Єдиний унікальний номер 422/9151/12
05 лютого 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Скрипник К.О.
при секретарі Назаренко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права власності, визнання частково недійсною довіреність, витребування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, -
ОСОБА_1 05 жовтня 2012 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому згідно уточнень вказав, що на протязі декількох років він працював найомним директором (бізнес - партнером) у приватному підприємстві «ПрофіЦентр», що знаходиться на вул. Ленінградська, 61 у м. Дніпропетровську. Засновником цього підприємства є дружина ОСОБА_2, а він є безпосереднім керівником підприємства. Позивач у розмові з ОСОБА_3 дізнався, що він бажає продати маломірне плавуче судно, оскільки тяжко хворіє та не має можливості плавати на судні. Вони домовились між собою, що позивач купує у ОСОБА_3 судно № НОМЕР_4 «Крим» за 30 000 грн. 05.10.2010 року позивачем було сплачено 30 000 грн. за судно, про що ОСОБА_3 написав розписку. На виконання договору купівлі - продажу вказаного судна ОСОБА_3 передав позивачу всі первинні документи на судно, а саме, судновий білет, акт про первісний огляд судна від Регістра судноплавства України, свідоцтво про придатність малого судна до плавання. 08 жовтня 2010 року вони зібралися їхати до нотаріуса, і тут стало відомо, що ОСОБА_3 є хрищеним батьком дружини ОСОБА_2, та той іноді користується вказаним судном. Звернувшись до нотаріуса ОСОБА_3 оформив на судно довіреність від 08.10.2010 року. На протязі 2010 року та до осені 2011 року позивач і ОСОБА_2 користувалися спірним маломірним судном. При цьому, позивач сплатив транспортний збір та за місто стоянки на причалі. Вони вільно між собою мінялися правовстановлюючими документами та довіреністю від ОСОБА_3 поки позивач не звільнився з «ПрофіЦентру». В жовтні 2008 року позивач купив новий лодочний двигун, вартістю 6299 грн. та став зберігати його на причалі разом з судном. Згодом, ОСОБА_2 запропонував позивачу, оскільки наступають холоди і судно треба десь зберігати, поставити судно на території його приватного домоволодіння. У присутності свідків та за їх допомогою 17.11.2010 року судно та двигун привезли на зберігання до ОСОБА_2 В позові зазначено, що з зими 2011 року ОСОБА_2 перестав спілкуватися з позивачем, та йому на даний час не відомо де знаходиться судно та двигун. Позивач просив визнати право власності на мале судно «НОМЕР_4» «Крим» з двигуном «JAMAXA -30», 30л/с, № НОМЕР_3, вартістю 30 000 грн. і другий двигун TOHATSU M5BSS НОМЕР_2 вартістю 6299 грн., визнати частково недійсною довіреність ВМК № 384471 від 08.10.2008 року, зареєстровану в реєстрі за № 2438 приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4, щодо розповсюдження її дії на ОСОБА_2, витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 мале плавуче судно «НОМЕР_4» «Крим» з двигуном «JAMAXA -30», 30л/с, № НОМЕР_3, вартістю 30 000 грн. і другий двигун TOHATSU M5BSS НОМЕР_2 вартістю 6299 грн., та повернути їх позивачу, як законному власнику, стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.
12 червня 2012 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння. В обгрунтування якого посилався на те, що ОСОБА_3 є власником плавучого судна «Крим», туристичне, 1976 року випуску, Росія, з двигуном «JAMAXA -30», державний знак «НОМЕР_4». Так, 01 жовтня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу плавучого судна «Крим». Відповідно до умов
вказаного договору сторони повинні були нотаріально посвідчити договір купівлі - продажу, однак ОСОБА_3 посилаючись на те, що він є хворою людиною, у зв'язку з чим тимчасово не має фінансової змоги оплатити половину витрат, пов'язаних з нотаріальним посвідченням договору, між ними було досягнуто усної домовленості про те, що ОСОБА_3 надасть довіреність ОСОБА_2 на право володіння, користування та розпорядження плавучим судном «Крим». Домовились, що в подальшому сторони посвідчать договір купівлі - продажу у нотаріуса. Однак на даний час вказаний договір купівлі - продажу нотаріальним чином не посвідчений та ОСОБА_3 постійно ухиляється від його посвідчення, посилаючись на постійні хвороби. Позивач вважає, що договір купівлі - продажу від 01 жовтня 2010 року фактично виконаний сторонами, у зв'язку з чим може бути визнаний дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України. З осени 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 особисто та в рамках бізнесу стосунки почали псуватися, а в зимку 2011 року їх шляхи бізнесу та співпраці взагалі розійшлися. ОСОБА_2 неодноразово вимагав у ОСОБА_1 повернення правовстановлюючих документів на плавуче судно «Крим», однак він не погоджувався та вимагав грошової компенсації. У січні 2012 року ОСОБА_2 було прийнято рішення забрати плавуче судно «Крим» з двигуном підвісним «JAMAXA -30» з судної станції ДОС «Волна» додому, але приїхавши на станцію, виявилось, що плавучого судна там не має. Він звернувся до чергового станції із питанням де знаходиться його плавуче судно, на що черговий станції пояснив, що відповідно до запису у журналі обліку приміського флоту ГО ДОС «Волна», плавуче судно «Крим» було забрано ОСОБА_1 17.11.2011 року додому та на станцію не поверталось. Позивач просив визнати дійсним договір купівлі - продажу б/н плавучого Судна «Крим» туристичне, 1976 року випуску, Росія, з двигуном підвісним, один, «JAMAXA -30» к.с. НОМЕР_3, державний знак "НОМЕР_4» від 01 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнати за ним право власності на плавуче Судно «Крим» туристичне, 1976 року випуску, Росія, з двигуном підвісним, один, «JAMAXA -30» к.с. НОМЕР_3, державний знак "НОМЕР_4», витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 належне ОСОБА_2 мале плавуче Судно «Крим» туристичне, 1976 року випуску, Росія, з двигуном підвісним, один, «JAMAXA -30» к.с. НОМЕР_3, державний знак "НОМЕР_4», та повернути йому як законному власнику, витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 належні ОСОБА_2 правовстановлюючі та реєстраційні документи на мале плавуче Судно «Крим» туристичне, 1976 року випуску, Росія, з двигуном підвісним, один, «JAMAXA -30» к.с. НОМЕР_3, державний знак "НОМЕР_4», а саме, судновий білет СЯ № 004 732, виданого РД ІГДРФ у м. Дніпропетровську 05.11.2009 року, свідоцтво про придатність малого судна до плавання та технічний талон № НОМЕР_1 до нього, акт № 102 - 1 - 11696 - 09 первісного огляду малого судна та повернути у володіння ОСОБА_2, як законного власника.
Ухвалою від 20 листопада 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору залучений приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4
ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилалися на обставини, викладені у позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просили відмовити у їх задоволенні.
Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні.
Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі та заперечував проти їх задоволення, зустрічні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення. Пояснив, що ОСОБА_3 продав мале плавуче Судно «Крим» туристичне, 1976 року випуску, Росія, з двигуном підвісним, один, «JAMAXA -30» к.с. НОМЕР_3, державний знак "НОМЕР_4» саме ОСОБА_2 за письмовим договором, а гроші дійсно він отримав від ОСОБА_1, про що написав розписку. Проте, ці гроші належали ОСОБА_2 та були передані йому ОСОБА_1 за проханням ОСОБА_2 Де знаходиться на сьогодні плавуче судно ОСОБА_3 невідомо, оскільки він втратив до нього інтерес.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що первісні позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню по наступним підставам.
Матеріалами справи встановлено, що мале, туристичне Судно «Крим», 1976 року випуску, Росія належить на праві власності ОСОБА_3, що підтверджується судновим білетом № СЯ 004 732, свідоцтвом про придатність малого судна до плавання, актом первісного огляду малого судна (а.с.7-10).
