ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-50/17074-2012 31.01.13
За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»
про відшкодування шкоди в порядку регресу 4 359,11 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від позивача - Дудуц О.В. (дов. від 05.12.2011)
Від відповідача - Ганчак Д.В. (дов. № 0007-ЮРС від 02.01.2013)
Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - ВАТ НАСК «Оранта» та/або позивач) звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з додатковою відповідальністю «Акціонерна страхова компанія «Глобус» (надалі - ТзДВ «СТзДВ «Глобус» та/або відповідач) про стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу у розмірі 4 359,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо - транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/17074-2012 та призначено до розгляду на 25.12.2012.
В судове засідання 25.12.2012 представник позивача з'явився та дав пояснення по справі.
Представник відповідача в судове засідання 25.12.2012 не з'явився, але через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.12.2012 розгляд справи було відкладено на 09.01.2013.
У судове засідання 09.01.2013 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 09.01.2013 не з'явився, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
Місцезнаходження відповідача є: 01010, м. Київ, Печерський р-н, вул. А. Іванова, буд. 21/17-1
Ухвала господарського суду від 25.12.2012 була направлена відповідачу за вказаною позивачем адресою, та отримана 04.01.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01010 2105889 1.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.01.2013 розгляд справи було відкладено на 31.01.2013.
У судове засідання 31.01.2013 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 31.01.2013 з'явився, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
07.02.2011 між ВАТ НАСК «Оранта» та Кальманом Олександром Олександровичем був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу № УБ 800408, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу «Hyundai Sonata», д.н. АА 2645 НА.
26.02.2011 на вул. Стрілецікій, 4 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого позивачем транспортного засобу «Hyundai Sonata», д.н. АА 2645 НА під керуванням Кальмана Олександра Олександровича, транспортного засобу «Daewoo Lanos», д.н. СА 5687 ВВ, під керуванням Плигача Сергія Віталійовича.
Згідно розширеної довідки ВДАІ № 8779302 від 05.04.2011 та постанови Шевченківського районного суду м. Києва, по справі № 3-3461/11 від 04.04.2011 вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась в наслідок порушення Плигачем Сергієм Віталійовичем п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
28.02.2011 до позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.
Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «Hyundai Sonata», д.н. АА 2645 НА, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.
Згідно до Звіту № АА2645НА-07.03/2 від 07.03.2011 , наданим ТОВ «ГаАРАНТ-АСІСТАНС», вартість матеріального збитку, нанесеного власнику даного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП становить 7 714,58 грн. (копія в матеріалах справи).
На підставі заяви на виплату страхового відшкодування № 4799 від 28.02.2011, страхових актів № СТО-11-4799/1 від 08.07.2011 та № СТО-11-4799/2 від 08.08.2011, розрахунку суми страхового відшкодування, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 4 869,11 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 52971 від 28.07.2011 та № 60159 від 23.08.2011.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 27 Закону України "Про страхування " та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина Плигача Сергія Віталійовича встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Daewoo Lanos», д.н. СА 5687 ВВ ним і відшкодовується.
Цивільно-правова відповідальність Плигача Сергія Віталійовича, як водія даного автомобіля, на дату ДТП була застрахована ТзДВ «СТзДВ «Глобус» згідно із полісом № ВЕ/5311982.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно із Довідкою МТСБУ № 32834/7-3-11 від 17.12.2012, франшиза за полісом № ВЕ/5311982 становить 510 грн.
Заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу не підлягає зменшенню, у зв'язку з вирахуванням позивачем франшизи у розмірі 510 грн.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4 359,11 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Позивач з заявою вих.№ 09-06-06/8406 від 02.04.2012 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу звернувся до відповідача з проханням відшкодувати заподіяну в результаті ДТП шкоду.
Суд зазначає, що представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якій відповідач вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та незаконними, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню. Суд погоджується з думкою відповідача виходячи з наступного.
На підставі заяви позивача №09-06-06/8406 від 02.04.2012р. на виплату страхового відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 26.02.2011 в м. Києві за участю забезпеченого транспортного засобу марки «Daewoo Lanos», д.р.н. СА 5687 ВВ відповідно до полісу №ВЕ/5311982 від 07.09.2010 відповідачем було прийнято рішення про виплату позивачу страхового відшкодування на суму 2 639,90 грн. Виплата позивачу даного страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням №3558 від 30.05.2012.
Сума страхового відшкодування була розрахована наступним чином:
A = B- C- D-E, де
А - сума страхового відшкодування;
В - 7 714,58 грн. (матеріальний збиток з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, завданий власникові автомобіля Hyundai Sonata, д.р.н. АА2645НА, відповідно до звіту №А2645НА-07.03/2 від 07.03.2011р.);
С - 687,77 грн. (франшиза по договору добровільного страхування транспортного засобу форми №83 серії УБ № 800408 від 07.02.2011 р., на розмір якої позивачем зменшено страхове відшкодування).
D - 3 876,91 грн. (вартість раніше пошкодженої деталі відповідно до розрахунку страхового відшкодування позивача від 08.07.2011р., на яку було зменшено позивачем розмір страхового відшкодування);
Е - 510,00 грн. (франшиза відповідно до полісу ВЕ/5311982 від 07.09.2010р.).
А = 7 714,58 грн. - 687,77 грн. - 3 876,91 грн. - 510, 00 грн. = 2 639,90 грн.
Страхове відшкодування в сумі 2 639,90 грн. було виплачене позивачу 30.05.2012, що підтверджується платіжним дорученням № 3558 від 30.05.2012.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004р. (зі змінами, надалі - Закон), згідно з якою у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванннм зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Правомірність зменшення страхового відшкодування на розмір франшизи, передбачено полісом ВЕ/5311982 від 07.09.2010р. та п. 12.1 ст. 12 Закону, відповідно до якого страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Таким чином відповідач, на думку суду, повністю виконав свої зобов»язпння перед позивачем, сплативши йому оцінену шкоду, а тому підстав для задоволення позову немає.
На думку суду вимоги позивача щодо зменшення позову і прохання стягнути з відповідача 1 719, 21 грн. нічим не доведені та є необгрунтованими, не відповідають вимогам закону. Позивач розраховує суму збитку з суми 9443. 79 грн., хоча в матеріалах справи наявний звіт оцінювача №АА2645НА-07.03/2, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові пошкодженого автомобіля, складає 7 714, 58 грн. Саме з цієї суми і виходив відповідач при добровільній сплаті регресного відшкодування.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку зі сплатою страхового відшкодування позивачу в межах оціненої шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, за мінусом фізичного зносу та франшизи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України на позивача покладаються витрати по сплаті судового збору.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -
1. В задоволенні позову відкритому акціонерному товариству Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» пор справі 5011-50/17074-2012 відмовити.
2. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.
3. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання повного тексту рішення - 05.02.2013