07.02.13р. Справа № 22/5005/6831/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріел-Сервіс-Центр"( м. Павлоград Дніпропетровської області)
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ( м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області)
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Допас" ( м. Дніпропетровськ )
про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 34653 грн.41коп.
Суддя Кощеєв І.М.
Представники:
від позивача: Міняєв А.О. - представник (дов. № б/н від 03.01.13р.)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
У грудні 2011 року Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 34653,41 грн., в тому числі 2727,34 грн. заборгованості по орендній платі за березень-травень 2011 р., 136,37 грн. заборгованості по експлуатаційним витратам, 21237,45 грн. пені, 2694,96 грн. штрафу, 1745,52 грн. річних, 135,77 грн. інфляційних втрат, 5976 грн. збитків. Позовні вимоги вмотивовані порушенням з боку відповідача господарського зобов'язання, встановленого умовами договору оренди (найму) від 01.01.2011 №ВХД/110/010111-А, щодо своєчасного і в повному обсязі внесення орендних платежів, а також пошкодженням об'єкту оренди.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2012 р. було відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріел-Сервіс-Центр" до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, за участю третьої особи без самостійних вимог Відкритого акціонерного товариства "ДОПАС", про стягнення за договором оренди від 01.01.2011 № ВХД/110/010111-А заборгованості по орендній платі в сумі 2727,34 грн., 136,37 грн. заборгованості по експлуатаційним витратам, 21237,45 грн. пені, 2694,96 грн. штрафу, 1745,52 грн. річних, 135,77 грн. інфляційних втрат та 5976 грн. збитків від пошкодження майна.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 р. рішення у справі скасовано, прийнято нове рішення у справі, яким визнано недійсним договір оренди (найму) від 01.01.2011 № ВХД/110/010111-А з додатковою угодою, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріел-Сервіс-Центр" і Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, у позові відмовив.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2012 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 р. у справі господарського суду Дніпропетровської області № 22/5005/6831/2011 та рішення від 06.03.2012 р. у цій справі скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Скасовуючи попередні судові рішення по цій справі, колегія Вищого господарського суду України у своїй постанові зазначила, що реалізовуючи право на визнання договору оренди недійсним, суд апеляційної інстанції не визначив для цього конкретних підстав, передбачених нормою ст. 203 ЦК України, не визначив момент, з якого договір оренди визнається недійсним і припиняється, тобто, не врахував, що згідно з ч. 3 ст. 207 ГК України за договором оренди, визнаним недійсним, застосування двохсторонньої реституції не є можливим, відтак, відповідно до ст. 22, ч. 1 ст. 216 ЦК України позивач не позбавлений права вимагати відшкодування збитків у вигляді вартості користування відповідачем приміщенням за цінами, які існують на момент відшкодування, а також вартості пошкодженого ним майна. Однак, в порушення цих приписів і вимог ст. 84 ГПК України судами попередніх інстанцій не встановлені і не визначені дійсні правовідносини сторін за справою щодо користування спірним приміщенням, не дана належна оцінка обставинам, які входять до предмету доказування, адже, позовні вимоги щодо відшкодування збитків взагалі не розглянуті по суті. Залишились без будь-якого спростування доводи позивача щодо вчинення відповідачем конкретних дій, які свідчать про визнання ним факту перебування у спірному приміщенні шляхом сплати позивачеві орендної плати в січні і лютому 2011 року та звернення відповідача до позивача як до орендодавця з заявою від 29.03.2011 р. про дострокове розірвання договору оренди № ВХД/110/010111-А від 01.01.2011 р., оригінал примірнику якого був наявним у відповідача і виданий працівникам Верхньодніпровського РВ ГУ МВС України у Дніпропетровській області, а також вчинення відповідачем протиправних дій з пошкодження майна, яке знаходилось у його користуванні.
На підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу №22/5005/6831/2011 передано для розгляду судді Кощеєву І.М.
На новому розгляді Позивач змінив підстави позову і просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача збитки в сумі 11 772 грн. 36 коп., з яких: 5 796 грн. 36 коп. - сума боргу по відшкодуванню збитків ( упущена вигода ), яку отримав би Позивач у разі, якщо передав би об"єкт в оренду іншій особі; 5 976 грн. - сума боргу по відшкодуванню збитків ( витрати, які Позивач мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Змінені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним: у зв'язку з тим, що на момент звернення до господарського суду ТОВ «Ріел-Сервіс-Центр» не знало про те, що договір підписаний не Відповідачем, а тому не мало нагоди правильно визначити предмет позову та позовні вимоги, Позивач змінив підстави позову.
