30 листопада 2006 р.
№ 19/111/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
Кочерової Н.О.
Рибака В.В.
Перепічая В.С.
розглянув
касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго»
на постанову
від 05.09.2006
Запорізького апеляційного господарського суду
у справі
№ 19/111/06 господарського суду Запорізької області
за позовом
до
відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж
відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго»
про
стягнення суми за споживання електричної енергії
за участю представників сторін:
від позивача Єжов І.В. дов. № 259 від 13.11.2006
від відповідача не з'явилися
В травні 2006 року відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго» звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго» про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 621 329,60 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 238 від 21.12.1999 за період з липня 2005 року по лютий 2006 року включно відпустило відповідачу електричну енергію у кількості 6 170 177 кВт/год. на загальну суму 1 463 180,05 грн., за яку відповідач сплатив частково в сумі 841 850,45 грн., у зв'язку з чим залишок боргу складає 621 329,60 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.06.2006 (суддя Даценко Л.І.) позов задоволено.
Стягнуто з ВАТ “Дніпроенерго» на користь ВАТ “Запоряжжяобленерго» в особі Кам'янсько-Дніпровському району електричних мереж суму 621 329,60 грн. основного боргу.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 05.09.2006 (судді: Кричмаржевський В.А. -головуючий, Мірошніченко М.В., Хуторной В.М.) рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов та залишаючи рішення без змін, судові інстанції виходили з його обґрунтованості позовних вимог, оскільки відповідач не надав доказів повного виконання договору.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Дніпроенерго» просить скасувати рішення господарського суду і постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами і вбачається з матеріалів справи, 21.12.1999 року між відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго» в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством “Дніпроенерго» (Споживач) укладено договір № 238 на користування електричною енергією, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався відпускати електричну енергію основному споживачу, а останній в свою чергу зобов'язувався своєчасно сплатити за спожиту електроенергію.
Підпунктом 2.2.2 цього договору сторони встановили, що для визначення величини спожитої електроенергії споживач щомісячно в останній день місяця до 14 години другого дня за звітним місяцем зобов'язаний знімати і надавати електропостачальній організації показники розрахункових приборів обліку (автоматизованих систем) за усіма точками обліку, в тому числі субспоживачів.
Відповідно до п. 3.2 додаткової угоди від 31.10.2001 про зміну договору на користування електроенергією від 21.12.1999 № 238, електропостачальна організація, за даними наданого споживачем рапорту складає акт прийому-передачі електроенергії за розрахунковий період.
Сума оплати, згідно п. 3.4 договору, визначається виходячи з даних рапорту і платежів, що надійшли від споживача (субспоживачів) на протязі розрахункового періоду.
Господарськими судами досліджено, що за період з липня 2005року по лютий 2006 року останнім спожито електричної енергії у кількості 6 170 177 кВт/год., що підтверджується рапортами споживача, на підставі яких за вказаний період позивачем виставлені відповідачу рахунки на загальну суму 1 463 180,05 грн., які оплачені відповідачем частково у розмірі 841 850,45 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 621 329,60 грн.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судовими інстанціями встановлено і відповідачем не спростовано, що його заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію за період з липня 2005 року по лютий 2006 року за договором № 238 від 21.12.1999 складає 621 329,60 грн.
При цьому судові інстанції правомірно не прийняли до уваги заперечення відповідача щодо невизнання останнім суми боргу, оскільки судами досліджено, що за умовами укладеного між сторонами договору № 238 від 21.12.1999 на користування електричною енергією, електроенергія субспоживачам передавалась через електромережі ВАТ “Дніпроенерго», а тристоронній договір між сторонами не укладався.
Враховуючи вимоги закону і обставини справи господарськими судами правильно стягнуто заборгованість.
Щодо доводів, викладених скаржником в касаційній скарзі, Вищий господарський суд зазначає, що рішенням господарського суду Запорізької області від 13.02.2006, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського від 18.05.2006 по справі № 20/8д відмовлено в задоволені позову відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго» до відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» про спонукання відповідача укласти додаткову угоду до укладеного між сторонами від 21.12.1999 договору на користування електричною енергією № 238.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2006 рішення господарського суду Запорізької області від 13.02.2006 у справі № 20/8д та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.05.2006 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 21.09.2006 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24.07.2006 у справі № 20/8д.
При цьому, в постанові Вищого господарського суду України правильно зазначено, що на час звернення позивача з позовом до суду є чинними Правила користування електричною енергією, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910, відповідно до п. 1.7, 1.8 яких у разі використання технологічних електричних мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача. У разі використання технологічних електричних мереж основного споживача електропередавальною організацією відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про технічне забезпечення електропостачання субспоживача. Договір про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем або споживачем, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, має укладатись після укладення між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача або договору про технічне забезпечення електропостачання субспоживача (споживача). При цьому перед укладенням відповідного договору між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) субспоживач має узгодити з постачальником електричної енергії точку продажу для нього електричної енергії.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду і не заслуговують на увагу.
Матеріали справи свідчать про те, що судові інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності і підставно застосували норми права.
Постановлені судові рішення є законними і обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго» залишити без задоволення, а постанову від 05.09.2006 Запорізького апеляційного господарського суду та рішення від 15.06.2006 господарського суду Запорізької області у справі № 19/111/06 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
В.Перепічай