Постанова від 01.12.2006 по справі 35/261

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.11.2006 р. справа №35/261

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Шевкової Т.А.

суддів

Дзюби О.М., Стойка О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:

Драга М.В. дов. №1615-НЮ від 24.11.2006р.,

від відповідача:

Малеваний К.Г. дов. №11 від 19.04.2006р.

Бондарець С.І. дов. № 46 від 13.11.2006р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" м.Київ

на рішення (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від

09.10.2006 року

по справі

№35/261 (суддя Мальцев М.Ю.)

за позовом

Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" м.Київ

до

Відкритого акціонерного товариства "Концерн Стірол" м.Горлівка

про

стягнення 36510грн. 00коп.

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве об'єднання “Південно-західна залізниця» м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області до Відкритого акціонерного товариства “Концерн Стирол» м.Горлівка Донецької області про стягнення штрафу за неправильне зазначення у накладній коду вантажоодержувача у сумі 36510грн.00коп.

Господарський суд Донецької області рішенням від 09.10.2006р. позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-західна залізниця» м.Київ до Відкритого акціонерного товариства “Концерн Стирол» м.Горлівка Донецької області про стягнення 36510грн.00коп. задовольнив частково у сумі 7302грн.00коп.

Господарський суд дійшов висновку, що штраф у розмірі п'ятикратної плати за перевезення за неправильно вказаний код одержувача є великим. Оскільки згідно наданих до матеріалів справи документів, позивачу не спричинено матеріальної шкоди у зв'язку з неправильним вказанням коду одержувача, суд визнав, що позивач має право на стягнення з відповідача штрафу у розмірі, який вказаний у ст.118 Статуту залізниць України. Враховуючи приписи ст.233 ГК України, суд встановив, що при зазначених обставинах розумним та справедливим є штраф у розмірі однієї плати за перевозку у сумі 7302грн.00коп.

Державне територіально-галузеве об'єднання “Південно-Західна залізниця» м.Київ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2006р. у справі №35/261 скасувати частково, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі у сумі 36510грн.00коп.

Заявник апеляційної скарги вважає, що господарським судом рішення по справі №35/261 від 09.10.2006р. прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.84 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України

Заявник скарги вважає, що господарським судом необґрунтовані причини зменшення розміру штрафних санкцій, які стягуються з відповідача, не вказано законних підстав такого зменшення, що є порушенням ст.84 ГПК України.

Відкрите акціонерне товариство “Концерн Стирол» м.Горлівка Донецької області вважає рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2006р. у справі №35/261 законним, обґрунтованим, винесеним у відповідності до норм чинного законодавства, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій» та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст.6 Статуту залізниць України, накладна -основний перевізний документ встановленою форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником та залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

ВАТ “Концерн Стирол» зі станції Горлівка Донецької залізниці на ст. Нові Безрадичі Південно-Західної залізниці на підставі залізничних накладних №№52817925, 52817920 на адресу одержувача ВАТ “Стіролбіотех» відправило вагони №№ 50202522, 50202936 з вантажем -вода аміачна, зазначивши код одержувача вантажу 1801.

Станцією призначення Нові Безрадичі Південно-Західної залізниці встановлено, що вантажовідправником неправильно зазначений код одержувача, про що складено акт загальної форми №65 від 31.01.2006р.

Новий код одержувача вантажу -“1353» був відкритий ВАТ “Стіролбіотех» на підставі договору № 7323045 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 25.02.2004р. укладеного між Державним територіально-галузевим об'єднанням “Південно-Західна залізниця» та ВАТ “Стіролбіотех».

Те, що правильний код одержувача вантажу - “1353» підтверджується листом ВАТ “Стіролбіотех» №15-91 від 31.01.2006р. про зміну коду одержувача на “1353», старий код -“1801» недійсний (а.с.21).

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Чинним законодавством, що регулює відносини за договором перевезення вантажу, встановлений перелік документів -доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Акт загальної форми №65 від 31.01.2006р., який засвідчив неправильність зазначення коду вантажоодержувача у залізничних накладних №№52817925, 52817920 згідно ст.129 Статуту залізниць України є відповідним документом, що може бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, є таким, що складений у відповідності до вимог, пред'явлених до його складання Правилами складання актів, тому даний акт є певним засобом доказування.

Згідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначений у накладній код одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Згідно ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній. Відповідно накладної код вантажоодержувача у вагоні визначений відправником, про що зазначено в ній та засвідчено підписом відправника.

Господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що позов про стягнення штрафу за неправильне зазначення у залізничних накладних коду одержувача вантажу обґрунтований матеріалами справи та підлягає задоволенню у сумі 7302грн.00коп. за рахунок відповідача.

Відповідно ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що акт загальної форми засвідчив обставини, при наявності яких на вантажовідправника може бути покладена відповідальність за неправильне зазначення коду одержувача у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати.

Позивачем не зазначено та матеріалами справи не доведено про наявність спричинення позивачу збитків, не доведені факти негативного впливу на фінансово-економічний стан позивача, тому колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд не порушив вимог діючого законодавства при прийнятті рішення, яким зменшив розмір штрафу підлягаючого стягненню з відповідача.

Відповідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.233 Господарського Кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючі вищенаведене колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що враховуючи вищевикладені обставини як виключні, незначне порушення, яке не вплинуло на порядок та умови виконання основного зобов'язання сторонами, яке не спричинило збитків позивачу та не вплинуло негативно на фінансово-економічний стан позивача, є необхідність зменшення розміру штрафу, і при зазначених обставинах розумним та справедливим є штраф у розмірі однієї плати за перевезення у сумі 7302грн.00коп.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення штрафу за неправильно зазначений код вантажоодержувача у розмірі однієї плати за перевезення у сумі 7302грн.00коп., висновок господарського суду про задоволення позовних вимог частково не протирічить діючому законодавству.

Приймаючі до уваги викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийнято у відповідності із вимогами чинного законодавства, фактичними обставинами та матеріалами справи, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця» м.Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2006р. у справі № 35/261 залишити без змін.

Головуючий Шевкова Т.А.

Судді: Дзюба О.М.

Стойка О.В.

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС

Попередній документ
291612
Наступний документ
291614
Інформація про рішення:
№ рішення: 291613
№ справи: 35/261
Дата рішення: 01.12.2006
Дата публікації: 29.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Донецький апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Інші договори перевезення: