Справа №22ц-0590/ 12400/12 Головуючий в 1 інст. Мамедова Л.М.
Категорія 53 Доповідач: Будулуца М.С.
17 грудня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді: Курило В.П.
суддів: Будулуци М.С., Супрун М.Ю,
при секретарі Перепечаєнко К.О.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дзержинського гірничого технікуму про визнання наказу незаконним, поновлення на попередній посаді, стягнення різниці в середньому заробітку та моральної шкоди
за апеляційною скаргою Дзержинського гірничого технікуму на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 квітня 2012 року , -
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ № 123 від 29 серпня 2011 року по Дзержинському гірничому технікуму в частині його переміщення з посади заступника директора з навчальної роботи на посаду викладача гірничих дисциплін; поновити його на посаді заступника директора з навчальної роботи цього ж технікуму; стягнути з Дзержинського гірничого технікуму на його користь різницю в середньому заробітку за період з 2 вересня 2011 року по день винесення рішення суду; стягнути з відповідача на його користь 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 18 квітня 2012 року вказаний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано наказ № 123 від 29 серпня 2011 року по Дзержинському гірничому технікуму в частині переміщення ОСОБА_1 з посади заступника директора з навчальної роботи на посаду викладача гірничих дисциплін незаконним та в цій частині його скасовано.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчальної роботи Дзержинського гірничого технікуму.
Стягнуто з Дзержинського гірничого технікуму на користь ОСОБА_1 різницю в середньому заробітку за період з 02 вересня 2011 року по день винесення рішення суду в сумі 5 738 грн. 88 коп.
Стягнуто з Дзержинського гірничого технікуму на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 500 грн.
Стягнуто з Дзержинського гірничого технікуму на користь держави судовий збір в сумі 188 грн. 20 коп. та 94 грн. 10 коп.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчальної роботи Дзержинського гірничого технікуму підлягає негайному виконанню.
З вказаним рішенням суду не погодився Дзержинський гірничий технікум та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
В обґрунтування доводів скарги відповідач посилався на те, що позивач надав суду розрахунок різниці в заробітку викладача та заступника директора навчальної роботи за період з 02 вересня 2011 року по день винесення рішення суду, який врахував суд, як достеменний документ. Апелянт вважає, що суд прийняв до уваги педагогічне навантаження позивача на 2011 - 2012 навчальний рік в обсязі 1619 годин на рік, що є порушенням абз.4 п.1 ст.49 Закону України «Про вищу освіту», де вказано, що максимальне педагогічне навантаження не може перевищувати 720 годин в учбовий рік.
Також судом не врахована Інструкція «Про порядок розрахунку заробітної плати робітників освіти», затв. наказом Міністерства освіти України 15 квітня 1993 року № 102 , яким заробітна плата викладача вищого учбового закладу I-II рівня акредитації визначається тарифікацією, яка передбачає виконання встановленого викладачу річного навантаження. Середньомісячна заробітна плата викладача визначається шляхом множення годинної ставки викладача на встановлений йому обсяг річного навантаження і поділом цього результату на 10 учбових місяців, а не на фактично відпрацьований час, як зазначено в рішенні суду.
Суд при розрахунку середнього заробітку позивачу врахував довідку про його доходи № 174 від 14 квітня 2011 року, яку надав технікум, але при цьому порушив п.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (де йдеться мова про те, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати), ст.ст. 50, 51 КЗпП України, колективний договір Дзержинського гірничого технікуму, Інструкцію «Про порядок розрахунку заробітної плати робітників освіти», затв. наказом Міністерства освіти України 15 квітня 1993 року № 102, де при даному розрахунку для робітників освіти повинна враховуватись погодинна система оплати праці.
Також, при розрахунку середнього заробітку позивача на посаді викладача суд не обґрунтував, які саме довідки взято до уваги.
Суд також не врахував вимоги ст.ст.50, 51 КЗпП України щодо тривалості робочого часу позивача на посаді заступника директора по учбовій роботі (40 годин на тиждень) і скорочену тривалість робочого часу позивача на посаді викладача (в середньому 4 години на тиждень), а взяв до розрахунку дні роботи, що не дозволяє порівняти розмір отриманої заробітної плати при 8 годинному та 4 годинному робочих днях.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 10 липня 2012 року апеляційну скаргу Дзержинського гірничого технікуму задоволено частково.
Рішення Дзержинського міського суду від 18 квітня 2012 року змінено в частині задоволення позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи та судового збору на користь держави.
Стягнуто з Дзержинського гірничого технікуму на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 02 вересня 2011 року по 18 квітня 2012 року в сумі 502 грн. 25 коп.
Стягнуто з Дзержинського гірничого технікуму на користь держави судовий збір в сумі 321 грн. 90 коп.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 10 липня 2012 року в частині стягнення різниці заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи скасовано та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині рішення апеляційного суду залишено без змін.
