діяли у відповідності з нормами Господарського процесуального кодексу України, а оскаржувані судові рішення є обґрунтованими і законними та підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ВАТ “ЕК “Херсонобленерго» залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.09.2006 року у справі № 4/114-06 залишити без зміни.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко