Справа № 22ц-0590/12467/12 Головуючий у 1 інстанції Винник З.Г.
Категорія 34 Доповідач Санікова О.С.
17 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Санікової О.С.
суддів Барсукової О.І., Дундар І.О.
при секретарі Пасічній О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та стягнення орендної плати
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2012 року,-
В вересні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, яка згідно свідоцтва про зміну імені від 5 березня 2010 року змінила прізвище та ім'я на ОСОБА_2, про відшкодування шкода та стягнення орендної плати, посилаючись на те, що їй на праві власності належить нежитлове приміщення площею 30 кв.м, розташоване по АДРЕСА_1.
19 серпня 2010 року між нею і відповідачкою був укладений договір оренди, відповідно до якого вона передала, а відповідачка прийняла в оренду зазначене нежитлове приміщення строком до 1 вересня 2011 року. По закінченню строку договору відповідачка приміщення не звільнила і запропонувала продовжити орендні відносини; вони погодили оплату в розмірі 3000 грн. за місяць і відповідачка продовжила користуватися приміщенням.
За користування приміщенням відповідачка здійснила оплату за вересень, жовтень та листопад 2011 року. За грудень 2011 року відповідачка оплату не здійснила і має заборгованість в розмірі 3000 грн.
1 січня 2012 року вони знову уклали договір оренди і встановили розмір орендної плати 3000 грн. на місяць, які відповідачка повинна сплачувати з 5 по 10 число щомісяця. Приміщення було прийнято відповідачкою по акту прийому-передачі, в якому зазначено, що технічний стан приміщення задовільний.
16 лютого 2012 року вона отримала від відповідачки повідомлення про припинення з 1 березня 2012 року договору оренди, на що вона надала письмову відповідь про те, що проти цього не заперечує і в свою чергу запропонувала відповідачці звільнити до 28 лютого 2012 року приміщення і виплатити орендну плату за січень і лютий 2012 року в сумі 6000 грн.
На порушення п.п. 7.5 і 7.1 договору оренди відповідачка не передала їй об'єкт в тому стані, в якому він був їй переданий. В період оренди відповідачкою були пошкоджені елементи стінової та підлогової поверхонь приміщення в результаті кріплення обладнання за допомогою шурупів до поверхні стін і підлоги в приміщенні 1-2 площею 29,9 кв.м і в приміщенні 1-3 площею 9,2 кв.м. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт за висновком експерта становить 10822 грн. Добровільно відновити приміщення відповідачка відмовляється.
Просила стягнути з відповідачки орендну плату за користування приміщенням за грудень 2011 року та січень, лютий 2012 року в сумі 9000 грн., а також на відшкодування шкоди, спричиненої пошкодженням приміщення 10822 грн. та судові витрати.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 6000 грн., шкоду, спричинену пошкодженням майна в розмірі 10822 грн., витрати за проведення експертного дослідження в сумі 1000 грн. та судовий збір в сумі 178.20 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідачка посилається на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, на порушення ст. 11 ЦПК України, а саме вихід суду за межі позовних вимог, на порушення ч. 3 ст. 209 ЦПК України; апелянт вважає, що судом не враховані положення ст.ст. 793,795, 765 ЦК України та умови договору щодо прийому-передачі приміщення; в порушення ст. 11 ЦПК України суд вийшов за межі позовних вимог, визнавши договір оренди від 19 серпня 2010 року неукладеним, хоча такі позовні вимоги позивачкою не заявлялись; суд не звернув уваги на те, що в судовому засіданні з боку позивачки не було надано жодних переконливих доказів того, що у приміщенні до в'їзду її був проведений ремонт або приміщення знаходилось в ідеальному стані; судом також не враховано, що факт сплати нею орендної плати у вересні в сумі 9000 грн. підтверджений квитанціями та поясненнями свідка ОСОБА_4 та не спростовувався позивачкою; цей свідок був присутнім і при передачі орендної плати і за грудень 2011року; судом не враховано, що жодних дій щодо розірвання договору оренди та відшкодування збитків позивачка не вчиняла; судом першої інстанції також не враховано той факт, що дія договору оренди від 1 січня 2012 року починається з 31 січня 2012 року, тому позовні вимоги про сплату орендної плати взагалі нічим не обґрунтовані; судом не враховані показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згідно яких вона 6 січня 2012 року в їх присутності передавала кошти в сумі 3000 грн. орендної плати; судом також не враховано, що нею було повернуто приміщення у нормальному стані 27 лютого 2012 року, а експертом приміщення оглянуто тільки 19 березня 2012 року без її присутності і в судовому засіданні не було достовірно встановлено, ким і які саме пошкодження були у приміщенні.
У судове засідання апеляційного суду сторони двічі не з'явились. Про час і місце розгляду справи повідомлені телефонограмами, які зареєстровані в журналі телефонограм №1 за №10048 на ім'я ОСОБА_1 та за №10049 на ім'я ОСОБА_2
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 309 ч.1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що зібраними по справі доказами, в тому числі і висновком експертного дослідження судової будівельно-технічної експертизи встановлено наявність пошкоджень у вбудованому нежитловому приміщенні, розташованому у будинку АДРЕСА_1; при цьому суд зазначив, що відповідачка не вказала в акті прийому-передачі від 1 січня 2012 року про наявні дефекти в стелі, у підлозі приміщення, тому відповідно до положень ст. 767 ЦК України вважається, що вона прийняла об'єкт оренди в належному стані; задовольняючи позовні вимоги про стягнення орендної плати за січень-лютий 2012 року суд першої інстанції виходив з положень п. 4.2 договору оренди від 1 січня 2012 року, відповідно до якого факт оплати орендної плати підтверджується розпискою, але така розписка відсутня і позивачка заперечувала здійснення оплати за цей період; при цьому суд першої інстанції вважав неналежними доказами на підтвердження цього факту пояснення свідків.
Проте повністю погодитись з такими висновками неможливо.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. ст. 763, 765 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Відповідно до ст. 767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.
Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.
Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.
Відповідно до ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому в найм, лише за згодою наймодавця.
Відповідно до ст. 779 ЦК України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.
У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вбачається з матеріалі справи і встановлено судом 19 серпня 2010 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір оренди, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в оренду належне їй на праві власності нежитлове приміщення площею 30 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. В 1.4 договору зазначено, що стан об'єкту оренди на момент передачі в оренду придатний для експлуатації. Відповідно до п. 4.1 договору розмір орендної плати складає 30000 грн. за 12 місяців. Відповідно до п. 4.2 договору орендна плата сплачується орендатором в порядку 100% передоплати і фіксується розпискою, яка підтверджує факт оплати. Відповідно до п. 10.1 строк дії оренди встановлений з 1 вересня 2010 року по 1 вересня 2011 року.
З зазначеного договору вбачається, що він пролонгований до 31 грудня 2011 року.
1 січня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був укладений договір оренди приміщення, відповідно до якого ОСОБА_1 передає, а ОСОБА_6 отримує у тимчасове користування нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1. В п.1.4 договору зазначено, що стан об'єкту оренди на момент передачі в оренду придатний для експлуатації. Відповідно до п. 3.1 прийом-передача об'єкта оренди здійснюється сторонами або їх уповноваженими на то представниками з 1 січня 2012 року, про що складається акт. На виконання зазначеного договору 1 січня 2012 року ОСОБА_1 і ОСОБА_6 складений акт прийому-передачі, згідно якого ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_6 прийняла приміщення і в якому зазначено, що технічний і санітарний стан об'єкта задовільний. При цьому в акті немає посилань на будь-які пошкодження в приміщенні.
16 лютого 2012 року ОСОБА_2 направила ОСОБА_1 повідомлення такого змісту: «Уважаемая ОСОБА_1 ставлю Вас в известность о прекращении договора аренды с 1.03.12 заключеннный между нами ранее, по причине отсутствия ототпления в помещении, что существенно уменьшило количество покупателей и соответственно возможность оплачивать арендную плату даного помещения».
У відповідь на зазначене повідомлення ОСОБА_1 направила письмову відповідь ОСОБА_2, в якій не заперечувала проти припинення договору оренди і просила звільнити приміщення до 28 лютого 2012 року, а також виплатити орендну плату за січень-лютий в сумі 6000 грн.
Відповідно до п.п. 7.1, 7.3, 7.4, 7.5 договору оренди прийом-передача об'єкта оренди при його поверненні орендодавцю здійснюється сторонами або їх уповноваженими на то представниками протягом суток з дня закінчення строку договору. При передачі об'єкта оренди складається акт прийому-передачі, який підписується членами двосторонньої комісії. Об'єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акта прийому-передачі. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцю в тому ж стані, в якому він був переданий в оренду.
Проте, в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі об'єкта оренди, а саме нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
При цьому позивачкою до матеріалів справи доданий висновок експертного дослідження судової будівельно-технічної спеціалізації від 9 квітня 2012 року, з якого вбачається, що в результаті візуального обстеження приміщення встановлено пошкодження «элементов отделки напольной и стеновой поверхности в помещениях 1-2 с площадью 29,9 м2 и в помещении 1-3 с площадью 9,2м2, полученные в результате крепления к ним (через них) оборудования». Згідно висновку експертного дослідження вартість ремонтно-відновлювальних робіт складає 10 822 грн.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачки на відшкодування шкоди спричиненої пошкодженням приміщення в сумі 10822 грн. на підставі ст. 779 України.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Виходячи з того, що сторони дійшли згоди про припинення договору оренди з 1 березня 2012 року і звільнення приміщення до 27 лютого 2012 року і не надали доказів стану приміщення на момент його звільнення і взагалі доказів того, коли фактично було звільнено приміщення, а огляд приміщення експертом здійснювався тільки 19 березня 2012 року без участі відповідачки, апеляційний суд вважає, що позивачкою не доведена належними доказами вина відповідачки у пошкодженні приміщення. Само по собі експертне дослідження не є доказом вини відповідачки, а констатує лише факт наявності пошкоджень.
За таких обставин висновок суду про доведеність вини відповідачки у спричиненні позивачці матеріальної шкоди є помилковим. Тому в цій частині рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди в сумі 10822 грн. і відповідно 1000 грн. судових витрат на проведення експертизи.
Відповідно до п. 4.1 договору оренди від 1 січня 2012 року розмір орендної плати складає 3000 грн. в місяць. Відповідно до п. 4.2 договору орендна плата сплачується орендарем в порядку 100% передоплати і фіксується розпискою, яка підтверджує факт оплати; згідно п. 10.1 строк оренди встановлений з 31 січня 2012 року до 1 вересня 2012 року.
Згідно ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В матеріалах справи відсутні письмові докази сплати відповідачкою орендної плати по договору оренди від 1 січня 2012 року. При цьому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що сплата орендної плати не може бути підтверджена поясненнями свідків. Виходячи з того, що до 27 лютого 2012 року відповідачка займала орендоване приміщення, вона повинна сплатити позивачці орендну плату згідно умов договору в сумі 3000 грн. І висновок суду в цій частині є правильним.
Разом з тим висновок суду про стягнення з відповідачки орендної плати за січень 2012 року є помилковим, оскільки відповідно до умов договору строк оренди встановлений з 31 січня 2012 року. Тому рішення суду в частині стягнення орендної плати за січень 2012 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення орендної плати за січень 2012 року.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з мотивувальної частини рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договір оренди від 19 серпня 2010 року є неукладеним. Проте позовних вимог щодо недійсності цього договору не заявлялось. Тому висновок суду в цій частині є неправомірним.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 214.60 грн., який був сплачений позивачкою при зверненні до суду з позовною заявою і який передбачений Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 309, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2012 року в частині стягнення матеріальної шкоди, орендної плати за січень 2012 року скасувати, в частині стягнення судового збору змінити.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої пошкодженням майна в розмірі 10822 грн., орендної плати за січень 2012 року в сумі 3000 грн., витрат на проведення експертизи в сумі 1000 грн. відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 214.60 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Судді: