Справа № 2114/1355/12
05 лютого 2013 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі
головуючого судді Мусулевського Я.А.
при секретарі Труновій Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «СТ» Гарантія» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,
встановив:
ВАТ «СТ» Гарантія» звернулося до суду з вказаним позовом в якому зазначено, що в лютому 2009 року між ВАТ «СТ» Гарантія» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, а саме автомобіля Субару Форестер, держномер НОМЕР_2. В січні 2010 року слалася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Субару Форестер, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля БАЗ, держномер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який належить ОСОБА_1 Постановою суду винним в ДТП визнано ОСОБА_2 В наслідок ДТП автомобіль Субару Форестер отримав механічні ушкодження, а власник автомобіля зазнав матеріальної шкоди на суму 62870 грн. 10 коп. На підставі договору страхування позивач сплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 55773,11 грн. (розмір витрат на ремонт автомобіля). Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля БАЗ була застрахована в ВАТ СК «Універсальна». Ліміт відповідальності СТ «Універсальна» склав 24990 грн. Позивач просить стягнути з відповідачів різницю між розміром витрат на ремонт автомобіля (55773,11 грн.) та страховим відшкодуванням СК «Універсальна» (24990 грн.), який становить 30783,11 грн.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав. Просив позов задовольнити з підстав зазначених в ньому. Вважав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються належними відповідачами та повинні нести відповідальність за завдану шкоду.
Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти позову в частині вимог до ОСОБА_1, оскільки вважав його таким, що не може нести відповідальність за дії вчинені ОСОБА_2
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом були встановлені обставини, які сторонами по справі визнаються, тому доказуванню не підлягає, а саме те, що в лютому 2009 року між ВАТ «СТ» Гарантія» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, а саме автомобіля Субару Форестер, держномер НОМЕР_2. В січня 2010 року слалася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Субару Форестер, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля БАЗ, держномер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який належить ОСОБА_1. Постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.02.2010 року винним в ДТП було визнано ОСОБА_2 В наслідок ДТП автомобіль Субару Форестер отримав механічні ушкодження. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 13.02.2010 року розмір матеріального збитку завданий власнику автомобіля Субару Форестер склав 62870 грн. 10 коп. На підставі договору страхування позивач сплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 55773,11 грн. (розмір витрат на ремонт автомобіля). Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля БАЗ була застрахована в ВАТ СК «Універсальна». Ліміт відповідальності СТ «Універсальна» склав 24990 грн.
Таким чином, різниця між розміром витрат на ремонт автомобіля (55773,11 грн.) та страховим відшкодуванням СК «Універсальна» (24990 грн.), становить 30783,11 грн.
Згідно ст.. 27 ЗУ «Про страхування» та ст.. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальних або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З огляду на викладене, суд вважає, що позиція позивача щодо визначення кола відповідальних осіб за завдану шкоду є помилковою. ОСОБА_1 не може нести відповідальність за винні дії ОСОБА_2 оскільки, виходячи із загальних норм ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1190 ЦК України підстави для цивільної відповідальності ОСОБА_1 перед СК «Гарантія» лише через те, що ОСОБА_1 є власником автомобіля, відсутні.
За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності у таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.
Дана правова позиція була висловлена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010 - 2011 роках (лист від 01.02.2012 року).
Таким чином, суд вважає, що відповідальність перед позивачем повинен нести ОСОБА_2 в сумі 30783,11 грн., яка являється різницею між розміром витрат на ремонт автомобіля (55773,11 грн.) та страховим відшкодуванням СК «Універсальна» (24990 грн.).
Також з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 308грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 212, 213 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «СТ» Гарантія» 30783 грн. 11 коп. - в рахунок відшкодування майнової шкоди та 308 грн. - судових витрат.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
СуддяЯ. А. Мусулевський