1
Справа № 22ц/0590/13345/2012 Головуючий у 1 інстанції Вірченко О.М.
Категорія 26 Доповідач Біляєва О.М.
25 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Осипчук О.В.,
суддів Біляєвої О.М., Ткачук С.С.,
при секретарі Шевченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні померлого, зобов'язання нарахувати та виплатити страхові виплати в зв'язку з втратою годувальника за апеляційною скаргою відповідача на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2012 року,
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2012 року позов задоволено.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області (далі - відділення дирекції Фонду), не погоджуючись з рішенням, звернулося до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
В обґрунтування скарги відповідач зазначає, що суд при ухваленні рішення не врахував положення ч. 7 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та пункту 6.1.8 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат від 27 квітня 2007 року № 24, який затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 22 червня 2007 року № 715/13982, згідно з якими право на отримання одноразової допомоги у розмірі п'ятирічного заробітку і заробітку за один рік виникає тільки у осіб, що перебували на утриманні загиблого. Крім того, суд при вирішенні спору прийняв пояснення позивача, проте запереченням відповідача не надав належної оцінки.
У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
ОСОБА_1 просила відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що ОСОБА_2 проживала однією сім'єю з ОСОБА_4, який загинув на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала на його утриманні та має право на отримання одноразової допомоги у розмірі п'ятирічного заробітку потерпілого.
З 01 квітня 2001 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон), на підставі якого Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює страхові виплати у відшкодування шкоди особам, які застраховані від нещасного випадку відповідно до цього Закону, та особам, право яких на отримання відшкодування шкоди, заподіяної їм унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, було встановлено раніше згідно з відповідним законодавством СРСР, Української РСР або України.
У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну в разі смерті працівника, виплачуючи особам, які перебували на його утриманні одноразову допомогу в разі смерті потерпілого; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Згідно з ч. 7 ст. 34 Закону, у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 стався нещасний випадок на виробництві з працівником ТОВ "Антракс-Юні" ОСОБА_4, внаслідок якого потерпілий був смертельно травмований (ас. 3-7, 8).
Позивач ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_4, на час його смерті їй виповнилось 15 років.
Встановивши, що ОСОБА_2 на день загибелі ОСОБА_4 була неповнолітньою, суд обґрунтовано визнав її такою, що перебувала на утриманні потерпілого і належала до сім'ї свого батька.
Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи і відповідає вимогам закону, який передбачає, що батьки утримують дитину до досягнення нею повноліття. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Отже, ОСОБА_2 має право на отримання одноразової допомоги сім'ї, розмір якої повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого.
Доводи апеляційної скарги, що суд не врахував положення ч. 7 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та пункту 6.1.8 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат від 27 квітня 2007 року № 24, який затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 22 червня 2007 року № 715/13982, згідно з якими право на отримання одноразової допомоги у розмірі п'ятирічного заробітку і заробітку за один рік виникає тільки у осіб, що перебували на утриманні загиблого, безпідставні. Висновки суду зроблені з додержанням зазначених нормативних актів.
Крім того, факт знаходження ОСОБА_2 на утриманні батька, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, визнаний відповідачем, який 27 травня 2010 року призначив одноразову допомогу у розмірі однолітнього заробітку потерпілого на доньку.
Враховуючи викладене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначився з характером виниклих правовідносин, до яких застосував відповідні норми матеріального права. Надані сторонами докази оцінені судом у відповідності з вимогами ст. 212 ЦПК України. Наведені в апеляційній скарзі доводи не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскарженого рішення.
Рішення суду є законним та обґрунтованим, тому згідно зі ст. 308 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, рішення залишає без змін.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області відхилити.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Судді