Справа № 22-/0590/9765/12 Головуючий у 1 інстанції: Саєнко О.Б.
Категорія: 27 Доповідач: Краснощокова Н.С.
05 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Краснощокової Н.С.
суддів Безрученко Ю.О., Папоян В.В.,
при секретарі Забавіній М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 09 липня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,
У жовтні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Посилався на те, що 26.05.2008р. між ним та відповідачем укладено кредитний договір, за яким відповідачу надано кредит в сумі 38 250 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.05.2028 р. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконував, станом на 10.08.2011р. виникла заборгованість в сумі 46 720, 58 доларів США, яка складається з наступного:
- 30 801,99 доларів США - заборгованість за кредитом,
- 8 735,76 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом,
- 1 556,77 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом,
- 3 371,40 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором,
- 31,36 доларів США - штраф (фіксована частина),
- 2 223,30 доларів США - штраф (процентна складова).
В забезпечення зобов'язань за кредитним договором з відповідачем був укладений договір іпотеки, за яким в іпотеку передана належна відповідачу квартира за адресою: АДРЕСА_1.
Оскільки зобов'язання за кредитним договором не виконуються у повному обсязі, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 46 720, 58 доларів США звернути стягнення на зазначену квартиру шляхом продажу її банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також виселити відповідача та інших осіб, що зареєстровані і проживають у квартирі.
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 09 липня 2012 року у задоволені позову відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що в судовому засіданні було встановлено, що відповідач порушує умови кредитного договору, а саме: не своєчасно та не в повному обсязі сплачує чергові платежі у зв'язку з чим утворилася заборгованість. Дана обставина підтверджується розрахунком заборгованості. Вважає, що суд невірно навів в рішенні підставу відмови в задоволені позовних вимог невиконання позивачем постанови національного банку України № 328 від 06.08.2009 р. «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів». Вказана постанова носить рекомендаційний характер та не являється обов'язковою для виконання Банком. Також, оскільки відповідач порушив умови Кредитного договору, позивач направив відповідачу письмову вимогу про усунення порушення зобов'язання за договором та запропонував добровільно звільнити предмет іпотеки. Відповідач протягом місяця з дня отримання цього повідомлення не звільнив житловий будинок, тому позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Тому вважає, що відмова у позові є необґрунтованою, а вимоги позивача відповідають визначеним законом способам захисту порушених прав.
В засіданні апеляційного суду представник позивача Бондаренко Д.Ю. підтримував апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, відповідач проти скарги заперечував та просив рішення залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду слід скасувати та у задоволенні позову відмовити з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 26.05.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DOXCGA40000154, відповідно до якого останньому наданий кредит в розмірі 38 250 доларів США на наступні цілі: у розмірі 30 000 доларів США на споживчі цілі, у розмірі 900 доларів США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 200 доларів США - страхування майна, 150 доларів США - особисте страхування, а також у розмірі 7 000 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених пунктами 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 4,08% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно п.7.2 договору.
26.05.2008р. між сторонами укладено договір іпотеки, за яким у забезпечення зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 передав банку в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Оскільки відповідачем не виконуються у повному обсязі умови кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідача та інших осіб із квартири.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив із того, що позивач не довів, що банком були прийнято всі заходи, передбачені Указом Президента України «Про додаткові заходи подолання фінансової кризи в Україні» та Постановами Національного Банку України № 328 від 03.06.2009р та 06.08.2009р «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів» для створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов'язань за кредитом та уникнення небажаних наслідків. Так, згідно з постановою від 06.08.2009р. під час роботи з позичальником, який потрапив у скрутне фінансове становище, банкам рекомендується вживати заходів, спрямованих на створення прийнятних умов для забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань та споживчим кредитом, а саме: підтримувати зв'язок з позичальником у зручний для нього час; надати позичальнику повну інформацію щодо загального розміру його заборгованості, включаючи усі платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проінформувати позичальника про заходи, які можуть бути застосовані банком у разі невиконання позичальником умов кредитного договору; пояснити позичальнику ставлення банку до його фінансових проблем, зокрема, що обходитимуться з позивальником з розумінням. Позивачем не надано доказів, що банк приймав міри для реструктуризації заборгованості, оскільки кредит відповідачу виданий до 26.05.2028р, не надавав письмового роз'яснення позичальнику щодо можливості реструктуризації боргу. Тому, на думку суду, банк не забезпечив неупереджене ставлення до відповідача, який потрапив у скрутне становище, дії банку відносно відповідача, який бажає платити та урегулювати спірні моменти, носять стосовно відповідача упереджений характер.
З вказаними висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають вимогам матеріального закону.
Постановою Національного банку України від 6 серпня 2009р. № 461 «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів» схвалено рекомендації щодо роботи банків з позичальниками - фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили в скрутне фінансове становище. Згідно з п. 1.3 рекомендацій банкам рекомендується розглядати позичальника як такого, який потрапив у скрутне фінансове становище, у разі наявності підтверджених відповідними достовірними документами (довідка з місця роботи, довідка з державної служби зайнятості тощо) об'єктивних та беззаперечних доказів того, що позичальник не в змозі своєчасно та в повному обсязі виконувати умови кредитного договору у зв'язку з настанням непередбачених обставин, зазначених у пункті 1.2 цих Рекомендацій. Непередбаченими обставинами, що спричинили негативний вплив на здатність позичальника забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобов'язань за споживчим кредитом, можуть бути: зменшення заробітної плати та/або інших надходжень; втрата пільг, роботи; тяжке захворювання та/або отримання інвалідності; розлучення; смерть членів сім'ї або інше, якщо ці обставини спричинили втрату доходів або їх зниження до рівня, за яким щомісячні сукупні платежі за кредитом перевищують 30 % місячного доходу позичальника.
У справі відсутні докази того, що відповідач потрапив у скрутне фінансове становище та що він не може виконати зобов'язання внаслідок настання непередбачуваних обставин. Відсутні також відомості про те, що відповідач надавав такі докази банку та звертався до банку із відповідними заявами.
Тому посилання суду на те, що банк не виконав рекомендацій, схвалених вказаною вище постановою Національного банку не відповідає матеріалам справи, а відмова у задоволенні позову з підстав невиконання банком зазначених рекомендацій не відповідає вимогам матеріального закону, у зв'язку з чим рішення слід скасувати.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з кредитним договором позивач зобов'язався надати кредит в сумі 38 250 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути суму кредиту, відсотки за користування кредитними коштами та сплатити інші платежі, шляхом, зокрема, сплати щомісяця з 15 по 29 число кожного місяця по 514, 86 доларів США. (п.8.1 договору, а. с. 73).
Відповідач умови договору виконував не у повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Пунктами 2.3.3, 2.3.7 кредитного договору визначено, що банк має право стягнути кредит до настання дати його повернення шляхом звернення стягнення на заставлене майно у випадку затримання сплати частини кредиту або відсотків щонайменше, як на один календарний місяць.
Пунктом 22 договору іпотеки передбачено право банку у випадку порушення позичальником кредитного договору надіслати позичальнику письмову вимогу про усунення порушення, а у разі залишення протягом тридцятиденного строку вимоги без задоволення, розпочати стягнення на предмет іпотеки.
Банк надіслав 27.08.2011р. письмову вимогу відповідачу про повернення суми кредиту, процентів, комісії, штрафних санкцій у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги та про добровільне звільнення квартири у разі невиконання вимоги.
Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти заборгованості у розмірі, визначеному позивачем.
Зокрема, він посилався на те, що отримав кредит в сумі 30 000 доларів США, а не 38 250 доларів США. 7000 доларів зарезервовано для сплати страхових платежів у випадках та в порядку, встановленому договором на підставі його доручення банку, але доручення не підлягає виконанню у разі, якщо він сам здійснить платіж та надасть банку документи. Крім того, він сплатив банку 10 000 доларів, але тіло кредиту не зменшується.
Позивачем у даній справі надана позовна заява та додані документи у копіях із значно зменшеним шрифтом та поганої якості, прочитати які неможливо (а. с 2-6).
В ході розгляду справи надано копії позовної заяви та доданих документів з більшим шрифтом та кращої якості (а.с.62-73).
Однак, розрахунок заборгованості на а. с. 65 - 66 виконаний неякісно, не всі цифри у ньому можливо прочитати, розрахунок не містить зазначення чітких даних про суми, які необхідно сплатити, суми, які фактично сплачені, та заборгованість і нараховані санкції.
Крім того, у пункті 8.9 кредитного договору зазначено, що невід'ємними додатками до договору є додаток №1 - детальний опис загальної вартості кредиту та додаток №2 графік погашення кредиту. Позивачем не надано вказаних додатків до договору.
З огляду на те, що розмір заборгованості відповідачем заперечується, позивач надав квитанції про сплату ним поточних платежів, страхових сум, перевірити його доводи про правильність нарахування заборгованості, про врахування банком всіх сплачених ним сум неможливо. При цьому судом оголошувались перерви та пропонувалось представнику позивача надати належні розрахунки та докази на їх обґрунтування.
Представником позивача на пропозицію суду надано виписки з рахунку та меморіальні ордери на підтвердження видачі відповідачу 31 250 грн. та виписку з рахунку відповідача, з якого вбачається, що ним сплачено з 25.06.2008р. по 14.06.2011р. 9 995, 34 долари США. Однак, розрахунку заборгованості не надано, наявний у справі розрахунок нечитаємий та не містить необхідних відомостей.
За вказаних обставин, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки для стягнення заборгованості за кредитом саме в сумі 46 720, 58 доларів США є недоведеними.
Позивач не позбавлений можливості подати позов до відповідача з приведенням належного розрахунку заборгованості.
Оскільки рішення суду ухвалене з порушенням вимог матеріального та процесуального закону воно підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у позові через його недоведеність.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково.
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 09 липня 2012 року скасувати.
Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: