20 грудня 2012 року (о 13 год. 35 хв.) Справа № 0870/9072/12 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.
за участю секретаря Батечко М.Д.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4
до Запорізької митниці
про визнання дій протиправними та скасування рішення та стягнення коштів
У вересні 2012 року ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Запорізької митниці (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості № 112000003/2012/000690/1 від 04.07.2012;
визнати протиправним та скасувати відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112040000/2/00060 від 05.07.2012;
стягнути на його користь зайво сплачені платежі в сумі 37222,34 грн., з яких 25590,36 грн. - податок на додану вартість, 11631,98 грн. - державне мито.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначає, що 26.06.2012 з метою митного оформлення судна позивачем подана до Запорізької митниці митна декларація. Запорізькою митницею було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, які позивач не зміг надати у зв'язку з їх відсутністю. Вказує, що 03.07.2012 ОСОБА_4 за власним бажанням було надано додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, які були наявні у позивача. 04.07.2012 позивача було ознайомлено з рішенням про коригування заявленої митної вартості № 112000003/2012/000690/1 від 04.07.2012, згідно якого відкоригована митна вартість товару з 18 000,00 євро до 29 950,00 євро. Підставою для коригування вартості товару стала наявна у митниці інформація про вартість товару з мережі Інтернет. Вказує, що 05.07.2012 позивачу було вручено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112040000/2/00060 з посиланням на необхідність зазначити митну вартість товару відповідно до рішення про коригування заявленої митної вартості №112000003/2012/000690/1 від 04.07.2012. Зазначає, що 13.07.2012 позивач повторно подав на оформлення митну декларацію з зазначенням відкоригованої ціни товару, у зв'язку з чим був вимушений додатково сплатити 37222,34 грн., про що свідчать повідомлення Запорізької митниці № 2 від 13.07.2012 та квитанції № NOBMT51298, № NOBMT51400 від 13.07.2012. Вважає, що своїми діями митний орган грубо порушив право позивача на митне оформлення товару за ціною, визначеною в договорі купівлі-продажу від 16.05.2012, що призвело до понесення позивачем нічим не обґрунтованих збитків у вигляді додаткових платежів в розмірі 37222,34 грн. Представник позивача зазначає, що митний орган має право застосовувати у своїй діяльності лише ті інформаційні системи, які створені, оброблені та накопичені власне митними органами, що виключає можливість застосування інших інформаційних систем, а також використання інших джерел інформації, зокрема в мережі Інтернет. На підставі викладеного, просить суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. Зокрема, зазначають, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за МД від 26.06.2012 № 112040000/2012/001564, митним органом було перевірено документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю. Також здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари згідно п. 1.11 глави 2 Наказу Державної митної служби України від 24.06.2009 № 602 «Про затвердження Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». За результатами проведеного контролю, згідно вимог ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме відсутні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вартість страхування. Також було виявлено той факт, що митна вартість ввезеного товару відрізнялась від рівня митної вартості подібних товарів, згідно наявної у митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. У зв'язку з цим згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. Запорізькою митницею проаналізовано інформацію, що міститься в документах, поданих до митного оформлення та додатково наданих документах. У зв'язку з тим, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості, не подано основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, в неповному обсязі надані додаткові документи, що затребувані митним органом, Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. При визначенні митної вартості застосовано резервний метод у відповідності до вимог ст. 64 Митного кодексу України: застосовано наявну в митного органу цінову інформацію з мережі Інтернет. Таким чином, просять суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_4 була подана до Запорізької митниці декларація митної вартості від 26.06.2012 для митного оформлення придбаного позивачем за контрактом від 16.05.2012 у ТОВ «Іонічні морські канікули» судно (тип - S/Y GIBSEA 302, 1993 року виробництва) зазначивши при цьому у декларації митну вартість товару за ціною договору 18 000,00 євро (179 658,61 грн.).
З інформаційного аркуша до ВМД № 8425 вбачається, що згідно вимог ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме: до ціни товару не включено вартість перевезення, витрати на навантаження, страхування, сум роялті.
У зв'язку з цим Запорізькою митницею були затребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації продавця;
5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;
6) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В інформаційному аркуші до ВМД № 8425 також зазначено, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару,
26.06.2012 позивач був ознайомлений з інформаційним аркушем до ВМД № 8425, про що свідчить відповідна відмітка на інформаційному аркуші.
03.07.2012 ОСОБА_4 на інформаційному аркуші до ВМД № 8425 здійснено запис, що згідно вимог ст. 53 Митного кодексу України надати додаткові документи по вищезазначеним пунктам 1-6 він не має можливості. Також зазначив, що за власним бажанням він додає інші документи для підтвердження митної вартості:
- договір про безумовну продаж-купівлю судна, що було у використанні;
- лист про відсутність додаткових платежів брокеру, що просував на ринок яхту «Marian»;
- оціночний сертифікат (фактичне підтвердження грецького представника Hellenie Lloyd S.A. по яхті «Marian»).
04.07.2012 позивачем на інформаційному аркуші до ВМД № 8425 здійснено запис, що він додатково надає копію договору страхування та квитанцію № 18501 від 19.05.2012 про сплату страхового внеску по цьому договору. Додати інші додаткові документи позивач не має можливості.
Судом встановлено, що Запорізькою митницею було проаналізовано всі надані документи та встановлені наступні недоліки:
- рахунок № 97 від 07.05.2012 подано до митного оформлення без перекладу (ст. 254 МК України);
- ціна товару узгоджена згідно договору б/н від 16.05.2012. До митного оформлення подано рахунок № 97 від 07.05.2012 на товар, що декларується. Протиріччя: дата рахунку на товар, що декларується, раніше дати узгодження ціни на товар, тобто раніше дати підписання договору продажу судна;
- копія митної декларації, що подана до митного оформлення, без перекладу (ст. 254 МКУ), відсутні відмітки уповноважених осіб, відсутня можливість прив'язки даного документа до даної зовнішньоекономічної операції. При цьому, дата документа (11.05.2012) раніше дати договору продажу судна, тобто раніше дати узгодження ціни судна;
- копія договору страхування не завірена декларантом належним чином, згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 «Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади»; не надано переклад документа, згідно вимог ст. 254 МК України;
- квитанція про сплату страхових внесків по договору страхування № 18501 від 19.05.2012 без перекладу, згідно вимог ст. 254 МК України.
04.07.2012 Запорізькою митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № 112000003/2012/000690/1, яким митним органом було здійснено коригування митної вартості товарів за шостим (резервним) методом за ціною 29 950,00 євро.
У гр. 33 вищевказаного рішення зазначено наступне. В зв'язку з тим, що документи зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (розбіжності, які містяться в поданих до митного оформлення та додатково наданих документів для підтвердження митної вартості) та неподання виписок з бухгалтерської документації та інших документів, що підтверджують митну вартість, прийнято рішення про коригування митної вартості. У митниці наявна інформація про вартість товару з мережі Інтернет. Визначена митна вартість складає 29 950 євро/шт. Для підтвердження митної вартості необхідно надати додаткові документи згідно п. 3 ст. 53 МКУ: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Відповідно до розділу X МКУ товари можуть бути випущені у вільний обіг за умови надання гарантій.
05.07.2012 позивачем отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112040000/2/00060 з посиланням на необхідність зазначити митну вартість товару відповідно до рішення про коригування заявленої митної вартості №112000003/2012/000690/1 від 04.07.2012.
Судом встановлено, що 13.07.2012 позивач подав декларацію митної вартості з зазначенням відкоригованої ціни товару та додатково сплатив 37222,34 грн., про що свідчать повідомлення Запорізької митниці № 2 від 13.07.2012 та квитанції № NOBMT51298, №NOBMT51400 від 13.07.2012.
Оскільки позивач вважає, що рішення про коригування заявленої митної вартості №112000003/2012/000690/1 від 04.07.2012 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112040000/2/00060 від 05.07.2012 прийняті всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання зазначених документів протиправними та їх скасування та стягнення на його користь зайво сплачених платежів в сумі 37222,34 грн.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з ч. 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Судом встановлено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару «Яхта вітрильна для дозвілля морська. Марка «GIBSEA», заявленого до митного оформлення, Запорізькою митницею було перевірено документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю.
Також Запорізькою митницею здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари, згідно п. 1.11 глави 2 Наказу Державної митної служби України від 24.06.2009 № 602 «Про затвердження Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».
За результатами проведеного контролю, згідно вимог ст. 53 МК України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме відсутні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (до заявленої митної вартості товару не включено витрати на транспортування оцінюваного товару до місця ввезення на митну територію України, згідно вимог ст. 58 МК України); відсутні документи, що містять відомості про вартість страхування (до заявленої митної вартості товару не включено витрати на страхування оцінюваного товару, згідно вимог ст. 58 МК України). Також було виявлено той факт, що митна вартість ввезеного товару відрізнялась від рівня митної вартості подібних товарів, згідно наявної у митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. У зв'язку з цим були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару згідно з ч. 3 ст. 53 МК України.
Судом встановлено, що позивач не надав додаткові документи, які були затребувані митним органом. За власним бажанням позивачем були надані додаткові наявні у нього документи для підтвердження митної вартості. Запорізькою митницею було проаналізовано всі надані документи та встановлені певні недоліки.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Судом встановлено, що у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме: декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості (до митної вартості не включено суми страхових та транспортних витрат до моменту ввезення на митну територію України, згідно вимог ст. 58 МК України), не подані основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (відсутні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, згідно вимог ч. 2 ст. 53 МК України), надані додаткові документи, що затребувані митним органом, в неповному обсязі, згідно вимог ч. 1 ст. 55 та ч. 6 ст. 54 МК України Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. Рівень визначеної митної вартості визначено, виходячи з наявної у митного органу інформації щодо митної вартості подібних товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Крім того, судом встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості а) та б) не можливо застосувати у зв'зку з відсутністю інформації щодо вартості операції з ідентичними/подібними (аналогічними) товарами відповідно до вимог ст. 59, 60 МК України. Методи визначення митної вартості в) та г) також не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у декларанта та митного органу інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст. 62, 63 МК України. При визначенні митної вартості застосовано резервний метод у відповідності до вимог ст. 64 МК України: застосовано наявну в митного органу цінову інформацію з мережі Інтернет.
Пунктом 2 частини 2 статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Відповідно до пункту 3 глави 3 Наказу Державної митної служби України від 24.06.2009 № 602 джерелом інформації, що використовується під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті Рішень про коригування заявленої митної вартості товарів є спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку.
Отже, судовим розглядом встановлено, що у зв'язку з тим, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, не подані основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, в неповному обсязі надані додаткові документи, що затребувані митним органом, Запорізькою митницею законно згідно вимог ч. 1 ст. 55 та ч. 6 ст. 54 МК України прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів на підставі наявних у Запорізької митниці відомостей та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як встановлено ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність прийнятих рішень, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак