07 лютого 2013 року Справа № 823/64/13-а
15 год. 25 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бабич А.М.,
при секретарі - Хатковому А.В.,
за участю сторін:
представника позивача - Нікіфорова І.К. (за довіреністю),
представника відповідача - Овдієнко Ю.Ю. (за довіреністю);
представників третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства - Каплі Н.І. (за довіреністю);
ДП «Золотоніське лісове господарство», ДП «Канівське лісове господарство», ПП «ОСОБА_1», ПП «Обрій 09», ПП «Міранда +», ПП «Шанс 2009», ПП «Еліт-К», ПП «Рекорд-Плюс», ПП «Дельта-Клуб» - не прибули,
розглянувши в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Нептун-2009» до Черкаської обласної державної адміністрації Черкаської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства, державне підприємство «Золотоніське лісове господарство», державне підприємство «Канівське лісове господарство», приватне підприємство «ОСОБА_1», приватне підприємство «Обрій 09», приватне підприємство «Міранда +», приватне підприємство «Шанс 2009» приватне підприємство «Еліт-К», приватне підприємство «Рекорд-Плюс», приватне підприємство «Дельта-Клуб», - про часткове скасування рішення,
03.01.2013 з Вищого адміністративного суду України до Черкаського окружного адміністративного суду після скасування рішень першої та апеляційної інстанцій на новий розгляд надійшла адміністративна справа за позовом приватного підприємства «Нептун-2009» (далі-позивач) до Черкаської обласної державної адміністрації Черкаської області (далі-відповідач); треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства, ДП «Золотоніське лісове господарство», ДП «Канівське лісове господарство», ПП «ОСОБА_1», ПП «Обрій 09», ПП «Міранда +», ПП «Шанс 2009» ПП «Еліт-К», ПП «Рекорд-Плюс», ПП «Дельта-Клуб», - про скасування розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації Черкаської області від 21.05.2010 № 102 в частині відміни розпорядження від 20.03.2010 № 61 «Про виділення в дострокове тимчасове користування лісових ділянок».
Позов мотивований тим, що оскаржуване розпорядження порушує права позивача, оскільки в односторонньому порядку змушує розірвати укладені договори користування лісовими ділянками, а також за своєю суттю є неекономічним та неефективним для регіону, спричиняє збитки у вигляді сплачених державними підприємствами коштів за оформлення договорів.
Відповідач проти позову заперечував з тих мотивів, що оскаржуване рішення відміняє дію розпорядження за підписом першого заступника Голови Черкаської обласної державної адміністрації на підставі протесту прокурора Черкаської області, відповідно до якого розпорядження не відповідало вимогам земельного та водного законодавства.
Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства проти позову заперечувало з тих мотивів, що оскаржуване рішення відповідача прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки скасовує рішення, яке прийняте без встановлених на час спірних відносин правил використання корисних властивостей лісів.
Представники вищевказаних осіб, що беруть участь у справі, підтримали свої правові позиції у спорі та просили їх задовольнити.
Інші треті особи без самостійних вимог на предмет спору своїх заперечень, пояснень до суду не надали, в судових засіданнях не брали участі, хоча повідомлялися про дні та час призначених засідань відповідно до вимог діючого законодавства.
Заслухавши пояснення та доводи представників осіб, що брали участь у справі, дослідивши докази у справі у їх взаємозв'язку, даючи оцінку їм щодо належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Суд встановив, що 21.05.2010 Голова Черкаської ОДА ОСОБА_2., який приступив до виконання посадових обов'язків згідно з розпорядженням від 07.04.2010 №41-к на підставі указу Президента від 06.04.2010 №517/2010, видав оскаржуване розпорядження №102, яким відмінив розпорядження Черкаської ОДА від 20.03.2010 №61 відповідно до внесеного протесту прокурора Черкаської області від 14.05.2010 на це рішення як такого, що суперечить вимогам Водного та Лісового кодексу України, оскільки відповідні лісові ділянки знаходяться в прибережній захисній смузі Кременчуцького водосховища.
Суд звернув увагу, що рішенням Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Черкаська ОДА) від 20.03.2010 №61 (далі - розпорядження №61) задоволені клопотання ПП «Антей-2009», ПП «Цимбали», ПП «Титан-2009», ПП «ОСОБА_1», ПП «Шанс 2009», ПП «Обрій 09», ПП «Еліт-К», ПП «Рекорд-Плюс», ПП «Міранда+», ПП «Дельта-клуб», ПП «Нептун-2009» щодо надання у платне довгострокове тимчасове користування на 49 років з визначеною метою лісових ділянок, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Золотоніське лісове господарство» та ДП «Канівське лісове господарство». Вказаним державним підприємствам доручено упродовж місяця укласти відповідні договори та забезпечити їх нотаріальне посвідчення і державну реєстрацію в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, а також останньому доручено забезпечити належне зберігання таких договорів разом із матеріалами з виділення лісових ділянок. Контроль за виконанням розпорядження покладено на заступника Голови Черкаської ОДА відповідно до розподілу обов'язків та Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства.
При цьому суд звернув увагу, що розпорядженням №61 задоволено клопотання позивача щодо надання у користування лісових ділянок площами 1,8 га (захисні смуги лісів вздовж річок, навколо озер, водоймищ та інше, що знаходяться в адміністративних межах Вереміївської сільської ради Чорнобаївського району за межами населеного пункту) та 0,3 га (інші ліси, що мають важливе значення для захисту природного середовища, що знаходиться в адміністративних межах Коробівської сільської ради Золотоніського району за межами населеного пункту) в культурно-оздоровчих цілях. Іншим підприємствам також погоджено надання в користування лісових ділянок аналогічних категорій та для аналогічної мети.
Вказане рішення прийнято відповідно до наступних документів: висновку служби охорони культурної спадщини від 28.01.2010 №82/01-27, довідки головного управління держкомзему у Черкаській області від 22.01.01.2010 №90 про розташування лісової ділянки площею 1,8 га, акту технічного обстеження лісових площ від 20.01.2010, висновку ДП «Золотоніське лісове господарство» від 26.01.2010 №74/02 про погодження виділення лісових ділянок площею 1,8 га, погодження Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства від 08.02.2010 №206/04 та №203/04: листів, що не підлягає погодженню, - від 02.02.2010 №421/05 державного управління охорони навколишнього природного середовища України, від 01.02.2010 №01-494 та від 01.02.2010 №01-505 Черкаської обласної санітарно-епідеміологічної станції; висновку про попереднє погодження лісової ділянки площею 0,3 га служби охорони культурної спадщини; довідки про місце розташування та правокористувача від 22.01.2010 №308/06-12; плану та планчика відведеної лісової ділянки, акта обстеження лісових площ від 20.01.2010; висновку ДП «Золотоніське лісове господарство» від 26.01.2010 №75/02 про погодження виділення лісових ділянок площею 0,3 га.
Враховуючи підстави, з яких Вищий адміністративний суд повернув на новий розгляд цей спір, суд зазначає наступне.
Суд звернув увагу на те, що розпорядження №61 підписано першим заступником Голови Черкаської ОДА ОСОБА_5 у вихідний, згідно з внутрішнім розпорядком установи, день (доказів необхідності нагального прийняття відповідного рішення сторонами в суд не надано), та згідно з табелем обліку робочого часу (том 3 а.с.28) не був на робочому місці 20.03.2010. Відповідно до довідки головного бухгалтера Черкаської ОДА (від 07.02.2012 вих. №04/02-16) ОСОБА_5 у березні 2010 року відпрацював 23 робочі дні, що узгоджується з даними табеля обліку робочого часу. Крім того, не зважаючи на зобов'язання суду ухвалою від 08.01.2013 та усними ухвалами під час судових засідань доказів наявності повноважень (у т.ч. посадової інструкції ОСОБА_5І.) щодо виділення лісових ділянок суду не надано. Згідно з усними поясненнями представника відповідача суд встановив, що штатна структура Черкаської ОДА у березні 2010 року діяла в редакції відповідно до затвердженого регламенту розпорядженням від 10.01.2003 №16, нового наказу про розподіл обов'язків між заступниками та Головою ОДА до призначення ОСОБА_2 не прийнято.
Даючи оцінку правомірності підпису та дійсності розпорядження №61 суд вважає за необхідне зазначити таке.
Під час дослідження доказів суд встановив, що ОСОБА_5 призначений на посаду першого заступника голови Черкаської ОДА розпорядженням голови Черкаської ОДА ОСОБА_6 від 24.07.2006 №143-к.
Суд звернув увагу, що у зв'язку зі зміною Президента України голову Черкаської ОДА ОСОБА_7 звільнено з відповідної посади указом новопризначеного Президента України від 12.03.2010 №348/2010. 13.03.2010 ОСОБА_7 видав наказ №33-к, яким поклав обов'язки Голови Черкаської ОДА на свого першого заступника ОСОБА_5
Відповідно до абзаців 1, 4 ст.8 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року № 586-XIV (в редакції 21.01.2010) (далі - Закон України № 586-XIV) місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій, які набувають повноважень з моменту призначення.
Згідно з ч.4 ст.9 Закону України № 586-XIV у разі обрання нового Президента України голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до призначення в установленому порядку нових голів місцевих державних адміністрацій. Отже, наказ №33-к було видано необґрунтовано.
Відповідно до ст. 10 Закону України № 586-XIV перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи; призначаються на посаду головою відповідно обласної, районної державної адміністрації за погодженням з Кабінетом Міністрів України та заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення.
Так, повноваження щодо виділення лісових ділянок окремо не визначалися, однак згідно з підпунктом 3.6.2 пункту 3.6, підп.3.7.11 пункту 3.7, пунктами 3.9-3.10 діючого станом на час спірних відносин розпорядження від 10.01.2003 №16 про розподіл обов'язків між головою, першими заступниками та заступниками голови ОДА контроль та координація діяльності державного управління екології та природних ресурсів в області, державних підприємств у сфері лісового господарства, спрямування та контроль за діяльністю органу виконавчої влади у Золотоніському районі належить до компетенції першого заступника голови ОДА з питань економіки, розвитку агропромислового комплексу, харчової та переробної промисловості.
Згідно з розпорядженням Голови Черкаської ОДА ОСОБА_7 від 24.11.2009 №346 затверджено порядок виділення лісових ділянок державної власності у довгострокове тимчасове користування в області, пункти 4,7 якого було порушено, оскільки виділення таких ділянок повинно здійснюватися з урахуванням схем районного планування, генеральних планів розвитку населених пунктів, програм розвитку лісового господарства області, матеріалів лісовпорядкування. Після розгляду матеріалів комісією заявник був зобов'язаний замовити в організації, яка має відповідну ліцензію, містобудівне обґрунтування з топогеодезичною зйомкою, погодити його з управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації та звернутися до територіального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, служби охорони культурної спадщини облдержадміністрації для отримання висновку про можливість виділення лісової ділянки.
Враховуючи положення абзацу 2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд дійшов висновку, що Перший заступник голови Черкаської ОДА, приймаючи розпорядження №61 в період з моменту звільнення Президентом України голови ОДА до часу призначеного нового голови Черкаської ОДА, коли ОСОБА_7 зобов'язаний був виконувати повноваження до призначення ОСОБА_2, вийшов за межі повноважень, приймаючи рішення щодо розпорядження лісовими ділянками прибережних захисних смуг Кременчуцького водосховища. Тому, розпорядження №61 є недійсним з моменту прийняття, а відміну такого рішення розпорядженням №102 суд вважає правомірним.
Посилання на обставину неможливості скасування органом державної виконавчої влади своїх рішень, у зв'язку з вичерпанням його дії, суд вважає помилковим, оскільки забезпечення стабільності можливе лише щодо дійсних, законних і правомірних правовідносин, що не порушують публічний порядок в державі.
Відповідно до вимог ст.ст.20-21 Закону України «Про прокуратуру» прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів головою місцевої державної адміністрації має право звернутися до цієї особи з протестом, яким ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест зупиняє дію опротестованого акта і підлягає розгляду відповідним органом чи посадовою особою у десятиденний строк з дня надходження, при цьому про наслідки розгляду у цей же строк повідомляється прокурору. Тому, з підстав та у порядку, встановленому Законом України «Про прокуратуру», не виключається можливість перегляду головою місцевої державної адміністрації прийнятих рішень.
Оскільки оскаржуване розпорядження прийняте в результаті розгляду протесту прокурора Черкаської області від 14.05.2010, в якому прямо вказано на порушення законодавства прийняттям розпорядження №61, тому суд вважає, що відповідач мав право переглянути таке рішення.
Будь-які вади рішення (недійсність, нелегітимність) суб'єкта владних повноважень, які воно має за своєю природою, можуть бути усунуті, у тому числі, шляхом його відміни. Крім того, суд встановив, що розпорядження №61 не вичерпало свою дію виконанням, та має вади за своєю суттю, що підтверджується наступним.
Серед основних завдань, покладених на місцеві державні адміністрації відповідно до пунктів 1-2 Закону України № 586-XIV, є забезпечення виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня та законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян.
Їх діяльність повинна згідно зі ст.3 цього Закону базуватися на засадах законності, гласності та поєднання державних і місцевих інтересів.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій відповідно до абз.2 ст.6 Закону України № 586-XIV є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами лише, якщо вони прийняті в межах їх компетенції.
Згідно з пунктом 7 ч.1 ст. 13 Закону України № 586-XIV вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля належить до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України. Загальні повноваження у цій сфері місцевих адміністрацій встановлені ст. 21 цього Закону.
Оскільки спір зачіпає відносини користування лісовими ділянками, вони не можуть розглядатися у відриві від земельного законодавства, оскільки ліс включає в себе землю, тваринний і рослинний світ на ній, а використання у господарській діяльності лісових ресурсів без фактичного використання землі не можливе.
Відповідно до ч.2 ст.3 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (в редакції від 11.02.2010) (далі - ЗК України) земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Земельне законодавство згідно з пунктом 7 ч.1 ст.5 ЗК України базується на принципі пріоритету вимог екологічної безпеки.
Статтею 19 ЗК України визначено поділ всіх земель за основним цільовим призначенням на категорії.
Відповідно до ч.1 ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. Ці землі згідно зі ст. 57 ЗК України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок їх використання визначається законом.
Суд звернув увагу, що розпорядженням №61 надавалися у користування лісові ділянки, що є захисними смугами лісів вздовж річок, навколо озер, водоймищ та лісів, що мають важливе значення для захисту природного середовища, які перебували у постійному користуванні державних спеціалізованих підприємств.
Землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами, відповідно до пункту б ч.1 ст.58 ЗК України належать до земель водного фонду. Згідно з ч.2 цієї ж статті для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
Під прибережні захисні смуги виділяються земельні ділянки вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон (ч.1 ст.60 ЗК України). Згідно з ч.3 ст. 93 ЗК України земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів передачі в оренду не підлягають.
Система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення є складовими поняття охорони земель відповідно до ст. 162 ЗК України.
Згідно зі ст.1 Лісового кодексу України від 21 січня 1994 року № 3852-XII в редакції від 09.06.2009 (далі - ЛК України) лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.
Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті не зімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.
Суд встановив, що лісові ділянки, які надавалися розпорядженням №61 з постійного користування державних підприємств «Золотоніське лісове господарство» та «Канівське лісове господарство» і повинні бути розподілені між заявниками, фактично не були виділені з точки зору встановлення їх меж, оскільки із матеріалів виділення (план та планчик) не можливо встановити їх місцезнаходження відносно адміністративно-територіальних меж населеного пункту та співрозмірно до лісових ділянок, з яких їх виокремили.
