Справа № 435/10363/12
2/214/505/13
Іменем України
21 січня 2013 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Бондар Я.М.,
при секретарі - Джемерчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 35» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернулась до суду з даним позовом до відповідача, в обґрунтування якого вказала, що вона на підставі договору купівлі-продажу ВРА № 361355 від 01.10.2010 року є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 Окрім позивача, у вказаній квартирі зареєстрований колишній чоловік позивачки, ОСОБА_2 При цьому відповідач після розірвання шлюбу з позивачкою, виїхав до квартири своєї матері за адресою: АДРЕСА_1, де і проживає на даний час. Так, після розірвання шлюбу відповідач не з'являється до вказаної квартири, не приймає участі в її утриманні, не сплачує комунальних рахунків, які нараховуються і на його особу в тому числі та не має в ній особистих речей. Проте зніматись з реєстраційного обліку в належній позивачці квартирі, відповідач в добровільному порядку відмовлявся.
У зв'язку з тим, що відповідач по справі не допомагає позивачці сплачувати комунальні рахунки, які нараховуються на його особу в тому числі, що спричиняє додаткові витрати на оплату комунальних послуг та призводить до скрутного матеріального становища позивача, оскільки остання знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та не має додаткового заробітку, остання просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити їх.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення з наступних підстав.
Так, судом було встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу ВРА № 361355 від 01.10.2010 року є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.09.2010 року. Окрім позивача, у вказаній квартирі зареєстрований колишній чоловік позивачки, ОСОБА_2, що підтверджується довідкою від 19.10.2012 року. При цьому відповідач після розірвання шлюбу з позивачкою, виїхав до квартири своєї матері за адресою: АДРЕСА_1, де і проживає на даний час, отже не має потреби у житловій площі в квартирі, належній позивачеві. Так, після розірвання шлюбу відповідач не з'являється до вказаної квартири, не приймає участі в її утриманні, не сплачує комунальних рахунків, які нараховуються і на його особу в тому числі та не має в ній особистих речей. Проте зніматись з реєстраційного обліку в належній позивачці квартирі, відповідач в добровільному порядку відмовлявся. Факт непроживання відповідача в зазначені квартирі підтверджується відповідним актом від 23.10.2012 року, що наявний в матеріалах справи.
Згідно ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей.
Відповідно до ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.
У відповідності до ст. 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, є достатньою підставою для зняття особи з реєстраційного обліку.
У зв'язку з викладеним, та приймаючи до уваги, що відповідач не проживає у вказаній квартирі, не допомагає позивачці сплачувати комунальні рахунки, а також враховуючи повне визнання позовних вимог відповідачем в судовому засіданні, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову та позбавлення відповідача права користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1
Враховуючи викладене, керуючись ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 72, 150 ЖК України, ст.ст. 391, 405 ЦК України, ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 35» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що позбавлений права користування жилим приміщенням, а саме квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії рішення особами, які не були присутні під час його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Бондар Я.М.