05.02.2013Справа №5002-18/ 4457-2012
За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
до Міністерства оборони Російської Федерації
про стягнення 36 122,75 грн.
Суддя І.К. Осоченко
Представники:
від позивача - Рєзникова І. Г., довіреність №1323 від 20.12.12, юрисконсульт 1 категорії, паспорт ЕС 675489 виданий 21.05.1998;
від відповідача - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» - позивач, звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Військової частини 09882 - відповідача, в якій просить стягнути з Військової частини 09882 на користь позивача суму заборгованості за період з 01.01.2012 по 31.07.2012 у розмірі 34408,61 грн., пені 469,07 грн., три відсотка річних у розмірі 207,57 грн. та індекс інфляції у розмірі 302,90 грн., а разом 35388,15 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 231 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що 28.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Кримської філії та Військовою частиною 09882 було укладено договір про надання в користування місця в телефонній каналізації № 160 К.
Однак, як вбачається з тексту позовної заяви, відповідач не здійснював оплату за користування місцем в телефонній каналізації за договором № 160К , внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 34408,61 грн., на яку в подальшому було нараховано пеню у розмірі 469,07 грн., три відсотка річних у розмірі 207,57 грн. та індекс інфляції у розмірі 302,90 грн.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2013 суд замінив первісного відповідача - Військову частину №09882 на належного відповідача - Міністерство оборони Російської Федерації. Цією ж ухвалою суд відклав розгляд справи на 15.08.2013.
Відповідно до абзацу 13 пункту 8 роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій", судові документи можуть направлятися також філіям, представництвам, іншим відособленим підрозділам іноземних підприємств і організацій, місцезнаходженням яких є територія України (з повідомленням про вручення таких документів), а також вручатися безпосередньо уповноваженому представникові.
Оскільки судом було замінено відповідача на Міністерство Оборони Російської Федерації, позивач, відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язаний надіслати відповідачу - Міністерству Оборони Російської Федерації копію позовної заяви та доданих до неї документів.
Враховуючи необхідність належного повідомлення відповідача - Міністерства Оборони Російської Федерації про залучення його в якості відповідача по даній справі, про відкладення розгляду справи із зазначенням часу та місця розгляду справи, необхідність витребування письмового відзиву на позовну заяву, який повинен містити відомості, що передбачені статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, докази у справі, Господарський суд Автономної Республіки Крим ухвалою від 05.02.2013 відклав розгляд справи.
Відповідно до частини 1 статті 125 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, до якої приєднана держава Україна відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 року, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, або документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
В той же час, відповідно до частини 2 статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Частиною 2 статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, визначений строк для направлення документів та повернення до суду підтвердження про вручення або безпосередню доставку, який становить щонайменше шість місяців.
Згідно частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Таким чином, враховуючи, що у суду наявна необхідність повідомлення Міністерства Оборони Російської Федерації про розгляд справи, в якій вказана особа виступає у якості відповідача, а також, сповістити відповідача про необхідність надання витребуваних судом документів, суд вважає за необхідне звернутися із судовим дорученням до Арбітражного суду м. Москви про вручення документів.
В той же час, беручи до уваги місце розташування відповідача за межами України, та строк розгляду справи, який не може бути більшим двох місяців, відповідно до частини 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України, суд, для всебічного, об'єктивного та неупередженого розгляду справи в межах строку передбаченого чинним процесуальним законом, вважає за необхідне зупинити провадження у справі на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Направити Арбітражному суду м. Москви судове доручення про вручення Міністерству Оборони Російської Федерації ухвал господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2013.
2. Зупинити провадження у справі до 15.08.2013.
Суддя І.К. Осоченко