Враховуючи призначення, з якою надавалися лісові ділянки, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до абзаців 2-3 ст.18 ЛК України довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт, і відносно лісів державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.
Повноваження обласної адміністрації щодо прийняття рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення встановлене пунктом 6 ч.1 ст. 31 ЛК України.
Організація лісового господарства відповідно до ст.34 ЛК України має своїм завданням забезпечувати його ведення на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, цільового призначення, лісорослинних умов, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують.
З метою забезпечення організаційних заходів ведення лісового господарства відповідно до ст. 39 ЛК України ліси України за екологічним і соціально-економічним значенням та залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на відповідні категорії в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, зокрема: захисні ліси (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції); рекреаційно-оздоровчі ліси (виконують переважно рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції); ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення (виконують особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо); експлуатаційні ліси.
У лісах в силу положень ст.41 ЛК України можуть бути виділені особливо захисні лісові ділянки з режимом обмеженого лісокористування, які виділяються органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за поданням лісовпорядних організацій і погодженням з цими органами. Нормативи, за якими виділяються особливо захисні лісові ділянки, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Отже, лісові ділянки, що виділялися розпорядженням №61, знаходяться під режимом обмеженого лісокористування.
Єдині вимоги до поділу лісів на категорії, умови та ознаки віднесення їх до таких категорій, а також виділення особливо захисних лісових ділянок з режимом обмеженого лісокористування встановлені Порядком поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року №733, (в редакції від 16.05.2007, далі - Порядок поділу лісів), згідно з пунктом 1 якого ліси залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на такі категорії: ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; рекреаційно-оздоровчі ліси; захисні ліси; експлуатаційні ліси.
Ліси, що зростають на одній території і відповідають умовам і ознакам віднесення до різних категорій, відносяться до тієї з них, для якої у визначеному законодавством порядку встановлений режим більш обмеженого лісокористування (пункт 3 Порядку поділу лісів).
Згідно з підпунктом 3 пункту 6 Порядку поділу лісів лісові ділянки, що виконують рекреаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію, використовуються для туризму, зайняття спортом, санаторно-курортного лікування та відпочинку населення і розташовані у межах поясів зон санітарної охорони водних об'єктів відносяться до рекреаційно-оздоровчих лісів.
Отже рекреаційна функція лісу для культурно-оздоровчих цілей можлива щодо лісових ділянок, які знаходяться у межах відповідних категорій лісів.
Відповідно до протесту прокурора земельні ділянки, вказані у розпорядженні №61, знаходяться в межах прибережної зони Кременчуцького водосховища, що підтверджується даними акту обстеження лісової ділянки.
Відповідно до ст.1 Водного кодексу України від 6 червня 1995 року № 213/95-ВР (в редакції від 03.06.2008) (далі - ВК України) водосховище це штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку. Зона санітарної охорони - територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.
Згідно зі ст. 4 ВК України землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, береговими смугами водних шляхів належать до земель водного фонду.
Створення прибережних захисних смуг відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 81 ВК України входить до комплексу заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення.
Користування землями водного фонду у зазначених цілях відповідно до абзацу 3 ст.85 ВК України здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку згідно зі ст.87 ВК України вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.
Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється. На її території забороняється використання стійких та сильнодіючих пестицидів; влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.
З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною, вказаною у ст.89 ВК України. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.
Стаття 89 ВК України встановлені обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах, зокрема на цих територіях забороняється: розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
Таким чином суд встановив, що надання приватним підприємствам у використання для господарської діяльності лісових ділянок, що знаходяться на території земель, які входять у прибережні захисні смуги, порушують вимоги пункту 5 ч.1 ст.89 ВК України.
Суд зауважує, що використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт згідно зі ст.74 ЛК України здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.