В апеляційний суд представник Дзержинського гірничого технікуму не з'явився, але про час та місце розгляду справи останній повідомлений судовими повістками та факсом з відповідною фіксацією про його отримання (а.с.292, 293, 294, 295).
В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1М .заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив скаргу відхилити.
Заслухав доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходе до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні в частині стягнення на користь позивача різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи та стягнення судового збору, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.303 ч.1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з вимогами ст.309 ч.1 п.3 і п.4 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Суд, у відповідності з вимогами ст.212 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Скасовуючи рішення апеляційного суду Донецької області від 10 липня 2012 року в частині стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив про неправильні висновки апеляційного суду щодо визначення розміру заробітної плати позивача на посаді викладача Дзержинського гірничого технікуму за період з 2 вересня 2011 року по 18 квітня 2012 року.
Частиною 2 ст.235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1, заробітна плата останнього на посаді викладача Дзержинського гірничого технікуму, відповідно до кількості відпрацьованих годин за період з 2 вересня 2011 року по день ухвалення рішення становить 20 776 грн. 35 коп. (а.с. 240).
Як вбачається з матеріалів справи, дохід позивача на посаді заступника директора з навчальної роботи цього ж навчального закладу за повний місяць роботи (в травні і червені 2011 року) складався з посадового окладу 1451 грн.70 коп., надбавок за вислугу років з посадового окладу 290 грн. 34 коп., за престижність праці з посадового окладу 290 грн. 34 коп., за виконання педагогічного навантаження згідно тарифікації 662 грн. 40 коп., за вислугу років з педагогічним навантаженням 132 грн. 48 коп., премії 124 грн.33 коп., а всього - 2951 грн. 59 коп., про що відповідачем надано суду довідку № 174 від 17 квітня 2012 року за підписом директора і головного бухгалтера технікуму (а.с.90). Розмір посадового окладу за цією посадою та надбавок відповідає штатному розпису Дзержинського гірничого технікуму, що введений в дію з 1 квітня 2011 року (а.с.117).
Відповідно до абзацу 4 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяця роботи.
Середня заробітна плата позивача ОСОБА_1 за травень і червень 2011 року складає 2 951 грн. 59 коп., а в липні і серпні 2011 року він не працював (а.с. 90).
З урахуванням вказаного, працюючі на посаді заступника директора з навчальної роботи з 2 вересня 2011 року по 18 квітня 2012 року, позивач отримав би заробітну плату в сумі 22 297 грн. 92 коп., виходячи з розрахунку: 2 817 грн. 43 коп. (зарплата за вересень 2011 року за відрахуванням 134 грн. 16 коп., що складає зарплату за один день вересня 2011 року) + 17 709 грн. 54 коп. (середня заробітна плата за один місяць в розмірі 2 951 грн. 59 коп. помножена на 6 місяців роботи з жовтня 2011 року по березень 2012 року) + 1 770 грн. 95 коп. (зарплата за 12 робочих днів квітня 2012 року до ухвалення судового рішення).
Таким чином, різниця в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи дорівнює 1 521 грн.35 коп., що складає різницю між сумою не отриманої зарплати на посаді заступника директора за період з 2 вересня 2011 року по день винесення рішення - 22 297 грн. 92 коп. та сумою отриманої зарплати на посаді викладача технікуму за цей же період - 20 776 грн. 35 коп.
Зазначених обставин та вимог законодавства суд першої інстанції в повній мірі не врахував, помилково стягнув з відповідача на користь позивача різницю в середньому заробітку в сумі 5 737 грн. 88 коп. за вказаний період, а тому рішення суду першої інстанції у вказаній частині не може залишатися без змін та підлягає зміні - зменшенню суми стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за вказаний період з 5 737 грн. 8 коп. до 1 521 грн. 57 коп., а апеляційну скаргу відповідача слід часткового задовольнити.
В іншій частині доводи апеляційної скарги задоволенню не підлягають, за їх безпідставністю.
Оскільки при ухваленні рішення суд першої інстанції допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції слід змінити в частині задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи та стягнення судового збору на користь держави, стягнути з Дзержинського гірничого технікуму на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 02 вересня 2011 року по 18 квітня 2012 року в сумі 1 521 грн.57 коп., частково задовольнивши апеляційну скаргу відповідача.
Одночасно, відповідно до вимог ст. 88 ч.3 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 321 грн. 90 коп. (214 грн. 60 коп. + 107 грн. 30 коп.).
В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Дзержинського гірничого технікуму задовольнити частково.
Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 квітня 2012 року в частині задоволення позову про стягнення на користь позивача з відповідача різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи та стягнення судового збору змінити.
Стягнути з Дзержинського гірничого технікуму на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 02 вересня 2011 року по 18 квітня 2012 року в сумі 1 521 (тисяча п'ятсот двадцять одна) грн.57 коп.
Стягнути з Дзержинського гірничого технікуму на користь держави судовий збір в сумі 321 грн.90 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: