73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"31" січня 2013 р. 15 год.25 хв.Справа № 2а-4770/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
за участю: секретаря - Багненко Т.В.,
представника позивача - Бондара А.В.
представника відповідача - Верещаки О.М.
представника третьої особи - Ващука Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора до Херсонської міської ради, третя особа - ТОВ "Фірма "Прім - Експрес, ЛТД" про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Херсонський міжрайонний природоохоронний прокурор (далі - позивач, Прокурор) звернувся до суду із адміністративним позовом до Херсонської міської ради (далі - відповідач, Рада), третя особа ТОВ "Фірма "Прім - Експрес, ЛТД" (далі - Товариство) про визнання протиправним та скасування п.1.2 рішення Херсонської міської ради від 25.02.2011 року №125, яким Товариству надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1,6567 га із земель, наданих в оренду із земель запасу в м. Херсоні по Острівському шосе, 32 під водно - спортивну станцію.
Позов обґрунтований тим, що, на думку Прокурора, рішення Ради є незаконним, оскільки відповідачем не дотримано вимог статей 124, 134 Земельного кодексу України, а саме, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється за результатами земельних торгів.
В судовому засіданні Прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, пояснив, що приймаючи оскаржуване рішення, Рада виходила з того, що третій особі належать на праві власності в цілому об'єкт нерухомості за адресою м. Херсон, Острівське шосе, 32, що є водно - спортивною станцією, а тому, земельна ділянка, що є необхідною для їх обслуговування складається не з окремо виділених земельних ділянок під забудовою та для обслуговування, а є єдиною земельною ділянкою.
Представник третьої особи проти позову заперечував, підтримав позицію відповідача.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні докази, суд прийшов до наступного.
Порядок надання земельних ділянок державної та комунальної власності у користування врегульований Земельним кодексом України.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, межі якої встановлено в натурі.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам міст належить право комунальної власності на землю, природні ресурси.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.05.2010 року, яке видано на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 297 від 18.05.2010 року, ТОВ "Фірма "Прім -Експрес, ЛТД" є власником будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 32. В судовому засіданні було оглянуто технічну документацію Товариства на будівлі і споруди за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 32, яка підтверджує факт того, що третя особа є єдиним власником будівель і споруд за цією адресою, які складаються з павільйону, туалету, навісу, будівлі для прийому їжі, навісів, огорожі та мостіння. Правомірність набуття права власності третьої особи на об'єкт нерухомості за адресою м. Херсон, Острівське шосе, 32 позивачем не оспорюється.
Крім того, третя особа у відповідності до договору оренди земельної ділянки від 18.05.2004 року з Херсонською міською радою на умовах оренди користується земельною ділянкою площею 1,4891 га за адресою м. Херсон, Острівське шосе, 32 і пунктом 2.1. договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання під водно - спортивну станцію. Строк дії договору до 26.12.2008 року. Дійсність та законність цього договору також позивачем не заперечується.
15.12.2010 року Товариство звернулось із заявою до Херсонської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 1,6567 га за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 32, при чому 1,4891 га із раніше наданої в оренду земельної ділянки, а 0,1676 із земель запасу.
Пунктом 1.2. рішення V сесії Херсонської міської ради від 25.02.2011р. № 125 Херсонська міська рада, враховуючи позитивний висновок комісії міської ради з питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин, прийняла рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки Товариству орієнтованою площею 1,6567 га із земель, наданих в оренду Товариству та земель запасу по Острівському шосе, 32 під водно - спортивну станцію.
Відповідно ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Пунктом 2 ст. 12 ЗК України встановлено, що до повноважень міських рад входить передача земельних ділянок комунальної власності у власність та користування громадян та юридичних осіб. Тобто, розпорядження землями територіальних громад здійснюється міськими радами лише на підставах та в порядку, що встановлені законом.
Частиною 2 ст. 123 ЗК України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної міської ради. У клопотанні зазначаються орієнтований розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали із зазначенням місця розташування та розміром земельної ділянки.
Відповідний орган місцевого самоврядування в межах повноважень розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
З метою реалізації своїх прав, передбачених Земельним кодексом України, Товариство звернулась із заявою до Херсонської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, на що отримала дозвіл, а саме, рішення Херсонської міської ради від 25.02.2011р. № 125.
Суд не погоджується з позицією позивача щодо допущеного порушення відповідачем діючого законодавства при наданні дозволу на розробку проекту землеустрою без проведення земельних торгів, оскільки посилаючись на положення статей 124, 134 ЗК України, позивач не врахував положення статті 134 ЗК України, якою встановлений виключний перелік підстав, коли земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), а саме, у разі, в тому числі, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Як зазначалося вище, власником нерухомого майна - комплексу будівель і споруд, розташованого за адресою: за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 32 є ТОВ "Фірма "Прім -Експрес, ЛТД".
Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Позивачем не надано до суду та не підтверджено в судовому засіданні, що ним встановлено площу земельної ділянки, яка є необхідною для обслуговування об'єктів нерухомості, які належать третій особі, ніж та, яка встановлена землевпорядною документацією.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону та виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Отже, зазначені норми встановлюють перехід при відчуженні нерухомості до її набувача права користування землею, але не передбачають автоматичного переходу права на користування земельною ділянкою, адже таке право, на відміну від права власності або постійного користування, не може бути передано за цивільно-правовими угодами одночасно з об'єктом нерухомості, а визначається згідно з договором оренди, за письмовою згодою орендодавця. Таким чином, виникнення у набувача нерухомого майна права користування земельною ділянкою на умовах оренди можливе лише за рішенням власника землі, що перебуває у державній або комунальній власності.
Порядок надання у користування земельних ділянок встановлений ст. 123-126 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі", при цьому вказана норма не містить імперативного обов'язку органу місцевого самоврядування щодо прийняття рішення про укладання договору оренди землі з особою, яка придбала право власності на об'єкти нерухомості, що розташовані на земельних ділянках, поза межами встановленої у Кодексі та нормативних актах процедури.
Таким чином, особи, що набули у власність об'єкти нерухомості, що розташовані на земельних ділянках, що перебувають у землях запасах міста, повинні звернутися до відповідних рад із клопотанням щодо оформленням права користування на земельну ділянку, а саме документа, що визначений ст. 126 ЗК України.
Главою 15 ЗК України передбачено обов'язок здійснення платного землекористування на підставі відповідних правовстановлюючих документів: акту про постійне землекористування, договору оренди, суперфіцію тощо. Таким чином, законодавець зазначає, що до набувача нерухомого майна переходить право користуватися земельної ділянкою, що розташована під об'єктом нерухомості, тобто забудована (зайнята будівлею), а також ділянка, що є необхідною для його обслуговування, в цілому вона складається не з окремо виділених земельних ділянок під забудовою та для обслуговування, а є єдиною земельною ділянкою.
Статтею 79 ЗК України визначено поняття земельної ділянки, а саме: земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Враховуючи наведене, надати в оренду або у власність земельну ділянку для обслуговування вбудованого чи прибудованого приміщення в будівлі неможливо, оскільки не можливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна - виділити прибудоване приміщення будівлі як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки як складова поняття "земельна ділянка".
Крім того, частина (частка) земельної ділянки не може бути об'єктом оренди землі, оскільки відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі", об'єктом оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній та державній власності.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія з дня отримання проекту надає відповідному органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. Відповідний орган місцевого самоврядування у разі отримання висновків від експертних інстанцій (державне управління охорони навколишнього середовища в Херсонській області, санітарно-епідеміологічна станція, обласна інспекція по охороні пам'яток історії та культури, регіональне управління водних ресурсів тощо) приймає рішення про затвердження проектів землеустрою та надання земельної ділянки у користування.
Тобто, на даний час, ТОВ "Фірма "Прім - Експрес, ЛТД" лише отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не передано третій особі земельну ділянку, прийняття рішення про надання дозволу на складання технічної документації не є фактом передачі земельної ділянки в оренду.
Підставою звернення позивача до суду стало відхилення Радою протесту прокурора від 09.09.2011р.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 року, протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Тобто, відповідно до зазначеної норми Закону протест прокурора не є рішенням суб'єкта владних повноважень, обов'язковим для виконання, це думка прокурора, яка надсилається відповідному органу для вирішення питання по суті, а тому не дає підстав цьому органу діяти всупереч закону та з перевищенням наданих повноважень. Внесення протесту прокурором не передбачає обов'язкове скасування опротестованого акту, а лише зупиняє його дію.
Наявність чи відсутність викладених у протесті обставин та виявлених порушень законодавства має належним чином перевірятися, і, у разі підтвердження вказаних обставин та встановлення порушень такий протест може бути задоволений, а опротестоване рішення - скасоване шляхом винесення відповідного акту, натомість безпідставний чи необґрунтований протест відхиляється.
Водночас, зважаючи на те, що протест прокурора не є предметом спору при розгляді даної справи та беручи до уваги, що Прокурором не зазначено та не доведено, які саме обставини стали підставою для принесення протесту і вони є підставою для скасування рішення Ради, суд приходить до висновку про правомірність дій Херсонської міської ради.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора про визнання протиправним та скасування п.1.2 рішення Херсонської міської ради від 25.02.2011 року №125, яким ТОВ "Фірмі "Прім - Експрес, ЛТД" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1,6567 га із земель, наданих в оренду ТОВ "Фірмі "Прім - Експрес, ЛТД" із земель запасу в м. Херсоні по Острівському шосе, 32 під водно - спортивну станцію.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні позовних вимог Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора про визнання протиправним та скасування п.1.2 рішення Херсонської міської ради від 25.02.2011 року №125 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 лютого 2013 р.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 6.2.1