Єдиний унікальний номер 422/9427/12
справа № 2/205/309/13 (422/9427/12)
05 лютого 2013 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Залімської Н.В.,
при секретарі Кравцову С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач 12 жовтня 2012 року звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів. Позивач у своєму позові посилалася на те, що з шлюб між нею та відповідачем було зареєстровано 17 серпня 2002 року. Від сумісного шлюбу вони мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Матеріальну допомогу на дитину відповідач не надає, тому позивач змушена звертатись до суду. Позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі 1500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання доньки в розмірі 400 грн. щомісячно.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 17 серпня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 5).
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с. 13-14).
Від сумісного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).
На теперішній час позивач проживає разом зі своєю малолітньою донькою, займається її вихованням та утриманням (а.с. 6). Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
На підставі ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Донька сторін ОСОБА_3 малолітня, знаходиться на утриманні своєї матері, яка потребує матеріальної допомоги з боку відповідача, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення повноліття донькою ОСОБА_3.
У відповідності з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно довідки-розрахунку від 31 січня 2013 року № 123/24 у ОСОБА_2 існує заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, 1995 року народження, яка станом на 24 січня 2013 року становить 13495,86 грн. (а.с. 20).
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки з дня подання позову, тобто з 12 жовтня 2012 року.
На підставі п. 7 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
У відповідності з ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
ОСОБА_1 згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 229,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 180-191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10-11, 59-60, 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212-215, 218, 224-226, 367 Цивільно-процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого: АДРЕСА_1, не працюючого, аліменти у розмірі 500 грн. щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Стягнення проводити щомісячно на користь ОСОБА_1, починаючи з 12 жовтня 2012 року і до повноліття дитини, або зміни матеріального положення сторін.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середньомісячного платежу аліментів.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Н.В. Залімська