Справа № 22ц/0590/11000/2012 Головуючий у 1 інстанції Чернота С.В.
Категорія 5 Доповідач Новосьолова Г.Г.
12 грудня 2012 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Новікової Г.В.
суддів: Новосьолової Г.Г., Шевченко В.Ю.
при секретарі Бакунець Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 на ухвалу Ясинуватського міськрайонного суду від 10 серпня 2012 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Ясинуватський комбікормовий завод», третя особа - ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, -
10 серпня 2012 року ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду заяву представника позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено ВАТ «Ясинуватський комбікормовий завод» вчиняти будь-які дії з обладнанням: котел ТРМ-60 - вартістю 4125 грн.; станок ПШС - вартістю 9852 грн.; Тельфер 4-тн. - вартістю 1800 грн.; Тельфер 5 тн.- вартістю 310 грн.; поліровально -шліфовальний станок ПШС - вартістю 9561 грн.; станок розпиловочний - вартістю 12 000 гривень та передавати зазначене майно в рахунок виконання зобов'язань та/або погашення кредиторів ВАТ «Ясинуватський комбікормовий завод». В інший частині вимог відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду представник позивачки ОСОБА_1 надіслав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду змінити.
В частині відмови у забороні державному реєстратору Ясинуватської райдержадміністрації проводити реєстраційні дії з внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення ВАТ «Ясинуватськогий комбікормовий завод», виключити та зазначені вимоги задовольнити (відповідно змісту апеляційної скарги).
В апеляційній скарзі апелянт зазначає наступне:
- суддею не досліджувалось обґрунтоване припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення щодо заборонити державному реєстратору Ясинуватської райдержадміністрації Донецької області проводити реєстраційні дії з внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення Відкритого акціонерного товариства «Ясинуватський комбікормовий завод» може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення,
- незабезпечення заяви про заборону державному реєстратору вчиняти певні дії унеможливить виконання судового рішення в разі його задоволення.
У судовому засіданні позивачка та представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили ухвалу суду в частині відмови у задоволення вимог змінити та задовольнити їх.
В судове засідання представники ВАТ «Ясинуватського комбікормового заводу», третя особа ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать телефонограми в матеріалах справи, які зареєстровані у Журналі телефонограм №1 за №1121,1122 (а.с.77-78)
Крім цього, до суду повернувся конверт, якій був надісланий на адресу ВАТ «Ясинуватський комбікормовий завод» із зазначенням, що за вказаною адресою підприємство не існує, а тому відповідно до ч.5 с.74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином (а.с.89).
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю - доповідача, позивачку та представника позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 травня 2012 року рішенням Ясинуватського міськрайонного суду договір купівлі - продажу від 21 листопада 2001 року укладений між ВАТ «Ясинуватський комбікормовий завод» та позивачкою ОСОБА_2 і ОСОБА_3 розірвано з моменту його укладення.
Після розірвання зазначеного договору купівлі-продажу будівлі, належне позивачці обладнання, відповідно до договору купівлі - продажу обладнання від 29 березня 2001 року, залишилося в будівлі цеху (а.с.5).
Право власності на обладнання визнано за ВАТ «Ясинуватський комбікормовий завод».
Позивачка намагалась повернути належне їй обладнання, але відповідач перешкоджає їй володіти даним обладнанням і незаконно утримує його у себе.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог щодо заборони проводити реєстраційні дії з внесення запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи правильно виходів з вимог ст. 152 ЦПК України.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року передбачено, що за змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2012 року позивачка звернулась до суду з позовом до ВАТ «Ясинуватський комбікормовий завод» про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння (а.с.1-4).
31 липня 2012 року ухвалою суду за даною позовною заявою відкрито провадження.
10 серпня 2012 року представник позивачки звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (а.с.21-25).
Відповідно до ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд ( суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову , з'ясувати обсяг позовних вимог, дані щодо відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, вимоги представника позивачки щодо заборони державному реєстратору Ясинуватської райдержадміністрації проводити реєстраційні дії з внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення ВАТ «Ясинуватськогий комбікормовий завод» не відносяться до видів забезпечення позову, виходячи зі змісту ст.152 ЦПК України.
Для вирішення питання про внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення ВАТ «Ясинуватськогий комбікормовий завод» відповідно до вимог законодавства передбачений порядок державної реєстрації припинення юридичної особи.
Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вищевказаних вимог представника позивачки.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Згідно п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Ясинуватського міськрайонного суду від 10 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: