01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.11.2006 № 45/403
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Зеленіна В.О.
Малетича М.М.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
від позивача - Машков К.Є. (дов. № 15/11-06 від 15.11.2006р.);
від відповідача: Шрамко А.В. (дов. № 613 від 30.12.2005р.);
Половінський А.С. (дов. № 547 від 07.11.2006р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.09.2006
у справі № 45/403 (Балац С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тай-Інвест"
до Фонду державного майна України
про внесення змін до договорів купівлі-продажу від 07.02.02 р. №25-КПНБ, №27-КПНБ
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.09.2006р. у справі № 45/403 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Тай-Інвест» до Фонду державного майна України про внесення змін до договорів купівлі-продажу від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, № 27-КПНБ задоволено повністю, внесено зміни до п. 5.3.2. договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 07.02.2002р. № 27-КПНБ в частині продовження строку закінчення будівництва, виклавши його в наступній редакції: “5.3.2. Закінчити будівництво об'єкта приватизації в термін до 12 березня 2008р. із збереженням первісного призначення», внесено зміни до п. 5.3.2. договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 07.02.2002р. № 25-КПНБ в частині продовження строку закінчення будівництва, виклавши його в наступній редакції: “5.3.2. Закінчити будівництво об'єкта приватизації в термін до 12 березня 2007р. із збереженням первісного призначення».
Стягнуто з Фонду державного майна України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тай-Інвест» 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
Згідно ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
В момент укладення договорів сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. А позивач не знав і не міг знати про те, що своє право на укладення договору оренди земельної ділянки йому буде необхідно захищати в суді, що право користування земельною ділянкою виникне аж 13.07.2005р., що Сімеїзька селищна рада на період з 25.05.2005р. по 15.09.2005р. заборонить проведення будь яких видів будівельних робіт, що стан несучих конструкцій каркасу спального корпусу № 1 є незадовільний і їх необхідно демонтувати, що ділянка, на якій розміщено спальний корпус № 2, є непридатною для здійснення будівельних робіт і необхідно здійснювати будівництво на новій ділянці.
Викладені вище обставини є істотними, оскільки значно ускладнюють будівництво недобудованих об'єктів, і якби сторони могли передбачити такі обставини, то не укладали б договори купівлі-продажу від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, № 27-КПНБ та додаткові угоди до них від 12.06.2003р. № 407, № 409 з умовою завершення будівництва до 12.03.2006р., а виконання зазначених договорів та додаткових угод до них з умовою завершення будівництва до 12.03.2006р. порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що розірвання договорів купівлі-продажу від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, № 27-КПНБ суперечить суспільним інтересам та потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання зазначених договорів на умовах яких вимагає позивач, суд першої інстанції вважає, що такі зміни в договорах є доцільними.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фонд державного майна України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва по справі № 45/403 від 12.09.2006р. і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для вирішення даної справи, оскільки про необхідність самостійного вирішення питання оформлення земельних ділянок під корпусами № 1 та № 2 позивача було належним чином поінформовано, крім того, пункт 5.3.1 договорів містить зобов'язання позивача щодо оформлення всіх необхідних умов для будівництва у відповідності з законодавством України.
Так як із загального строку, відведеного для виконання вказаного зобов'язання, який складає більш як чотири роки, лише 15 місяців становить термін розгляду питання землевідведення Симеїзькою селищною радою, дана затримка не може вважатися істотною зміною обставин, в значенні, наведеному в статті 652 Цивільного кодексу України.
Відповідач за поданням позивача вже переглядав строки, відведені умовами договорів для добудови корпусів № 1 та № 2. Відповідно до додаткових угод № 407 та № 409 до договорів № 25-КПНБ та № 27-КПНБ, було продовжено строк добудови корпусів № 1 та № 2 до 12.03.2006р. Тобто продовження виконання зазначених зобов'язань склало три роки та більш як два місяці. Загальний термін, передбачений договорами для добудови об'єктів після цього склав більше чотирьох років, в порівнянні з 10 місяцями, запропонованими позивачем під час конкурсів з продажу корпусів № 1 та № 2.
Крім того, судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що на момент здійснення провадження у справі № 45/403 добудова корпусів так і не розпочата, позивачем не надано жодних доказів проведення робіт із добудови корпусів № 1 та № 2 після завершення дії заборони проведення будь-яких видів будівельних робіт в прибережній зоні курортних селищ Сімеїзької селищної ради на період з 25.05.2005р. по 15.09.2005р.
