3
Справа № 22ц-0590-12164-2012 р. Головуючий в 1 інстанції Полтавець Н.З.
Категорія 26 Доповідач Зайцева С.А.
30 листопада 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Ювченко Л.П. ,
суддів: Бугрим Л.М. , Зайцевої С.А. ,
при секретарі Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області , третя особа Державне підприємство «Артемвугілля» про відшкодування моральної шкоди, -
Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 жовтня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, на користь позивача з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Микитівському районі м.Горлівки Донецької області стягнуто на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.
На дане рішення відділення виконавчої дирекції Фонду подало апеляційну скаргу.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права. При цьому відповідач посилається на те,що відповідальність повинно нести підприємство, а правові підстави для стягнення з Фонду моральної шкоди відсутні.Зазначає, що позивач не довів факту завдання йому моральної шкоди.
У судовому засіданні апеляційного суду представник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області ,що діє за довіреністю Сазонова М.О. підтримала доводи апеляційної скарги.
Позивач ОСОБА_1 ,представник 3-ї особи ДП « Артемвугілля» у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи шляхом отримання телефонограми №2133 та № 2135 (а.с.99,100).Від ДП « Артемвугілля» надійшла заява про перенесення розгляду справи через неможливість явки представника (а.с.102),про те, у відповідності з ч.2. ст.305 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача Сазонової М.О., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без зміни з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач перебував у трудових відносинах з СП « шахта імені А.І.Гайового « ДП « Артемвугілля» з 06.12.1999 року по 26.03.2003 року на посаді гірничого робітника очищувального забою з повним робочим днем під землею. 21.10.2002 року адміністрацією ГОАО « шахта імені А.І. Гайового « було проведено розслідування нещасного випадку ,який стався 15.10.2002 року ,про що складено акт №88 форми Н-1 , захворювання пов*язане з нещасним випадком на виробництві 15 жовтня 2002 року (а.с.9-11) .
Висновком МСЕК від 26 лютого 2003 року у зв'язку з трудовим каліцтвом позивачу вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності - 40 %, та третя група інвалідності (а.с.5).
На період встановлення позивачу стійкої втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, згідно з п. п. «е» п.1 ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 28 Закону № 1105-XIV, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.
Тобто суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу внаслідок трудового каліцтва на виробництві заподіяна моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, які позивач поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ст. 58 ч. 1 Конституції України та ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню моральної шкоди є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів спричинення позивачу моральної шкоди є безпідставними, оскільки сам факт отримання виробничої травми і втрати при цьому працездатності свідчить про наявність моральної шкоди.
Посилання на не встановлення медичною комісією факту заподіяння моральної шкоди за медичними показниками не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наявність такого висновку не є обов'язковим для суду при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди.
Визначаючи розмір відшкодування, суд першої інстанції врахував обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань, їх характер і тривалість, стан здоров'я, його вік, наслідки отриманих травм, істотність вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках, і дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. Право на отримання позивачем виплати за моральну шкоду , настало з дня встановлення йому МСЕК від 26.02.2003 року стійкої втрати професійної працездатності 40% (а.с.5 ).
Виходячи з наведеного та враховуючи конкретні обставини справи, апеляційний суд вважає за можливе погодитися з розміром моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції. При визначенні розміру відшкодування суд першої інстанції врахував вимоги розумності,стягнув суму моральної шкоди у розмірі,що відповідає засадам виваженості та справедливості.
У відповідності до статті 268 Цивільного Кодексу України на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, позовна давність не поширюється.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не обґрунтовані і не спростовують висновків суду.
При встановлені зазначених фактів і постановленні рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права, тому підстави для скасування рішення суду відсутні.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області - відхилити.
Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді: