ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-34/15363-2012 28.01.13
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»
доПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»
провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 24 924,41 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Великородний А.О. (представник за довіреністю).
У жовтні 2012 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (далі - позивач або СК «Інгосстрах») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - відповідач або СК «Гарант-Авто») 24 924,41 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.10.2009 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «ВАЗ 21093», державний реєстраційний номер АА 9873 СМ, який був застрахований у СК «Універсальна». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки ДТП сталася з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої за шкоду завдану майну третіх осіб на час настання спірної ДТП була застрахована у відповідача, то обов'язок з відшкодування завданих збитків покладається на останнього.
Відповідач позов визнав частково в сумі 16 278,63 грн. Проти задоволення позову в іншій частині, заперечив з мотивів недоведеності позивачем розміру збитків у більшому розмірі ніж встановив відповідач. При цьому, відповідач зазначив, що він не може погодитись з розрахунком суми страхового відшкодування, проведеного позивачем виходячи з нижчевикладеного.
Позивач при розрахунку суми страхового відшкодування брав за основу суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ, проте не надав жодного доказу на підтвердження факту того, що автомобіль ремонтувався на відповідній станції технічного обслуговування, що у позивача були підстави для сплати вартості відновлювального ремонту, з урахуванням ПДВ. Окрім того, як убачається з калькуляції № 101/12/09, що є додатком до наданого позивачем Звіту про оцінку матеріального збитку, оцінювачем двічі включались одні й ті ж самі витрати на певні роботи.
Не погоджуючись з такими розрахунками, відповідач відповідно до пункту 34.4 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» провів власний розрахунок суми збитку за допомогою програмного продукту «Audatex», що рекомендований до використання для проведення автотоварознавчих досліджень Міністерством юстиції України. Виходячи з наданої відповідачем калькуляції та за мінусом франшизи, розмір суми страхового відшкодування за даними відповідача склав визнану ним суму.
Розгляд справи відкладався, склад суду змінювався.
У судовому засіданні призначеному на 21.01.2013 оголошувалась перерва до 28.01.2013.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.10.2009 о 19 год. 45 хв. у м. Києві по Фрунзе, 117 трапилася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер СВ 4237 АО (далі - автомобіль «Volkswagen»), під керуванням Міщенка Андрія Юрійовича, із автомобілем «ВАЗ 21093», державний реєстраційний номер АА 9873 СМ (далі - автомобіль «ВАЗ»), під керуванням Швець І.В.
Причиною ДТП стало те, що Міщенко А.Ю., керуючи автомобілем «Volkswagen», не витримав безпечної відстані, у наслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем «ВАЗ», чим порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 25.11.2009 Міщенко А.Ю. визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «ВАЗ», який належить Швець Ігорю Володимировичу.
Дані обставини підтверджуються довідкою ДАІ від 27.10.2009 та постановою Подільського районного суду м. Києва від 25.11.2009, копії яких містяться у матеріалах справи.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору страхування наземного транспорту № DN81АК00038771 від 13.04.2007, укладеного між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» (змінило назву на СК «Інгосстрах» відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 27.04.2011) та Швець Ігорем Володимировичем (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором виступає ПАТ КБ «Приватбанк».
З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ВАЗ» в результаті його пошкодження при ДТП, суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Експерт-центр ТАНДЕМ» було проведено автотоварознавче дослідження, за наслідками якого 03.12.2009 складено звіт № 101/12/09 про оцінку матеріального збитку завданого власнику КТЗ (далі - Звіт № 101/12/09). З вказаного звіту вбачається, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складає 25285,11 грн., при коефіцієнті фізичного « 0,00». Матеріальний збиток без урахування ПДВ дорівнює 21070,92 грн.
На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, виходячи із вартості відновлювального ремонту, зазначеної у Звіті №101/12/09, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 24924,41 грн., шляхом перерахування на рахунок вигодонабувача (ПАТ КБ «Приватбанк») вказаної суми коштів. Дана обставина підтверджуються платіжним дорученням № 17630 від 14.12.2009, копія якого міститься у матеріалах справи.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, СК «Інгосстрах», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 24924,41 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм Міщенко А.Ю. внаслідок експлуатації автомобіля «Volkswagen».
На час скоєння вищевказаної ДТП (27.10.2009) цивільно-правова відповідальність Міщенка А.Ю. за шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Volkswagen» була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №ВС/1060060 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500 грн., франшиза - 510 грн.
Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВС/1060060 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої автомобілю «ВАЗ».
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при УПСКнні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Заперечуючи проти визначеного позивачем розміру збитків, відповідач вказує, що у калькуляції, що є додатком до Звіту №101/12/09, оцінювачем двічі включались одні й ті ж самі витрати на певні роботи (у пункті 24 включено вартість 8,30 годин за заміну задньої частини боковини (крила), яка вже замінювалась в зборі у пункті 1 калькуляції, крім того у пункті 16 та пунктах 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 27, 28, 29, 30, 31 дублюється вартість зняття та встановлення деяких запчастин кузова).
Тому не погоджуючись із вказаним розрахунком, відповідач керуючись пунктом 34.4 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» провів власний розрахунок суми збитку за допомогою програмного продукту «Audatex», що рекомендований до використання для проведення автотоварознавчих досліджень Міністерством юстиції України.
Відповідно до доданої до матеріалів справи копії калькуляції № 93037-95 від 23.08.2011, вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ» склала 16788,63 грн., без ПДВ. При цьому, представник відповідача пояснив, що ПДВ не був включений позивачем до вартості відновлювального ремонту, позаяк відсутні докази того, що автомобіль «ВАЗ» ремонтувався на відповідній станції технічного обслуговування, і що у позивача були підстави для сплати вартості відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ.
Дослідивши надану відповідачем ремонтну калькуляцію № 93037-95 від 23.08.2011, суд встановив, що її зміст не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми «Audatex», яка рекомендована пунктом 59 додатку 8 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за № 1074/8395).
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону. Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем у супереч даним нормам ГПК України не були спростовані вищевказані заперечення відповідача щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ», та не доведено суду, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ» є більшою ніж визначено у ремонтній калькуляції № 93037-95 від 23.08.2011.
Водночас, відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Доказів оплати проведеного ремонту автомобіля «ВАЗ» матеріали справи не містять.
Окрім цього судом враховано, що Звіт про оцінку транспортного засобі та відповідні ремонтні калькуляції є лише попередніми оціночними документами, у яких зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Судом також взяті до уваги положення абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування», якими передбачено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.
Тому, враховуючи, що доведення розміру завданих збитків лежить на позивачеві, а останнім не доведено належними засобами доказування збитків на суму більшу ніж зазначено у ремонтній калькуляції № 93037-95 від 23.08.2011, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення більшої суми збитків ніж та сума, що підтверджується одночасно обома ремонтними калькуляціями: калькуляцією №93037-95 від 23.08.2011 та калькуляцією №101/12/09, що є додатком до Звіту №101/12/09.
Окрім того, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (на суму встановлену при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, але не більше 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих).
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхуанн»).
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № ВС/1060060 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статті 993 ЦК України, а також статей 33, 34 ГПК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в сумі 16 278,63 грн. (16 788,63 грн. - 510 грн. франшиза).
Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача в частині стягнення зазначеної суми страхового відшкодування, а отже позов підлягає задоволенню саме у цій сумі. У іншій частині позову слід відмовити з підстав недоведеності розміру збитків на решту суми.
Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що відповідачем ще 22.09.2011 було складено страховий акт № 93937, згідно з яким спірну ДТП було визнано страховим випадком за полісом № ВС/1060060, та прийнято рішення про виплату стразового відшкодування у сумі 16 278,63 грн.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ), у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, зобов'язаний не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Позивач з метою отримання коштів в порядку регресу 22.07.2012 звертався до відповідача із заявою (вих. № 22-07/02-01) про виплату страхового відшкодування за полісом № ВС/1060060. Однак, ця заява відповідачем не була задоволена. У межах 16 278,63 грн. без достатніх на те підстав.
Позаяк, доказів сплати вказаної суми на користь позивача матеріали справи не містять, то вказана сума підлягає стягненню у судовому порядку.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, ідентифікаційний код 33248430) 16 278,63 грн. (шістнадцять тисяч двісті сімдесят вісім гривень 63 копійки) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1051,20 грн. (одну тисячу п'ятдесят одну гривню 20 копійок) судового збору.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 04.02.2013
СуддяСташків Р.Б.