Таким чином стверджувати про істотні зміни обставин, які призвели до неможливості виконання зобов'язань за договорами № 25-КПНБ та № 27-КПНБ, немає жодних підстав, в тому числі через відсутність всіх умов для такого визначення, передбачених пунктом 2 ст. 652 ЦК України. Обставини які мають місце під час виконання умов договорів № 25-КПНБ та № 27-КПНБ не є винятковим випадком, як того вимагає п. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України.
Позивач не вжив необхідних заходів з метою забезпечення безумовного виконання договірних зобов'язань. Саме затримка з його боку оформлення необхідних документів стала причиною невиконання зобов'язання щодо добудови об'єктів, в обумовлений договорами строк.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Тай-Інвест» надало відзив на апеляційну скаргу в якому проти доводів скаржника заперечує та просить рішення Господарського суду м. Києва по справі № 45/403 від 12.09.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Фонду державного майна України без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
26.12.2001р. в газеті “Відомості приватизації» № 50 (187) було опубліковано інформацію про продаж за конкурсом спального корпусу № 1 (50 місць) пансіонату “Криворізький гірник» (ступінь будівельної готовності 40%), та спального корпусу № 2 (50 місць) пансіонату “Криворізький гірник» (ступінь будівельної готовності 0,5%).
07.02.2002р. між ТОВ “Тай-Інвест» та Фондом державного майна України було укладено договір № 27-КПНБ, за яким позивачеві було продано спальний
корпус № 1 (50 місць) пансіонату “Криворізький гірник» ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат» (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 5.3.2. зазначеного договору на позивача покладено обов'язок закінчити будівництво об'єкта протягом поточного року зі збереженням первісного призначення.
07.02.2002р. між ТОВ “Тай-Інвест» та Фондом державного майна України було укладено договір № 25-КПНБ, за яким позивачеві було продано спальний
корпус № 2 (50 місць) пансіонату “Криворізький гірник» ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат» (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 5.3.2. зазначеного договору на позивача покладено обов'язок закінчити будівництво об'єкта протягом поточного року зі збереженням первісного призначення.
12.06.2003р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди № 409 до договору від 07.02.2002р. № 27-КПНБ, якою внесено зміни до п. 5.3.2. договору від 07.02.2002р. № 27-КПНБ та № 407 до договору від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, якою внесено зміни до п. 5.3.2. договору від 07.02.2002р. № 25-КПНБ та встановлено закінчити будівництво об'єктів приватизації в термін до 12.03.2006р. із збереженням первісного призначення.
Листом № 02-14/1944 від 26.01.2004р. Сімеїзька селищна рада повідомила ТОВ “Тай-Інвест» про те, що його заяву про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування пансіонату, буде розглянуто на сесії Сімеїзької селищної ради після затвердження меж населених пунктів.
22.06.2004р. Господарським судом Автономної Республіки Крим, рішенням по справі № 2-1/8858-2004 визнано право користування земельною ділянкою площею 1,1754 га. в п. Паркове смт. Симеїз та зобов'язано Симеїзьку селищну раду в строк до 22.07.2004р. укласти з ТОВ “Тай-Інвест» договір оренди земельної ділянки 1,1754 га. в п. Паркове смт. Симеїз.
Симеїзька селищна рада рішенням № 64 від 10.08.2004р. затвердила проект відведення земельної ділянки ТОВ “Тай-Інвест» для будівництва та обслуговування пансіонату за адресою, територія пансіонату “Криворізький гірник» та вирішено передати позивачеві земельну ділянку площею 1,1754 га. в оренду строком на 25 років.
04.03.2005р. Симеїзька селищна рада прийняла рішення № 33, яким вирішено укласти договір оренди земельної ділянки з ТОВ “Тай-Інвест», площею 1,1754 га. для будівництва та обслуговування пансіонату за адресою смт. Паркове, в районі пансіонату “Криворізький гірник» строком на 25 років.
Національна академія природоохоронного і курортного будівництва надала висновок за результатами обстеження несучих конструкцій спального корпусу № 1 (50 місць) пансіонату “Криворізький гірник» ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат», в якому дано висновок, що фактичний стан несучих конструкцій каркасу об'єкта є незадовільним та рекомендовано демонтувати існуючу недобудовану будівлю спального корпусу № 1, виконати розчистку ділянки будівництва, після виконання додаткових інженерно-геологічних вишукувань ділянки будівництва, повторно провести аналіз можливості нового будівництва.
Згідно висновку ТОВ “Мегаліт Крим» про інженерно-геологічні і гідрологічні умови ділянки для обґрунтування проекту будівництва корпусу № 2 на території пансіонату “Криворізький гірник», ділянка є непридатною для здійснення будівельних робіт та рекомендовано будівництво спального корпусу № 2 здійснювати на новій ділянці в західній стороні спланованої ділянки.
Рішенням № 216 від 02.07.2004р. “Про заборону проведення будівельних робіт на час курортного сезону 2004р.», Сімеїзька селищна рада заборонила проведення будівельних та ремонтних робіт на час курортного сезону 2004р. в робочі дні з 21:00 до 08:00, в святкові дні - цілодобово.
07.04.2005р. між Сімеїзькою селищною радою та ТОВ “Тай-Інвест» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,1754 га. для будівництва та обслуговування пансіонату. Зазначений договір зареєстровано 13.07.2005р.
Рішенням Сімеїзької селищної ради № 14 від 05.05.2005р. було заборонено проведення будь яких видів будівельних робіт в прибережній зоні курортних селищ Сімеїзької селищної ради на період з 25.05.2005р. по 15.09.2005р.
Сімеїзька селищна рада, рішенням № 54 від 10.02.2006р. надала згоду ТОВ “Тай-Інвест» на продовження строку будівництва та реконструкції об'єктів: спального корпусу № 1 - до 12.03.2008р.; спального корпусу № 2 - до 12.03.2007р.
ТОВ “Тай-Інвест» листом № 01-06 від 24.02.2006р. звернулось до Фонду державного майна України, в якому просило розглянути питання продовження строку будівництва та реконструкції спальних корпусів № 1 та № 2.
Листом № 42-06 від 02.06.2006р. ТОВ “Тай-Інвест» повторно звернулось до Фонду державного майна України з проханням розглянути питання продовження строку будівництва та реконструкції спальних корпусів № 1, № 2.
Як вбачається з матеріалів справи, Фонд державного майна України відповіді на зазначені листи не надіслав, питання про продовження строку будівництва та реконструкції спальних корпусів № 1, № 2 не розглянув.
07.07.2006р. ТОВ “Тай-Інвест» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Фонду державного майна України про прийняття рішення про внесення змін до договорів купівлі-продажу від 07.02.2002р. № 25-КПНБ та № 27-КПНБ про продовження строків закінчення будівництва: корпусу № 1 - до 12.03.2008р.; корпусу № 2 - до 12.03.2007р., оскільки договірний спір виник внаслідок того, що обставини, якими керувались сторони при укладенні договорів від 07.02.2002р. № 25-КПНБ та № 27-КПНБ істотно змінились.
Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Як вбачається з умов договорів від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, № 27-КПНБ та додаткових угод до них від 12.06.2003р. № 407, № 409, сторони дійшли згоди про завершення будівництва об'єктів до 12.03.2006р.
Проте, як вірно зазначив місцевий господарський суд, сторони договору у 2003р. коли додатковими угодами від 12.06.2003р. № 407, № 409 змінювалися строк завершення будівництва, не знали та не могли знати про те, що договір оренди земельної ділянки, на якій розміщено недобудовані об'єкти буде укладений лише 07.04.2005р., при чому лише на виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2004р. № 2-1/8858-2004.
Пунктом 2.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. № 273 встановлено, що для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю, зокрема документ, що посвідчує право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування.
Так як договір оренди земельної ділянки було укладено лише 07.04.2005р., а зареєстрований 13.07.2005р., то дозвіл на виконання будівельних робіт ТОВ “Тай-Інвест» мало можливість отримати лише після виникнення права користування земельною ділянкою .
Оскільки Сімеїзька селищна рада рішенням № 14 від 05.05.2005р. заборонила проведення будь яких видів будівельних робіт в прибережній зоні курортних селищ Сімеїзької селищної ради на період з 25.05.2005р. по 15.09.2005р., то ТОВ “Тай-Інвест» не мало можливості виконувати зазначені будівельні роботи.
Також, необхідно врахувати висновки Національної академії природоохоронного і курортного будівництва про незадовільний стан несучих конструкцій каркасу спального корпусу № 1 та рекомендації про необхідність демонтажу існуючої недобудованої будівлі спального корпусу № 1, та висновки ТОВ “Мегаліт Крим» про непридатність ділянки, на якій розміщено спальний корпус № 2, для здійснення будівельних робіт, та рекомендації про здійснення будівництва спального корпусу № 2 на новій ділянці в західній стороні спланованої ділянки.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що викладені вище обставини є істотними, оскільки значно ускладнюють будівництво недобудованих об'єктів (спальних корпусів № 1, № 2), і якби сторони могли передбачити такі обставини, то не укладали б договори купівлі-продажу від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, № 27-КПНБ та додаткові угоди до них від 12.06.2003р. № 407, № 409 з умовою завершення будівництва до 12.03.2006р.
Враховуючи те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що зміна обставин не настане, а позивач не знав і не міг знати про те, що своє право на укладення договору оренди земельної ділянки йому буде необхідно захищати в суді, що право користування земельною ділянкою виникне аж 13.07.2005р., що Сімеїзька селищна рада на період з 25.05.2005р. по 15.09.2005р. заборонить проведення будь яких видів будівельних робіт, що стан несучих конструкцій каркасу спального корпусу № 1 є незадовільний і їх необхідно демонтувати, що ділянка, на якій розміщено спальний корпус № 2, є непридатною для здійснення будівельних робіт і необхідно здійснювати будівництво на новій ділянці, то така зміна обставин, зумовлена причинами, які позивач не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися.
Також слід зазначити, що з листа Сімеїзької селищної ради № 02-14/1944 від 26.01.2004р. вбачається, що ТОВ “Тай-Інвест» намагалось отримати у користування земельну ділянку для здійснення будівельних робіт. Звернення позивача до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про зобов'язання Сімеїзької селищної ради укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки свідчить про турботливість та обачність позивача.
При всій турботливості та обачності ТОВ “Тай-Інвест» не могло усунути такі обставини, як заборона Сімеїзької селищної ради на період з 25.05.2005р. по 15.09.2005р. проведення будь яких видів будівельних робіт, незадовільний стан несучих конструкцій каркасу спального корпусу № 1 необхідність їх демонтування, непридатність ділянки, на якій розміщено спальний корпус № 2, для здійснення будівельних робіт і необхідність здійснювати будівництво на новій ділянці, а виконання договорів купівлі-продажу від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, № 27-КПНБ та додаткових угод до них від 12.06.2003р. № 407, № 409 з умовою завершення будівництва до 12.03.2006р. порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б ТОВ “Тай-Інвест» того, на що він розраховував при укладенні договору.
З умов договору купівлі-продажу від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, № 27-КПНБ додаткових угод до них від 12.06.2003р. № 407, № 409 та звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Згідно п. 6.12. договорів купівлі-продажу від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, № 27-КПНБ на Фонд державного майна України покладено обов'язок сприяти ТОВ “Тай-Інвест» в переоформленні документів на право користування земельною ділянкою, чого ним вчинено не було.
Згідно п. 9.1. договорів купівлі-продажу від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, № 27-КПНБ ризик випадкової загибелі або випадкового псування об'єкта приватизації несе покупець з моменту переходу до нього права власності. Проте зазначена умова договору не може братися до уваги, як визначальна для встановлення наявності умов передбачених п. 4 ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України виходячи з того, що згідно висновку Національної академії природоохоронного і курортного будівництва не лише стан несучих конструкцій каркасу об'єкта (спального корпусу № 1) є незадовільним, а і фактична посадка об'єкту на ділянку будівництва обрана вкрай невдало, що призвело до посадки будівлі на різнорідні ґрунти, ці фактори та замокання ґрунтів основи за рахунок атмосферних вод мало наслідком нерівномірної осадки фундаментів. Тобто має місце не “випадкове знищення чи псування» об'єкту, а неможливість його добудови через помилки у проектуванні місця розташування.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що розірвання договорів купівлі-продажу від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, № 27-КПНБ суперечить суспільним інтересам та потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання зазначених договорів на умовах яких вимагає ТОВ “Тай-Інвест», то зміни в договорах є доцільними (ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України).
Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» у разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено порядок зміни господарських договорів, зокрема сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як встановлено матеріалами справи, ТОВ “Тай-Інвест» дотримано встановлений ст. 188 Господарського кодексу України порядок зміни договорів від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, № 27-КПНБ та надіслано Фонду державного майна України відповідні пропозиції, проте відповідач у 20 - денний строк не повідомив позивача про результати її розгляду, чим порушив вимоги ст. 188 Господарського кодексу України.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що вимоги позивача про внесення змін до договорів купівлі-продажу від 07.02.2002р. № 25-КПНБ та № 27-КПНБ щодо продовження строків закінчення будівництва: корпусу № 1 - до 12.03.2008р.; корпусу № 2 - до 12.03.2007р. є правомірними та підлягають задоволенню.
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та прийняття рішення при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для вирішення даної справи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення у відповідності з вимогами ст. 104 ГПК України.
Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита та за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2006р. по справі № 45/403 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1.Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2006р. у справі № 45/403 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2006р. у справі № 45/403 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 45/403 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Зеленін В.О.
Малетич М.М.
24.11.06 (відправлено)