Справа№ 2/487/698/13
Іменем України
30.01.2013 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого - судді Андрощука В.В., при секретарі Забродській Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, вселення, -
В листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила - зобов'язати відповідача не чинити їй перешкоди у користуванні і володінні квартирою АДРЕСА_1; вселити її до вищезазначеної квартири.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що на підставі договору дарування від 08.10.2012 року є власницею 3/4 частин квартири АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 є власником 1/4 частини зазначеної спірної квартири, проживає в ній та не визнає її (позивача) права власності, навмисно перешкоджає у вселенні та проживанні, вчиняє сварки, погрожує.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала. Вказувала, що бажає проживати у спірній квартирі, але відповідач перешкоджає цьому, ставлячи під сумнів її право власності, не впускає до квартири, посилаючись на неможливість сумісного проживання, погрожує.
Відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнав, заперечував проти його задоволення. Зазначав, що спірна квартира була отримана його батьком. Він проживав у цій квартирі разом з матір'ю, за якою доглядав. Після смерті матері, брат ОСОБА_3 разом з дружиною ОСОБА_1 шляхом обману заволоділи батьківською квартирою. З ОСОБА_1 у нього склалися неприязні стосунки, остання разом з дітьми знущаються з нього, її діти постійно погрожують, а отже їх спільне проживання в спірній квартирі є неможливим. ОСОБА_1 не зареєстрована у спірній квартирі, має інше житло, де може проживати зі своєю сім'єю.
Заслухавши доводи сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 3/4 частин квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 08.10.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Зазначені 3/4 частини спірної квартири ОСОБА_1 отримала в дар від свого чоловіка ОСОБА_3, якому ті належали на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.11.2009 року (1/4 частина) та свідоцтва про право на власності на житло від 25.11.1997 року (1/2 частина). Відповідач ОСОБА_2 є власником 1\4 частин спірної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідно до технічного паспорту, спірна квартира розташована на 9-му поверсі будинку, складається з трьох кімнат, має житлову площу 38,4 кв.м, загальну - 64,6 кв.м.
В спірній квартирі постійно проживає відповідач ОСОБА_2
ОСОБА_1 має намір вселитися у спірну квартиру, разом з сім'єю, але ОСОБА_2 на грунті неприязних стосунків перешкоджає цьому, що не заперечував відповідач в судовому засіданні та що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.10.2012 року, винесеної за результатами розгляду заяви ОСОБА_1
Відповідно до положень ст.ст.150,155 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків встановлених законом.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії.
Відповідно до приписів ст. ст.321, 386, 391 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що право власності ОСОБА_1 порушено, вона позбавлення права користування спірною квартирою з вини відповідача ОСОБА_2, а тому її позовні вимоги квартиру є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Наведені ОСОБА_2 доводи в обґрунтування своїх заперечень суд оцінює критично. Посилання відповідача на неможливість сумісного проживання сторін у спірній квартирі, відсутність у позивача прописки у спірній квартирі та наявність іншого житла не можуть бути підставою для відмови у задоволені позову.
Керуючись ст.ст.6,10,11,60,79,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні та володінні квартирою АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня його проголошення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в порядку, передбаченому ст.ст.294 - 296 ЦПК України.
СУДДЯ: В.В. АНДРОЩУК
Справа№ 2/487/698/13
Іменем України
(вступна і резолютивна частина)
30.01.2013 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого - судді Андрощука В.В., при секретарі Забродській Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, вселення, -
Керуючись ст.ст.6,10,11,60,79,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні та володінні квартирою АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня його проголошення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в порядку, передбаченому ст.ст.294 - 296 ЦПК України.
СУДДЯ: В.В. АНДРОЩУК