Суд звернув увагу, що мета, з якою надавалися лісові ділянки за розпорядженням №61, - використання в культурно-оздоровчих цілях - відповідно до пункту 4 ч.1 ст.67 ЛК України є спеціальним використанням лісових ресурсів, яке здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 77 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним. Порядок справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 68 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок.
Умови і механізм спеціального використання лісових ресурсів - заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів станом на час спірних відносин визначалися Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 (в редакції від 23.05.2007, далі - Порядок спеціального використання лісових ресурсів).
Відповідно до пунктів 31, 34 вищевказаного Порядку використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища та природних ландшафтів, з дотриманням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. Їх виділення здійснюється з урахуванням схем районного планування, генеральних планів розвитку населених пунктів, програм розвитку лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, а також матеріалів лісовпорядкування.
У разі відсутності зазначених схем, планів і програм або інших матеріалів пропозиції щодо виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей можуть вносити органи Держкомлісгоспу, власники лісів або постійні лісокористувачі, заінтересовані підприємства, установи, організації і громадяни.
Згідно з пунктом 35 Порядку використання корисних властивостей лісів на основі функціонального зонування лісів і визначення рівня рекреаційного навантаження приймається рішення щодо рекреаційної придатності конкретної території, вибору місць розміщення рекреаційних об'єктів, здійснення прогнозування можливої деградації лісових екосистем, планування господарських і природоохоронних заходів, спрямованих на усунення або запобігання негативному впливу надмірного рекреаційного навантаження. Огляд місць використання лісових ресурсів.
Суд встановив, що вищевказаний огляд лісових ділянок, вказаних у розпорядженні №61, проводився, однак рішення щодо рекреаційної придатності конкретної території, вибору місць розміщення рекреаційних об'єктів та прогнозування можливої деградації екосистем не приймалися. Отже, розпорядження №61 прийняте в порушення вимог до процедури попереднього вирішення цього питання.
Стаття 69 ЛК України встановлює, що реалізація правомочності спеціального використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці можлива лише за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.
Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами за формами і в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем.
Шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали в установленому порядку, або іншим, передбаченим законом, способом відповідно до ч.ч.2-3 ст.78 ЛК України здійснюється припинення права використання лісових ресурсів.
Суд звернув увагу на те, що вищевказаного дозволу позивач та інші підприємства, яким розпорядженням №61 надавалися у користування земельні ділянки, не отримували.
З урахуванням рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 суд зазначає наступне. Оскільки позивач не здійснив всіх вимог щодо фактичного користування лісовими ділянками для визначеної мети, тому суд вважає, що рішення №61, яким визначено відповідне право позивача, ще не вичерпало своєї дії виконанням, а тому не порушує стабільність відповідних відносин.
Оскаржуване розпорядження прийняте відносно декількох суб'єктів господарювання, що не є позивачами у справі, тому суд дійшов висновку, що всі положення оскаржуваного рішення не порушують прав чи законних інтересів позивача.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, оскільки метою скасування розпорядження №61 стало усунення порушення законодавства під час прийняття рішення, у т.ч. з метою виконання вимог протесту прокурора на розпорядження №61, суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження №102 є правомірним, а позовні вимоги - необґрунтованими та безпідставними.
Керуючись ст.ст. 7-11, 185-187, 254 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд
1. У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Нептун-2009» до Черкаської обласної державної адміністрації Черкаської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства, ДП «Золотоніське лісове господарство», ДП «Канівське лісове господарство», ПП «ОСОБА_1», ПП «Обрій 09», ПП «Міранда +», ПП «Шанс 2009» ПП «Еліт-К», ПП «Рекорд-Плюс», ПП «Дельта-Клуб», - про скасування розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації Черкаської області від 21.05.2010 № 102 в частині відміни розпорядження від 20.03.2010 № 61 «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок» - відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України і може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з моменту отримання копії повного тексту постанови відповідно до вимог ст.186 КАС України.
3. Копії постанови направити особам, що брали участь у справі.
Суддя А.М. Бабич
Повний текст постанови виготовлений 08.02.2013