Так, у зв'язку з тим, що Відповідачем порушено право Позивача на отримання коштів за користування Відповідачем нежитловим приміщенням, та неотриманням доходів які Позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене ( упущена вигода ) за період з березня по серпень місяці 2011 року, Відповідачем спричинено Позивачу збитків (упущена вигода) на суму 5 796 грн. 36 коп. Крім того, Відповідачем повністю зруйновано приміщення що було надано в користування Відповідачу, чим спричинено збитків Позивачу. Для відновлення нанесеної шкоди підприємством було залучено будівельну організацію ТОВ «Моноліт», яка може відновити, згідно договірної ціни, локального кошторису та інших документів на загальну суму 5 976 грн.
ТОВ «Ріел-Сервіс-Центр» також зазначає, що після досягнення домовленостей з Відповідачем про орендування приміщення підготувало та підписало зі свого боку 2 екземпляри договору оренди (найму) №ВХД/110/010111-А від 01.01.2011 р. (далі - Договір) додаткову угоду №1 від 01.01.2011р. (далі - Додаткова угода) та акт приймання-передання приміщення від 01.01.2011 р. та передало Відповідачу, та СПД-ФО ОСОБА_1 після підписання примірники зазначених документів повернула та розпочала користуватися нежитловим приміщенням АДРЕСА_1. За користування нежитловим приміщенням Відповідачем було здійснені певні оплати. Крім того, факт користування нежитловим приміщенням підтверджується направлення Відповідачем на адресу ТОВ «Ріел-Сервіс-Центр» ( кур'єрською доставкою квитанція № К5160000210361 ) заяви про розірвання договору №ВХД/110/010111-А. Також, Позивач вказує на те, що до цього часу, Відповідач не повернув приміщення, що було надано в користування та не здійснив свій обов'язок по сплаті орендної плати та експлуатаційних витрат за березень - серпень місяці 2011 року.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з"явилися.
Від Відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника та відзив на позов, в якому він зазначає, що заперечує проти задоволення позовних вимог.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу( аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, суд, -
За умовами договору оренди від 01.01.2011 р. № ВХД/110/010111-А Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріел-Сервіс-Центр" ( Орендодавець ) передає, а Приватний підприємець ОСОБА_1 ( Орендар ) приймає в оренду - тимчасове й платне користування нежитлове приміщення № 110 загальною площею 18 м2, розташоване у АДРЕСА_1 ( п. 1.1 договору ) з метою організації роздрібної торгівлі ( п. 2.1 договору ) строком до 01.09.2011 р. ( п. 3.1 договору ).
Також 01.01.2011 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до зазначеного договору оренди, за умовами якої розділ 4 договору доповнено пунктами 4.5 - 4.17.
В підтвердження факту передачі орендованого майна позивачем надано суду акт приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення від 01.01.2011 р.
Згідно п. 4.1. Договору орендна плата за перший місяць оренди складає 880 грн., за кожен послідуючий місяць орендна плата визначається шляхом помноження величини поточного місячного орендного платежу на індекс інфляції місяця що передував. Крім того, відповідно до п. 4.12 Договору експлуатаційні витрати складають - 5 % від орендної плати за поточний місяць оренди. Строк користування нежитловим приміщенням визначено до 01.09.2011р. ( п. 3.1 Договору ).
З наданих Позивачем документів вбачається, що в якості оплати за користування нежитловим приміщенням Відповідачем було здійснено наступні платежі: за січень 2011 р. орендна плата 880 грн. 80 коп. та експлуатаційні витрати в сумі 44 грн. - 27.01.2011р.; за лютий 2011 р. орендна плата 888 грн. 80 коп. та експлуатаційні витрати в сумі 44 грн. 44 коп. - 28.02.2011 р.
29.03.2011 р. Відповідачем на адресу ТОВ «Ріел-Сервіс-Центр» ( кур'єрською доставкою квитанція № К5160000210361 ) направлено заяву про розірвання договору №ВХД/110/010111-А.
Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначиючи, що договір оренди від 01.01.2011 р. № ВХД/110/010111-А і акт приймання-передачі орендованого приміщення від 01.01.2011 р. ним не підписувалися, у зв'язку з чим при попередньому розгляду справи за клопотанням Відповідача призначалася судова почеркознавча експертиза, на вирішення якої ставилося питання: чи здійснений громадянкою ОСОБА_1 підпис на договорі № ВХД/110/010111-А від 01.01.2011 р., а також на акті прийому-передачі від 01.01.2011 р.
