04.02.13р. Справа № 19/5005/9294/2012
За позовом Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області, м. Новомосковськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця", с. Новостепанівка, Новомосковський район, с. Новостепанівка, Дніпропетровська область
про стягнення 33 890,76 грн.
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Булана Ю.М.
Представники:
Прокурор: Несевря Д.С., прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська, посв. № 011405 від 24.10.12р.;
Від позивача: Годько І.О., дов. № 30 від 14.01.13р.
Від відповідача: Кузьміна О.П., дов. б/н від 14.11.12р.
Кузьмін Р.В., дов. б/н від 14.11.12р.
Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" про відшкодування збитків від самовільного використання водних ресурсів у розмірі 33 890,76 грн.
Ухвалою від 01.11.12р. суд порушив провадження у справі та призначив розгляд справи на 15.11.12р.
15.11.12р. в судовому засіданні винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 29.11.12р.
У зв'язку з перебуванням судді Петренко І.В. на лікарняному, розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.12р. № 1615 відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 19/5005/9294/2012 передано для розгляду судді Назаренко Н.Г.
Ухвалою від 03.12.12р. дану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в засіданні на 18.12.12р.
Прокурор підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, в повному обсязі.
Представник позивача підтримав позовні вимоги прокурора, просив їх задовольнити, надав пояснення по справі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнає, у відзиві на позов просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, мотивуючи це порушенням позивачем при проведенні перевірки норм чинного законодавства та тим, що ТОВ „Шаролезька вівця" не є належним відповідачем у справі, не притягалося до адміністративної відповідальності за порушення правил водокористування. Відповідач не є платником (пункт В) Збору за спеціальне використання води, а є платником фіксованого сільгоспподатку у відповідності до ст.ст. 301, 308 ПКУ.
Відповідно до ст. 77 ГПК України в призначених судових засіданнях з 18.12.12р. до 15.01.13р., з 15.01.13р. до 04.02.13р. оголошувалась перерва.
Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" (далі - відповідач) здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та статуту, затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 03/05-08 від 03.05.2008 року) та зареєстрованого від 20.01.2009 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області № 12091050009000221.
Користування майном, яке знаходиться на підприємстві, здійснюється на підставі договору оренди від 02.06.2001 року укладеного із співвласниками майна в уповноваженій особі Католікової Г.В., яке належить їм на праві спільної часткової власності.
В ході аналізу документів встановлено, що підприємство користується спорудами, які незазначені в технічних паспортах виданих співвласникам за списком - 702/1000 та Агрофірмі «Вперед - о», а саме: будинок тварино вода; забойний пункт.
Користування земельною ділянкою загальною площею 4,7619 га., під господарськими будівлями та дворами, які належать орендарю на праві колективної власності (Частка складає - 33/100 в загальній частковій власності) здійснюється на підставі договору оренди земельної ділянки укладеного від 24.11.2008 року між ТОВ "Шаролезька вівця" та Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області.
13.07 - 19.07 2012 року представниками Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області (далі - позивач) на підставі вимоги Новомосковської міжрайонної прокуратури проведено позапланову цільову перевірку дотримання ТОВ "Шаролезька вівця" (далі - відповідач) вимог природоохоронного законодавства щодо раціонального використання водних ресурсів товариством з обмеженою відповідальність "Шаролезька вівця" та за результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, в якому зазначено, що ТОВ «Шаролезька вівця» за водогосподарською діяльністю являється первинним водокористувачем, водопостачання виконується із мереж діючої свердловини в якій встановлений електронасос типу ЕЦВ 6-6,3-85. Дана свердловина знаходиться на території с. Івано - Михайлівка по вул. Папаніна.
Вода використовується відповідачем на підприємстві для напування худоби та власних побутових потреб без отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Згідно довідки від 16.07.2012 року № вих. №1110 - 16/07-1, наданої ТОВ "Шаролезька вівця", в період: листопад та грудень 2011 року забрано із свердловини для напування худоби 317 м води. У період з січня по 15 квітня 2012 року забрано із свердловини для напування худоби 498 м3 води. На господарче - гігієнічне водопостачання 7,0 м3 води. Загальний об'єм забраної води із свердловини складає 822 м3.
Дозвіл на спеціальне водокористування на забір води відсутній, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України.
На підставі вказаного акту позивач, відповідно до "Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783) розрахував збитки спричинені державі відповідачем за період з листопада 2011р. по 14 квітня 2012р. в розмірі 33 890, 76 грн. (а.с.13).
Відповідач збитки в добровільному порядку не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
У своєму відзиві відповідач заперечив проти позову, мотивуючи це порушенням позивачем при проведенні перевірки норм чинного законодавства та тим, що ТОВ "Шаролезька вівця" не є належним відповідачем у справі, не притягалося до адміністративної відповідальності за порушення правил водокористування
Також відповідач з посиланням на ст. 307 Податкового Кодексу України, зазначає, що він не є платником (пункт В) Збору за спеціальне використання води, а є платником фіксованого сільгоспподатку у відповідності до ст.ст. 301, 308 ПКУ.
Також, відповідач у відзиві зазначив, що взагалі бере воду не з свердловини, а з вежі Рожновського, яка розпайована і належить пайщикам колишньої бригади №9 КСП «Вперед».
З цієї вежі вода розводиться в першу чергу до « 9-ї бригади», ТОВ "Шаролезька вівця" та помешкань села Івано-Михайлівка.
Лічильник обліку електроенергії, яка витрачається на подачу води в вежу Рожновського, належить ТОВ "Шаролезька вівця" та за всю електроенергію також сплачує тільки ТОВ "Шаролезька вівця".
У грудні 2011 року відповідач звернувся до Новостепанівської сільської ради з проханням погодити в оренду 9 м. кВ. ділянки на якій вже стоїть 1987 року споруда прикриваючи свердловину з енергообладнанням.
06.03.12 року Відповідач отримав від КП "Південукргеологія" погодження № 252 умов спецводокористування.
В червні 2012 року ТОВ "Шаролезька вівця" на свої запити №ШО-30/03-2 від 30.03.2012 року та №ШО -10/05-1 від 10.05.2012, отримано відповідь від Новомосковської міжрайонної прокуратури № 76-613с-12 від 01.06.2012 року про надання погодження на оренду земельної ділянки під свердловиною № 1223210046 в с. Івано-Михайлівка.
12 липня 2012 року на підставі цієї відповіді ТОВ "Шаролезька вівця" звернулися до Новостепанівської сільради (лист № 12/07 від 12.07.2012 року) з проханням надати дозвіл на розробку технічної документації земельної ділянки площею 19,6 кв.м.
13.07.2012 року ТОВ "Шаролезька вівця" було отримано повідомлення про проведення позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією відносно використання водних ресурсів, а тільки 14.08.2012 року ТОВ "Шаролезька вівця" отримало від Новомосковської сільради Рішення про надання дозволу на розробку технічної документації для оформлення оренди земельної ділянки.
Отже, як вважає відповідач, ТОВ "Шаролезька вівця" в жодному разі не може нести відповідальність щодо порушення вимог природоохоронного законодавства України, оскільки свердловину ТОВ "Шаролезька вівця" не бурило, не в скривало, та труби до ферм ТОВ "Шаролезька вівця" не протягувало.
Крім того, відповідач зазначає, що за забрану воду ним сплачено грошові кошти у повному обсязі, отже й збитків державі ним не заподіяно.
З врахуванням викладеного, відповідач вважає, що, підстави для задоволення позову відсутні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 1 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).
Стаття 42 Водного кодексу України визначає, що водокористувачі можуть бути первинними та вторинними.
Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.
Згідно пункту 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. За статтею 49 цього Кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Відповідно до ч.1 ст.48 кодексу спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч.2 ст.48 кодексу).
Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що він є платником фіксованого сільгоспподатку, у зв'язку з чим звільнений від сплати збору за спеціальне водокористування.
Однак, суд зазначає, що нормами Водного кодексу України не передбачено обставин звільнення спеціального водокористувача, що здійснює забір води спеціальними пристроями, від обов'язку отримання дозволу на спеціальне водокористування у разі звільнення від сплати збору за спеціальне використання води.
Крім того, у даній справі мова йдеться не про стягнення збору за спеціальне водокористування, а за використання води без отримання дозволу на спеціальне водокористування.
ТОВ "Шаролезька вівця" відповідно до норм чинного законодавства є первинним водокористувачем, оскільки здійснює водозабір із свердловини за допомогою насосу ЕЦВ-6-6,3-85, що підтверджується матеріалами перевірки та довідкою підприємства № ШО-16/0-1 від 16.07.2012р.
Крім того, відповідачу належить лічильник обліку електроенергії, яка витрачається на подачу води з свердловини до вежі Рожновського. Сплату за всю електроенергію здійснює відповідач.
Посилання відповідача на те, що забір води здійснюється ним не з свердловини, а з вежі Рожновського не спростовує викладеного вище, оскільки вежа Рожновського є допоміжною спорудою, яка використовується для збільшення тиску води у системі водоспоживання та не являється технічним пристроєм.
Отже, враховуючи приписи ст.ст.48, 49 Водного кодексу України, відповідач повинен був отримати дозвіл на спеціальне водокористування, який видається державними органами охорони навколишнього природного середовища України.
Не приймаються судом також заперечення відповідача відносно непритягнення його посадових осіб до адміністративної відповідальності, оскільки 12.10.2011р. державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області за результатами перевірки, проведеної 05.09. - 23.09.2011р., за порушення правил водокористування (водозабезпечення без дозволу на спецводокористування), винесено постанову № 5000 про накладення адміністративного стягнення на директора ТОВ "Шаролезька вівця" Матвійчика Є.В. у розмірі 85,00 грн. (а.с.104-11).
Згідно норм статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Згідно ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", заподіяна шкода підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України, ст. 69 "Про охорону навколишнього природного середовища", кожен хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду у повному обсязі.
Згідно з ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної та юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: шкоду, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв'язок між ними, а також вину особи, що заподіяла шкоду.
Факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів та заподіяння внаслідок цього збитків державі підтверджений актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.07.-19.07.2012р. та складеним позивачем розрахунком розмірів відшкодування збитків та не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку.
Станом на момент розгляду цієї справи, відповідач шкоду у розмірі визначеному в позовній заяві не сплатив.
Щодо стягнення грошових коштів на розрахунковий рахунок Новостепанівської селищної ради, позивач у поясненнях від 23.01.2013 року (а.с. 115-116) пояснив наступне.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" та Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності перераховуються до державного та місцевого бюджетів.
Пунктом 7 частиною 3 статті 29 Бюджетного кодексу України встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині, в тому числі, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Пунктом 7 частини 2 статті 69 Бюджетного кодексу України встановлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2013 році є, в тому числі, надходження до спеціального фонду місцевих бюджетів 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Пунктом 1 глави 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 року № 131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік розподіляється між державними та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами» Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головним управлінням Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.
Листом Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 18.01.2013 № 18-08/11-586 Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області надані реквізити розрахунків, на які перераховуються кошти за кодом бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».
З врахуванням викладеного, позивач просить в разі задоволення позову, грошові кошти перерахувати за наступними реквізитами:
Банк одержувача: ГУДКСУ у Дніпропетровській області
Територіальний орган ДКСУ: УДКСУ у Новомосковському районі
Найменування одержувача: Новостепанівська с/р
р/р 331183317000206
ЄДРПОУ 37951057
Код бюджетної класифікації 24062100
МФО 805012
Прокурор підтримав пояснення позивача.
Таким чином, вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача на користь держави збитків в сумі 33 890,76 грн. обґрунтовані матеріалами справи, є правомірними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з приписами ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
Керуючись Водним Кодексом України, ст.ст. 49, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Шаролезька вівця" (51234, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новостепанівка, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30764202) на користь держави збитки, завдані державі самовільним використанням водних ресурсів в сумі 33 890,76 грн. (тридцять три тисячі вісімсот дев'яносто грн. 76 коп.) за наступними реквізитами:
Банк одержувача: ГУДКСУ у Дніпропетровській області
Територіальний орган ДКСУ: УДКСУ у Новомосковському районі
Найменування одержувача: Новостепанівська с/р
р/р 331183317000206
ЄДРПОУ 37951057
Код бюджетної класифікації 24062100
МФО 805012,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Шаролезька вівця" (51234, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новостепанівка, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30764202) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/рахунок 31214206783005 (Державна судова адміністрація України, 050), господарський суд Дніпропетровської області, МФО 805012, КБКД 22030001; призначення платежу - судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891, пункт 2.1.) судовий збір в розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.), про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 05.02.2013р.