Встановлено, що 08 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 була посвідчена довіреність від імені ОСОБА_3, якою уповноважено ОСОБА_1, ОСОБА_2 розпоряджатися, в тому числі керувати, здавати в оренду, позичку, заставляти, обміняти, зняти з обліку в РД ІГДРФ у м. Дніпропетровську, продати, належне йому Судно «НОМЕР_4» «Крим», туристичне, 1976 року випуску, Росія, двигун підвісний один «JAMAXA -30», НОМЕР_3, державний знак "НОМЕР_4», та зареєстрована в реєстрі за № 2438 (а.с.11).
Відповідно до ч.3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до ст.ст. 203, 204 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи наведене, відсутні правові підстави для визнання довіреності частково недійсною, позивачем не доведено та не надано до суду, під час розгляду справи по суті, належних доказів того, що під час укладення оспорюваної довіреності мали місце порушення норм чинного законодавства, тому первісні позовні вимоги в частині визнання частково недійсною довіреність ВМК № 384471 від 08.10.2008 року, зареєстровану в реєстрі за № 2438 приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4, щодо розповсюдження її дії на ОСОБА_2 не обгрунтовані та є такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно письмового договору б/н купівлі-продажу плавучого судна з мотором від 01 жовтня 2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, вбачається, що ОСОБА_3 зобов'язався передати у власність, а ОСОБА_2 прийняти і оплатити належне ОСОБА_3 на праві власності плавуче Судно «НОМЕР_4» «Крим», туристичне, 1976 року випуску, Росія , з двигуном підвісним , один, «JAMAXA -30» к.с. НОМЕР_3, державний знак "НОМЕР_4». За домовленістю сторін, враховуюче технічний стан Судна сторони погодили, що ціна цього договору становить 30 000 грн. та ОСОБА_2 повинен протягом десяти календарних днів з моменту укладання договору сплатити ціну відчужуваного майна (а.с.33-34).
Як пояснив в судовому засіданні представник ОСОБА_2, що відповідно до умов вказаного договору сторони повинні були нотаріально посвідчити договір купівлі - продажу, однак ОСОБА_3 посилаючись на те, що він є хворою людиною, у зв'язку з чим не має фінансової змоги оплатити половину витрат, пов'язаних з нотаріальним посвідченням договору. Тому між ними було досягнуто усної домовленості, що ОСОБА_3 надасть довіреність ОСОБА_2 на право володіння, користування та розпорядження плавучим Судном «Крим», а в подальшому сторони посвідчать договір купівлі - продажу. Однак на даний час вказаний договір купівлі - продажу не посвідчений та ОСОБА_3 постійно ухиляється від його посвідчення, посилаючись на постійні хвороби.
Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що дійсно відповідач постійно хворіє та не має фінансової змоги оплатити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу. Крім того, вказала, що він фактично продав дане судно ОСОБА_5 згідно договору - купівлі продажу від 01.10.2010 року та подальша доля спірного судна йому не цікава, у зв'язку з чим ОСОБА_3 не заперечує проти задоволення зустрічного позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній форми досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Однак, положення цієї статті не можуть бути застосовані, якщо є передбачене законодавчими актами обмеження (заборона) на здійснення такого правочину або сторони не дійшли згоди по всіх істотних його умовах. Також правило ст. 220 ЦК України не поширюється на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, як то спірний договір купівлі-продажу, оскільки момент вчинення такого правочину відповідно до ст. 210,640 ЦК України пов'язується з нотаріальним посвідчення, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав і обов'язків.
Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а у відповідності до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на вищевикладене, зустрічні позовні вимоги в частині визнання дійсним договіру купівлі - продажу б/н плавучого судна «Крим» туристичне, 1976 року випуску, Росія, з двигуном підвісним, один, «JAMAXA -30» к.с. НОМЕР_3, державний знак "НОМЕР_4» від 01 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а договір купівлі-продажу є нікчемним.
А тому, не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги про визнання за ОСОБА_2 право власності на плавуче судно «Крим» туристичне, 1976 року випуску, Росія, з двигуном підвісним, один, «JAMAXA -30» к.с. НОМЕР_3, державний знак «НОМЕР_4» та первісні позовні вимоги в частині визнання права власності за ОСОБА_1 на вказане плавуче судно, оскільки вказані вимоги не грунтуються на законі та на даний час актуальним єдиним власником плавучого судна «Крим» є ОСОБА_3
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.
Положеннями ст. 400 ЦК України визначено, що недобросовісний володілець зобов"язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обовязку заінтересована особа має право предявити позов про витребування цього майна.
Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту порушених прав та інтересів є, зокрема, визнання права, а ст. 387 цього Кодексу передбачений такий спосіб захисту права власності як витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Як зазначено судом вище, власником плавучого судна «Крим» туристичне, 1976 року випуску, Росія, з двигуном підвісним, один, «JAMAXA -30» к.с. НОМЕР_3, державний знак «НОМЕР_4» є ОСОБА_3.
Як пояснив в судовому засіданні представник ОСОБА_3 на виконання умов договору купівлі-продажу від 01.10.2010 року ОСОБА_3 передав в користування ОСОБА_2 спірне плавуче судно.
Натомість представник ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що спірне плавуче судно знаходиться в користуванні ОСОБА_1, який незаконно їм заволодів та у січні 2012 року ОСОБА_2 було прийнято рішення забрати плавуче судно «Крим» з двигуном підвісним «JAMAXA -30» з судної станції ДОС «Волна» додому, однак приїхавши на станцію, виявилось, що плавучого судна там не має. Він звернувся до чергового станції із питанням де знаходиться його плавуче судно, на що черговий станції пояснив, що відповідно до запису у журналі обліку приміського флоту ГО ДОС «Волна», плавуче судно «Крим» було забрано ОСОБА_1 17.11.2011 року та на станцію не поверталось.
До показань свідків, допитаних в судовому засіданні, стосовно того що плавуче судно вони перевезли до домоволодіння ОСОБА_2, суд ставиться критично, оскільки ці показання ґрунтуються на припущеннях.
Разом з тим, в судовому засіданні не встановлено та сторони не довели місце знаходження плавучого судна.
Враховуюче, що ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_2 не є власниками плавучого судна «Крим», а тому не мають законного права витребувати майно із чужого незаконного володіння. У зв'язку з чим, первісні позовні вимоги в частині витребування з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 мале плавуче судно «НОМЕР_4» «Крим» з двигуном «JAMAXA -30», 30л/с, № НОМЕР_3 та зустрічні позовні вимоги в частині витребування із чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 малого плавучого судна «Крим» туристичне, 1976 року випуску, Росія, з двигуном підвісним, один, «JAMAXA -30» к.с. НОМЕР_3, державний знак "НОМЕР_4», є такими, що не грунтуються на законі та не підлягають задоволенню.
Крім того, первісні позовні вимоги ОСОБА_1 в частині витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 мотору лодочного Tohatsu M 5 BSS № НОМЕР_2 не підлягають задоволенню через нижченаведене.
Так, встановлено, що на підставі договору купівлі - продажу № 25/10-01 від 25 жовтня 2008 року ОСОБА_1 придбав мотор лодочний Tohatsu M 5 BSS № НОМЕР_2 за 6299 грн. (а.с.14-15).
Проте, в судовому засіданні позивачем не доведений той факт, що вказаний мотор лодочний Tohatsu M 5 BSS № НОМЕР_2 знаходиться у ОСОБА_2 Суду не надані ані письмові докази, ані підтверджено показаннями свідків. А тому, вимоги ОСОБА_1 щодо витребування з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 мотору лодочного Tohatsu M 5 BSS № НОМЕР_2 є безпідставними, через недоведеність.
Вимоги ОСОБА_1 в частині визнання за ним права власності на мотор лодочний Tohatsu M 5 BSS № НОМЕР_2 також не підлягають задоволенню, оскільки належність йому мотора лодочного Tohatsu M 5 BSS № НОМЕР_2 підтверджується вищезазначеним договором купівлі-продажу та квитанцією, крім того, його право власності ніхто не оспорює, а тому вказані вимоги не потребують доказуванню в судовому порядку.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно відмовити в повному обсязі.
Що стосується розподілу судових витрат, то суд вважає, що вони не підлягають відшкодуванню, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 203, 215, 244, 321, 387 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 5,.6,10,27, 57-60, 212-215 ЦПК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права власності, визнання частково недійсною довіреність, витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя К.О. Скрипник