30 листопада 2006 р.
№ 14/157
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
Кочерової Н.О.
Рибака В.В.
Перепічая В.С.
розглянув
касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод»
на постанову
від 13.09.2006
Донецького апеляційного господарського суду
у справі
№ 14/157 господарського суду Донецької області
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська промислова компанія»
до
відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод»
про
стягнення заборгованості в сумі 13166,97 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Павлов В.Г. №1 від 24.11.2006
від відповідача не з'явилися
В травні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю “Азовська промислова компанія» звернулась до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод» про стягнення 13 166,97 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що згідно видаткових накладних відповідачем отримано товару на загальну суму 281762,25 грн., з яких оплачено 268595,28 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість за відпущений товар у розмірі 13166,97 грн.
В липні 2006 року позивач уточнив позовні вимоги і зазначив, що заборгованість за поставлений відповідачу товар на загальну суму 13 166,97 грн. рахується по видатковій накладній № 1030 від 15.04.2005 на суму 17 400,96 грн., та по видатковій накладній № 1033 від 25.04.2005 на суму 57,60 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.07.2006 (суддя Арсірій Р.О.) позовні вимоги задоволені.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод» заборгованість за отриманий товар в сумі 13 166,97 грн. та судові витрати.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2006 (судді: Дзюба О.М. -головуючий, Стойка О.В., Шевкова Т.А.) рішення залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Єнакієвський металургійний завод» просить скасувати постанову апеляційного господарського суду і рішення господарського суду, та прийняти нове рішення яким відмовити в позові, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Господарський суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з його обґрунтованості, залишаючи рішення без змін апеляційна інстанція виходила з того, що наявність боргу доведена позивачем, а відповідачем не спростована. Разом з тим, суд другої інстанції не погодився з висновком господарського суду, що заборгованість в сумі 13166,97 грн. складається саме за накладними № 1030 від 20.04.2005 і № 1033 від 25.04.2005, при цьому ніяких міркувань з цього приводу не навів.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення» (зі змінами та доповненнями), рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в яком повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Пункт 6 цієї Постанови передбачає, що мотивувальна частина рішення має містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
При цьому, мотивувальна частина рішення повинна мати посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних відносинах.
Проте, судові рішення цим вимогам закону в повній мірі не відповідають.
Задовольняючи позов господарський суд посилався, що наявність боргу склалася саме за накладними № 1030 і № 1033, апеляційна інстанція залишаючи рішення без змін не погодилась з даним висновком, що сума заборгованості складається з цих рахунків, але при цьому не навела підстав щодо наявності боргу у відповідності з платіжним дорученням № 256078 від 22.04.2005 року.
Як суд першої, так і суд апеляційної інстанції, в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, щодо повного всебічного з'ясування обставин справи, та постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення» (зі змінами та доповненнями), належним чином не з'ясували обставин, з якими позивач пов'язує наявність боргу, так і посилання відповідача щодо відсутності заборгованості.
В матеріалах справи (т.2 а.с.9) знаходиться платіжне доручення № 256078 від 22.04.2005 на суму 18 428,75 грн.
Враховуючи вимоги статей 99 і 101 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку не скористався правами, наданими суду першої інстанції і належним чином не перевірив доводи сторін щодо наявності чи відсутності боргу.
Відповідно до ч.2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір у відповідності з вимогами закону і обставинами справи.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод» задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2006 та рішення господарського суду Донецької області від 19.07.2006 у справі № 14/157 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
В.Перепічай