Справа № 2/0109/4174/2012 Номер провадження 2/123/555/2013
30.01.2013 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О., при секретарі Хінєвіч О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання до заборони вчиняти певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить заборонити ОСОБА_2 здійснювати продаж або якесь інше відчуження 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.
Свої вимоги він мотивує тим, що хоча за рішенням суду за відповідачкою і було визнано право власності на 1/2 частину зазначеної квартири, але наразі він оскаржує рішення у касаційної інстанції, так як вважає цю квартиру своєю особистою власністю. Натомість відповідачка намагається оформити в СМБРТІ визнане за нею право власності на спірну 1/2 частину квартири і продати її.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.
Відповідач у судовому засіданні із позовом не погодилась, суду пояснила, що хоча 1/2 спірної квартири і визнана за нею судом, але ОСОБА_1 перешкоджає їй в оформленні цього права власності не допускаючи в квартиру робітників для оформлення техпаспорту.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 03 липня 2012 року у справі № 2/0109/231/2012 визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2/ вул. Дзержинського, 1/ вул. Б. Хмельницького, 7 у м. Сімферополі, припинивши право власності ОСОБА_1 на зазначену частину квартири.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 23 серпня 2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, отже з цієї дати рішення суду першої інстанції набуло чинності.
Таким чином, виявляється, що ОСОБА_2 набула право власності на 1/2 частину спірної квартири на підставі рішення суду, і наразі являється її співвласником.
Відповідно до ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
При цьому, згідно до ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
В силу ст. 362 ЦК України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.
Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.
Відтак, з урахуванням приписів ст. 41 Конституції України, ОСОБА_2 має право на свій розсуд, з дотриманням певних обмежень, визначених законом, розпоряджатися своєї власністю, в тому числі і здійснювати її продаж або інше відчуження. Підстав для його обмеження наразі судом не встановлено. Подача касаційної скарги не впливає на питання набуття чинності зазначеного вище рішення суду.
За ст. 88 ЦПК України, у зв'язку із тим, що позивач, будучі інвалідом ІІ групи звільнений від оплати судового збору, судові витрати залишаються за рахунок держави.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Тихопой Олексій Олександрович