29.01.2013 103/5095/12
29 січня 2013 року м. Бахчисарай, АРК
Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Нікіщенко М.І.
при секретарі Лагута С.В.,
за участю:
позивача -у судове засідання не з'явилась, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, надіслала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю,
відповідача -у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
22.10.2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вимоги мотивовані тим, що відповідач є батьком дитини, але кошти на її утримання не надає. Просила стягнути аліменти в розмірі 1\2 частки всіх видів заробітку щомісячно.
В судове засідання позивач не з'явилась, до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю, на задоволенні позову наполягала частково, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1\4 частки всіх видів заробітку щомісячно.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належно, направив до суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, позов визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього аліментів в розмірі 1\4 частки всіх видів заробітку щомісячно.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2, виданим 29.05.2007 (а.с. 2).
Неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з матір'ю ОСОБА_1 ОСОБА_2 регулярної матеріальної допомоги позивачці на утримання дитини добровільно не надає. Відповідач офіційно працює, є інвалідом 3 групи.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. №789-XІІ) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження. Невиплата аліментів на утримання неповнолітніх дітей, на які вони мають право відповідно до законодавства становить порушення їх майнових прав відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, яка передбачає таке: «Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». У справі «Кечко проти України»Європейський суд з прав людини висловив наступну думку: «Поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким, як «власність»в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1.
У відповідності зі ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Як зазначається у ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегульований, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій формі.
У відповідності з вимогами п.1 ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову, тобто з 26.09.2012 року.
Як встановлено судом, відповідач працює, має постійний заробіток.
Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов'язку утримання дитини судом не встановлено.
Суд вважає, що відповідач зобов'язаний надавати дитині матеріальну допомогу, достатню для задоволення її розумних потреб, виходячи з віку дитини, стану її здоров'я , матеріального становища. При цьому суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище відповідача і те, що він є працездатним. Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує у відношенні своєї дитини передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки з її утримання, чим порушує права дитини на достатній рівень життя, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України; ст. ст. 11, 60, 81, 88, 212- 215, п.1 ч.1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Плодове, Бахчисарайського району, працюючого охоронцем в совхозі-заводі «Бурлюк», який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 жовтня 2012 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір в розмірі 214,60 грн.(двісті чотирнадцять грн. 60 коп.)
Допустити негайне виконання рішення |припуститься|у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя :