справа № 0670/6515/12
категорія 9.5
21 січня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Антощук Є.С., Корольовій О.С.,
за участю представників позивача, представників відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства "Олевськторф" державного підприємства "Житомирторф"
до Державної фінансової інспекції в Житомирській області
про визнання неправомірними та скасування п. 2 вимоги від 17.09.2012 р. №06-06-17/7159,-
встановив:
Дочірнє підприємство "Олевськторф" Державного підприємства "Житомирторф" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірним та скасувати п.2 вимоги Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 17.09.2012 року № 06-06-17/7159, якою зобов"язано підприємство вжити заходи щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди в загальній сумі 218326,07 грн.. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що висновки акту ревізії, на підставі якого було винесено оскаржувану вимогу не відповідають дійсним обставинам. Так, вважає незаконними посилання фінансової інспекції на той факт, що ДП "Олевськторф" безпідставно перерахувало ПП ОСОБА_1 кошти за послуги автотранспорту з перевезення торфопродукції та щебеню, які нібито фактично не надавалися, що спростовується наявністю первинних бухгалтерських документів, зокрема, накладними, актами виконаних робіт і фактично виконаною роботою, наявність якої ревізором не перевірялась.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, мотивуючи їх вищенаведеними підставами. Просили позов задовольнити.
Представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених в письмовому відзиві на позовну заяву. Вказали, що порушення, які зафіксовані в акті ревізії, мали місце, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. Просили в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконання постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 26.07.2012 року та подання слідчого управління УМВС України в Житомирській області від 27.07.2012 року № 10/5678, на підставі направлення від 01.08.2012 року № 587 фахівцями Державної фінансової інспекції в Житомирській області проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства "Олевськторф" Державного підприємства "Житомирторф" за період з 01.01.2009 року по 01.01.2012 року, за результатами якої складено акт № 06-06-09/077 від 27.08.2012 року.
Ревізію встановлено, що у вказаний період ПП ОСОБА_1 надавала для ДП "Олевськторф" послуги з автоперевезення. Однак, транспортні засоби, якими ПП ОСОБА_1 надавала послуги, а саме КАМАЗ д. н. з. НОМЕР_1 та КАМАЗ д. н. з. НОМЕР_2 знаходяться у власності ТОВ "Союз-Хміль". Зустрічною звіркою встановлено, що між ПП ОСОБА_1 та ТОВ "Союз-Хміль" договори оренди транспортних засобів марки КАМАЗ д. н. з. НОМЕР_1 та марки КАМАЗ д. н. з. НОМЕР_2 за період з 01.01.2009 р. до 01.01.2011 р. не укладались та розрахунки не проводились. Підтверджуючих документів щодо розрахунків між ПП ОСОБА_1 та ТОВ "Союз-Хміль" не надано.
Так, відповідно до матеріальних звітів та актів списання ПММ з підзвіту заправника ОСОБА_2 та товарно-транспортних накладних на роботу автотранспорту ПП ОСОБА_1 за 2009 piк бухгалтерією підприємства списано дизельного палива в кількості 2618 л., на суму 17816,26 грн. за 2010 рік списано пального в кількості 2702 л., на загальну суму 18549,80 грн., яке в подальшому віднесено на витрати ДП "Олевськторф" ДП "Житомирторф" по рахунку 23 "Виробництво", чим не дотримано засади ведення бухгалтерського обліку, визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV та завдано матеріальної шкоди (збитків) підприємству на загальну суму 36366,06 грн., шляхом відчуження матеріальних цінностей на користь фізичних осіб всупереч законодавству.
Крім того, враховуючи відсутність автотранспорту КАМАЗ д. н. з. НОМЕР_1 та КАМАЗ д. н. з. НОМЕР_2 у власності ПП ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 р. 01.01.2011 р. підприємством безпідставно перераховано та видано з каси підприємства готівку ПП ОСОБА_1, всупереч законодавству без отримання послуг, на загальну суму 26645,0 грн. за послуги автотранспорту з перевезення торфопродукції, які приватний підприємець фактично не надавав, чим завдано матеріальної шкоди (збитки) підприємству на вищевказану суму та не дотримано засади ведення бухгалтерського обліку визначені п. п. 1,5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині недостовірності відображення даних в первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку.
Також за період з 01.01.2009 р. по 01.01.2011 р. на рахунок ДП "Олевськторф" ДП Житомирторф" надійшло коштів державного бюджету на загальну суму 50500,00 грн., а саме по КПКВ 1301180 "Державна підтримка з видобутку кам"яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничо-шахтного обладнання", КЕКВ 2410 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)".
Однак, враховуючи те, що фактично послуги ПП ОСОБА_1 не навались, в зв'язку з відсутністю автомобільного транспорту, дозвільних документів, ліцензій на надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом загального користування, автотранспорту марки КАМАЗ д. н. з. НОМЕР_1 та марки КАМАЗ д. н. з. НОМЕР_2, а також відсутність договору оренди вищевказаних транспортних засобів з ТОВ "Союз-Хміль", підприємством враховано кошти ПП ОСОБА_1, в сумі 155315,07 грн. за послуги, які фактично не надано ДП "Олевськторф" ДП "Житомирторф", чим завдано збитки Державному бюджету на суму 155315,07 грн. та не дотримано засади ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ.
На підставі висновків акту ревізії ДФІ в Житомирській області на адресу ДП "Олевськторф" ДП "Житомирторф" направлено вимогу від 17.09.2012 року № 06-06-17/7159 про усунення порушень, виявлених позаплановою ревізією. Зокрема, п.2 вимоги позивача було зобов"язано відобразити в обліку дебіторську заборгованість за ненадані послуги та провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів за порушення, які відображені в акті ревізії.
Однак, суд не погоджується з даним рішенням відповідача з огляду на таке.
У відповідності до приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень перевіряє, зокрема, чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Правові засади діяльності Державної фінансової інспекції визначені Законом України від 26.01.1993 р. № 2939-XII "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (зі змінами і доповненнями) в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі-Закон).
Статтею 1 Закону визначено, що Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування ( ч.1, 2 ст.2 Закону).
Відповідно до ст.3 Закону Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.
Пунктом 7 ч.1 ст.10 Закону органам контрольно-ревізійної служби надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
Проведення ревізій органами контрольно-ревізійної служби регулюється ст.11 Закону.
Зокрема, п.5 ч. 5 даної статті визначено, що позапланова ревізія проводиться у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2006 року № 550 (зі змінами і доповненнями) визначений Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами (далі-Порядок).
Вказаним Порядком передбачено особливості проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу. Зокрема, п.31 Порядку передбачено, що ревізія в такому випадку проводиться в межах питань, що містяться у зверненні, постанові слідчого або прокурора чи рішенні суду. Результати ревізії оформляються актом (п.35 Порядку).
У міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому (п.45 Порядку).
Пунктом 46 визначено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Однак, у разі проведення ревізії на підставі звернення правоохоронних органів, а також коли ревізією, проведеною з інших підстав, виявлено порушення, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь, матеріали таких ревізій у визначені в пункті 46 цього Порядку строки передаються до правоохоронних органів (п.48 Порядку).
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у разі проведення ревізії за зверненнями правоохоронних органів, вимоги про усунення виявлених порушень органами ДФІ не виносяться, а рішення за їх результатами приймає відповідний орган, за зверненням якого було проведено таку ревізію.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що акт від 27.08.2012 року № 06-06-09/077 складений за наслідками ревізії, проведеної за зверненням слідчого, ДФІ в Житомирській області не мала права пред"являти ДП "Олевськторф" оскаржувану вимогу, а тому суд не може визнати її такою, що прийнята у відповідності до ч.3 ст.2 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи викладене, суд виходить за межі позовних вимог та вважає, що вимога Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 17.09.2012 р. №06-06-17/7159 підлягає скасуванню в повному обсязі.
Щодо порушень, зафіксованих в акті ревізії, то суд вважає, що вказані порушення є предметом доказування в кримінальній справі № 12/080593, яка знаходиться в провадженні слідчого відділу УМВС України в Житомирській області та в рамках розслідування якої призначалась і проводилась зазначена ревізія діяльності ДП "Олевськторф".
Керуючись ст.ст. 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 17.09.2012 р. №06-06-17/7159.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 28 січня 2013 р.