23 листопада 2006 р.
№ 12/131
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Кочерової Н.О.
суддів:
Рибака В.В.
Кузьменка М.В.
розглянув
касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства “НЕТ»
на постанову
від 11.09.2006 Одеського апеляційного господарського суду
у справі
№ 12/131 господарського суду Миколаївської області
за позовом
акціонерного товариства закритого типу БК “Глиноземпромбуд»
до
відкритого акціонерного товариства “НЕТ»
про
розірвання договору підряду та стягнення 57000 грн. збитків
за участю представників сторін:
від позивача Федоровський В.М. дов. від 26.04.2006
від відповідача Шевцов А.П. голова правління
В квітні 2005 року акціонерне товариство закритого типу будівельна компанія “Глиноземпромбуд» звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства “НЕТ» про розірвання договору № 4.1/10-2001 від 18.06.2001 та стягнення збитків в розмірі 57 000 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що згідно п.3.1 укладеного між сторонами договору № 4.1/10-2001 від 18.11.2001 відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, а саме будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, у зв'язку з чим позивач змушений був провести дані роботи своїми силами, що збільшило його матеріальні витрати.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.06.2005 (суддя Семенов А.К.) позов задоволено повністю.
Розірвано договір підряду № 4.1/10-2001 від 18.06.2001, укладений між акціонерним товариством закритого типу БК “Глиноземпромбуд» та відкритим акціонерним товариством “НЕТ».
Стягнуто з акціонерного товариства відкритого типу “НЕТ» 57 000 грн. збитків, 655 держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що відповідач роботи, передбачені договором не виконав, виконання робіт взагалі не розпочав.
В серпні позивач подав до апеляційного господарського суду заяву про зміну суми позову і просив суму збитків позивача визнати в розмірі 36 970,92 грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 (судді: Лавренюк О.Т. -головуючий, Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.) рішення змінено.
Стягнуто з ВАТ “НЕТ» збитки в сумі 28 672 грн., 329,47 грн., держмита та 59,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до задоволених вимог.
В іншій частині рішення про стягнення заборгованості відмовлено.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “НЕТ» просить скасувати постанову апеляційного господарського суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.11110 ГПК України підстави для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином.
Звертаючись з апеляційною скаргою відкрите акціонерне товариство “НЕТ» зазначало, що не отримувало ні копії позовної заяви ні ухвал суду. Про існування рішення від 13.06.05 відповідачу стало відомо з постанови державного виконавця про арешт коштів, оскільки позивач умисно в позовній заяві вказав невірну адресу і поштовий індекс: 54030, вул. Даля, 11-б, тоді як з 01.03.2004 скаржник знаходився в м. Миколаєві по вул. Кагатна, 1.
Переглядаючи справу та змінюючи рішення, Одеський апеляційний господарський суд не перевірив доводи відкритого акціонерного товариства “НЕТ» про неналежне повідомлення його про час слухання справи (неотримання ухвал господарського суду), у зв'язку з чим касаційна інстанція приходить до висновку, що відповідач був позбавлений права реалізувати свої законні права в судовому процесі суду першої інстанції, передбачені ст.ст. 42, 4 3 ГПК.
Враховуючи порушення процесуальних норм, прийняту постанову неможна визнати законною.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення» (зі змінами та доповненнями), рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в яком повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Пункт 6 цієї Постанови передбачає, що мотивувальна частина рішення має містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Проте, судові рішення цим вимогам закону в повній мірі не відповідають.
Задовольняючи позов у зв'язку з його обґрунтованістю, як суд першої інстанції стягуючи суму збитків в розмірі 57 000 грн., так і апеляційний господарський суд, змінюючи рішення і стягуючи суму збитків в розмірі 28 672 грн. в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, щодо повного, всебічного і об'єктивного встановлення обставин справи не з'ясували обставин справи на підтвердження вимог позивача.
Так, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 62), звертаючись до відповідача з претензією № 96 від 22.04.2002 року акціонерне товариство закритого типу будівельна компанія “Глиноземпромбуд» просило повернути 14 356,60 грн., що утворилася в результаті перерахування позивачем 57 000 грн. та виконаних відповідачем робіт на суму 42 643,40 грн.
Разом з тим, звертаючись з позовом акціонерне товариство закритого типу просило стягнути збитки в розмірі 57 000 грн.
Як з рішення господарського суду, так і з постанови апеляційного господарського суду не можна встановити з яких розрахунків виходили судові інстанції стягуючи суму заподіяних позивачу збитків. При цьому не можливо дослідити, які акти виконаних робіт були прийняті, а які залишились поза увагою судових інстанцій.
Відповідно до ч.2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.
Враховуючи, що при прийнятті рішення та постанови судами неповно з'ясовані обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір у відповідності з вимогами закону і обставинами справи.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “НЕТ» задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 та рішення господарського суду Миколаївської області від 13.06.2005 у справі № 12/131 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Кузьменко