Висновком почеркознавчої експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2524-11 від 14.11.2011 р. було встановлено, що підписи від імені відповідача ( ОСОБА_1 ) в графах "Орендар" договору оренди ( найму ) № ВХД/110/010111-А від 01.01.2011 р. та в графі "Орендар" та "Ознайомлений" акту прийому-передачі від 01.01.2011 р., який являється додатком № 1 до договору оренди (найму) № ВХД/110/010111-А від 01.01.2011 р., виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Частина 1 ст. 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 3 ст. 203 ЦК України.
Так, важливим елементом угоди є воля та її зовнішній вияв - волевиявлення. Наявність угоди свідчить про те, що обидва учасника бажали укласти угоду і що їхній зовнішній вияв волі (волевиявлення) відповідає внутрішній волі.
Отже, сам по собі факт первісного звернення Позивача із позовом про стягнення з Відповідача боргу, обґрунтованим обставинами неналежного виконання останнім умов укладеного договору оренди, та здійснення Відповічем орендних платежів за певний період, а потім пропозиція розірвати угоду - спростовують думку Відповідача про недійсність договору з огляду на його підписання невстановленою особою.
В постанові ВСУ № 11/060 від 25.06.2011 р. по справі № 7/221-09 зазначається, що фактичні дії сторін свідчать про те, що договори були укладені. А визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.
Отже, вищезазначені фактичні дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "Рієл-Сервіс-Центр" ( факт користування Відповідачем орендованим нежитловим приміщенням підтверджується: сплатою платежів за користування приміщенням, та заявою на адресу ТОВ «Ріел-Сервіс-Центр» про розірвання договору №ВХД/110/010111-А ) свідчать про те, що договір оренди між сторонами був укладений.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 ЦК України ).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 р. припинене провадження по справі № 11/5005/2413/2012 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рієл - Сервіс - Центр" про визнання недійсним договір оренди № ВХД/110/010111-А від 01.01.2011 р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Рієл-Сервіс-Центр".
Таким чином, договір оренди № ВХД/110/010111-А від 01.01.2011 р., укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Рієл-Сервіс-Центр" є правомірним, оскільки його недійсність прямо законом не встановлена, судом недійсним він не визнаний.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч. 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, зобов"язання Відповідача перед Позивачем стосовно оплати орендних платежів встановлене умовами чинного договору оренди та приписами законодавства.
Предметом спору по цій праві ( на новому розгляді ) є твердження Позивача про наявність підстав для відшкодування завданих збитків з боку Відповідача.
Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права ( ч. 1 ст. 22 ЦК України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності ), якщо інше не встановлено законом або договором ( ч. 1 ст. 614 ЦК України ).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника. Тому Позивач має довести не лише сам факт порушення боржником його обов'язку але й шкідливий результат такої поведінки (збитки) їх розмір та причинний зв'язок між цим порушенням та шкодою.
Розмір збитків, Позивач оцінив на суму 11 772 грн. 36 коп., з яких: 5 796 грн. 36 коп. - сума боргу по відшкодуванню збитків ( упущена вигода ), яку отримав би Позивач у разі, якщо передав би об"єкт в оренду іншій особі; 5 976 грн. - сума боргу по відшкодуванню збитків ( витрати, які Позивач мусить зробити для відновлення свого порушеного права).
Виходячи з вищезазначених встановлених судом обставин, суд вважає обґрунтування позовних вимог Позивача щодо упущеної вигоди ( яку отримав би Позивач у разі, якщо передав би об"єкт в оренду іншій особі ), за наявності між сторонами чинного договору оренди - безпідставними, а позовні вимоги у вказаній частині такими, що не підлягають задоволенню.
За приписами ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В порушення вказаних приписів ГПК України, Позивач не надав суду доказів наявність повного складу цивільного правопорушення - шкідливого результату такої поведінки ( наявність реальних збитків ) на суму 5 976 грн. ( витрати для відновлення свого порушеного права, які за твердженням Позивача він мусить зробити, будуть мати місце лише у майбутнєму ).
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги не доведення Позивачем повного складу цивільного правопорушення, господарський суд відмовляє Позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 44, 49, 69, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -
В задоволені позовних вимог Позивача відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 08.02.2013 року
Суддя І.М. Кощеєв