Справа № 204/295/2013-ц
Провадження № 2/204/680/2013 р.
30 січня 2013 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Самсонової В.В.
при секретарі Калініченко М.В.
за участю представника позивачки ОСОБА_1
за участю представника
Дніпропетровської міської ради Максименко С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Дніпропетровської міської ради про визнання права власності,-
В січні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила припинити право власності за ОСОБА_4 на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_3 право власності на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з: житлового будинку - літ. Д-3, загальною площею 265,5 кв.м., житловою площею 163,3 кв.м. В обґрунтування позову позивачка вказала на те, що вона є власником земельної ділянки, загальною площею 0,0416 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Договору дарування земельної ділянки від 05 лютого 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 241. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 313399 від 18 березня 2009 року земельна ділянка була зареєстрована в поземельній книзі 18.03.2009 року за реєстровим № 010910400844. У 2009 році позивачкою без погодження проектів будівництва та отримання відповідних дозволів, тобто самовільно, за власні кошти було здійснено будівництво житлового будинку на належній її на праві власності земельній ділянці, а саме: житлового будинку - літ. Д-3 загальною площею 265,5 кв.м., житловою площею 163,3 кв.м. Згідно до технічного висновку, зробленого ПП «Архітектурне бюро «Крамаров Технік Груп» 25 грудня 2012 року будівельні конструкції житлового будинку, зазначеного в технічному паспорті літерою Д-3, загальною площею 265,5 кв.м., житловою площею 163,3 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 - виконані у відповідності до вимог надійної та безпечної експлуатації, подальша безпечна експлуатація будинку - за призначенням можлива. Звернувшись до КП «ДМБТІї» Дніпропетровської обласної ради позивачці стало відомо, що раніше на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, був розташований житловий будинок літ.А-1 та вбиральня літ. В, які належали ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2004 року. Відповідно до Акту про знесення житлового будинку літ.А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, складеного фахівцем та в.о. начальника відділу № 03 Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 01.07.2009 року встановлено, що раніше на земельній ділянці був розташований житловий будинок літ.А-1 та вбиральня літ. В, які належали ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2004 року, знесений, а на його місті самовільно збудований житловий будинок літ. Д-3.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити, посилалася на обставини викладені в позові.
Представник Дніпропетровської міської ради Максименко С.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення даного позову. Просила суд винести рішення у відповідності з діючим законодавством.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка, загальною площею 0,0416 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Договору дарування земельної ділянки від 05 лютого 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 241 (а.с.6-7), що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 313399 від 18 березня 2009 року, згідно якого земельна ділянка була зареєстрована в поземельній книзі 18.03.2009 року за реєстровим № 010910400844 (а.с.8-9).
Як стало відомо в судовому засіданні, раніше на вищевказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 - був розташований житловий будинок літ.А-1 та вбиральня літ. В, які належали ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2004 року. Проте вищевказаний житловий будинок літ.А-1 та вбиральня літ. В були знесені, що підтверджується Актом про знесення житлового будинку літ.А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, складеного фахівцем та в.о. начальника відділу № 03 Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 01.07.2009 року, в якому зазначено, що раніше на земельній ділянці був розташований житловий будинок літ.А-1 та вбиральня літ. В, які належали ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2004 року, який знесений, а на його місті самовільно збудований житловий будинок літ. Д-3 (а.с.14), а також довідкою квартального комітету № 1 від 16.10.2007 року згідно якого житловий будинок літ.А-1 та вбиральня літ. В були знесені, будівельне сміття вивезено та відключено від лінії електропередачі, газопостачання та водопостачання (а.с.15).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі знищення майна.
За таких обставин, суд вважає за можливе припинити право власності за ОСОБА_4 на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1.
У 2009 році позивачкою без погодження проектів будівництва та отримання відповідних дозволів, самовільно, за власні кошти було здійснено будівництво житлового будинку на належній її на праві власності земельній ділянці, а саме: житлового будинку - літ. Д-3 загальною площею 265,5 кв.м., житловою площею 163,3 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на садибний індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1, інвентаризаційна справа № 2662, реєстровий № 3549031 (а.с.32-37).
07 липня 2009 року Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, було складено технічний паспорт, в якому було поставлено питання прийняття в експлуатацію вищезазначених закінчених будівництвом об'єктів (а.с.32-37).
Згідно до технічного висновку, зробленого ПП «Архітектурне бюро «Крамаров Технік Груп» 25 грудня 2012 року, яке має ліцензія серії АВ № 591084 від 10.08.2011 року (а.с.28), будівельні конструкції житлового будинку, зазначеного в технічному паспорті літерою Д-3, загальною площею 265,5 кв.м., житловою площею 163,3 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 - виконані у відповідності до вимог надійної та безпечної експлуатації, подальша безпечна експлуатація будинку - за призначенням можлива (а.с.16-31).
Позивачка звернулась до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області з повідомленням про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл. 17 січня 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області надала позивачці декларацію за № ДП НОМЕР_1 про готовність об'єкта до експлуатації, в якій вказано, що житловий будинок - літ. Д-3, загальною площею 265,5 кв.м., житловою площею 163,3 кв.м. по АДРЕСА_1 - вважати закінчений будівництвом об'єкт готовим до експлуатації.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно з ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Таким чином, оскільки самочинно збудований індивідуальний житловий будинок був збудований за власні кошти позивачки в межах земельної ділянки, дана будівля не порушує прав інших осіб, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_3 право власності на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з: житлового будинку - літ. Д-3, загальною площею 265,5 кв.м., житловою площею 163,3 кв.м.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 331, 346, 375, 376 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Дніпропетровської міської ради про визнання права власності - задовольнити.
Припинити право власності за ОСОБА_4 на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з: житлового будинку - літ. Д-3, загальною площею 265,5 кв.м., житловою площею 163,3 кв.м.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Самсонова