Справа № 2а/1770/4937/2012
29 січня 2013 року 12год. 42хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Красько Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4
до Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2012р. №0002241745.
В судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримані представником позивача, який на їх обґрунтування зазначив, що ДПІ у м. Рівному проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2012р. ФОП ОСОБА_4, за наслідками якої складено акт від 17.09.2012р. №203/1745/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки). Прийняте ДПІ у м. Рівному оспорюване податкове повідомлення-рішення, на думку представника позивача, суперечить вимог чинного податкового законодавства України та не відповідає дійсності і фактичному характеру правовідносин. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав письмові заперечення та, зокрема, пояснив, що в ході перевірки позивача встановлені порушення п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України) та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011р. №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011р. за №197/18935, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом, в результаті чого було зменшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 19433,00 грн.. Відтак, вважає зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19433,00 грн. правомірним. За таких обставин просив в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ДПІ у м. Рівному 20.07.2012 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2012р. ФОП ОСОБА_4, за наслідками якої складено акт «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» від 20.07.2012р. №145/1745/НОМЕР_1 (а.с.7). Перевіркою встановлено порушення п.200.10 ст.200 розділу V ПК України та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011р. №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011р. за №197/18935, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом, в результаті чого було зменшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 19433,00 грн..
Також, ДПІ у м. Рівному 17.09.2012 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2012р. ФОП ОСОБА_4, за наслідками якої складено акт «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» від 17.09.2012р. №203/1745/НОМЕР_1. Перевіркою встановлено порушення п.200.10 ст.200 розділу V ПК України та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011р. №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011р. за №197/18935, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом, в результаті чого було зменшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 19433,00 грн. (а.с.8-9).
За наслідками проведеної камеральної перевірки ДПІ у м. Рівному прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 08.10.2012р. №0002241745, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2012р. на суму 19433,00 грн. (а.с.10).
Не погодившись з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням ФОП ОСОБА_4 здійснив його оскарження до Державної податкової служби у Рівненській області. Рішенням про результати розгляду скарги від 13.12.2012р. №24785/10/210/419 Державна податкова служба у Рівненській області залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС від 08.10.2010р. №0002241745 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 19433,00 грн., а скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 від 17.10.2012р. (вхідний №386/С ДПС у Рівненській області від 17.10.2012р.) - без задоволення (а.с.27-28).
Відповідно до досліджених у судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що 15.06.2012р. у електронному вигляді ФОП ОСОБА_4 було подано до ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012р. з додатками: розрахунком коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), реєстром виданих та отриманих податкових накладних.
Також, 15.06.2012р. ФОП ОСОБА_4 було подано повторно до податкового органу у паперовому вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012р. з додатками: розрахунком коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), реєстром виданих та отриманих податкових накладних.
Представником позивача надано пояснення суду, що у електронному вигляді технічно неможливо долучити до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (до податкової декларації з податку на додану вартість) у порядку, передбаченому абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України, копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/робіт, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (із змінами та доповненнями), що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Відтак ФОП ОСОБА_4 було подано таку податкову декларацію з додатками у паперовому вигляді з документами бухгалтерського обліку на 4 арк., про що свідчить штамп податкового органу на такій декларації (а.с.18-26).
Судом встановлено, що до складу податкового кредиту за травень 2012р. ФОП ОСОБА_4 було включено податок на додану вартість у сумі 19433,33 грн. за наслідками розрахунку з контрагентом - ПАТ «ГНІДАВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД» (ІПН 003726503082) на підставі податкової накладної від 03.04.2012р. №27, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.14).
Дана податкова накладна від 03.04.2012р. №27, що виписана ПАТ «ГНІДАВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД», отримана ФОП ОСОБА_4 засобом поштового зв'язку 22.05.2012р., що підтверджується наступними письмовими доказами, а саме: оригіналом поштового конверту з відтиском штампу відділення поштового зв'язку №22 м. Луцьк, Волинська обл. про надіслання від 18.05.2012р.; фотокопією повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого повідомлення) ф.119 з зазначеною датою відправки - 18.05.2012р.; оригіналом журналу вхідної кореспонденції ФОП ОСОБА_4, за реєстраційним №15 якого відображено податкову накладну від 03.04.2012р. №27 (а.с.15-17, 55-59).
Відповідно до пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 розділу І ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.
Згідно зі п.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).
У відповідності до абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абз.2 п.198.3 ст.198 ПК України).
Згідно абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України (п.201.1 ст.201 ПК України).
У відповідності до п.201.4 ст.204 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз.1 п.201.10 ст.201 ПК України).
Згідно абз.2 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз.3 п.201.10 ст.201 ПК України.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз.9 п.201.10 ст.201 ПК України).
Відповідно до абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України).
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією (абз.12 п.201.10 ст.201 ПК України).
Як встановлено судом, на виконання вимог абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України ФОП ОСОБА_4 було подано до ДПІ у м. Рівному податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012р. (як у електронному, так і у паперовому вигляді) з додатком: заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), та копіями документів до заяви про відмову постачальника реєструвати податкову накладну (фотокопією платіжного доручення від 03.04.2012р. №80; фотокопією поштового конверту з відтиском штампу відділення поштового зв'язку №22 м. Луцьк, Волинська обл. від 18.05.2012р.; фотокопією повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого повідомлення) ф.119 з зазначеною датою відправки - 18.05.2012р.; фотокопією податкової накладної від 03.04.2012р. №27.
Представником позивача надано пояснення суду, що 18.06.2012р. ФОП ОСОБА_4 з метою звернення уваги податкового органу повторно, у встановлений податковим законодавством строк для подання податкової декларації, подано письмову заяву про прийняття копій документів до заяви про відмову постачальника реєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8) з копіями документів (а.с.13).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_4 дотримано всіх вимог податкового законодавства та правомірно сформовано податковий кредит по господарській операції з ПАТ «ГНІДАВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД» (ІПН 003726503082) на підставі отриманої податкової накладної від 03.04.2012р. №27, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки у даній справі оспорюється прийняте відповідачем - суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної камеральної перевірки податкове повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. №2747-IV (із змінами та доповненнями) перевіряє, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.
Матеріали справи свідчать, що спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному від 08.10.2012р. №0002241745 не відповідає вказаним критеріям правомірності, а відтак - підлягає визнанню протиправним і скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню повністю.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України на користь позивача стягується судовий збір у сумі 194 грн. 33 коп.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 08.10.2012 року № 0002241745.
Присудити на користь позивача Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 194 (сто дев'яносто чотири) грн. 33 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Борискін С.А.