Справа 22ц/0590/13062/12 Головуючий у 1 інстанції Лях М.Ю.
Категорія 67 Доповідач Ларіна Н.О.
20 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Зінов'євої А.Г.,
суддів Ларіної Н.О., Смєлік С.Г.,
при секретарі Федоровій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецької обласної громадської організації „Захист справедливості", яка діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 21 листопада 2012 року у справі за заявою Донецької обласної громадської організації „Захист справедливості", яка діє в інтересах ОСОБА_1, заінтересована особа - публічне акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про встановлення факту, що має юридичне значення , -
Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 21 листопада 2012 року заяву ДОГО „Захист справедливості", яка діє в інтересах ОСОБА_1, залишено без розгляду, позивачу роз'яснено право звернення до суду в порядку позовного провадження.
В апеляційній скарзі заявник просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, оскільки вона не відповідає нормам процесуального права, постановити нову ухвалу про задоволення заяви.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник зазначає, що суд першої інстанції у своїй ухвалі посилається на п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", однак зазначені положення суперечать цивільно-процесуальному законодавству, зокрема, ч. 1 ст. 234 ЦПК України. Апелянт також зазначає, що ОСОБА_1 було три рази відмовлено у задоволенні позовних заяв: 27 вересня 2010 року рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області, 24 листопада 2010 року вказане рішення ухвалою апеляційного суду Донецької області залишено без змін; 20 грудня 2011 року рішенням Київського районного суду м. Донецька, 23 лютого 2012 року рішенням апеляційного суду Донецької області вказане рішення скасовано; ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 18 жовтня 2012 року провадження по справі було закрито, ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 листопада 2012 року вказану ухвалу скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. На думку заявника в ухвалі суду від 21 листопада 2012 року вказано, що спір повинен вирішуватися у порядку позовного провадження, однак представник заінтересованої особи заявила, що спір в порядку позовного провадження вже розглядався, ОСОБА_1 було відмовлено.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду, суд першої інстанції, виходив з того що представник зацікавленої особи не згоден з заявою про встановлення зазначеного юридичного факту, оскільки професія ОСОБА_1 не передбачає отримання пенсії на пільгових умовах за списком № 1, та вважає формулювання запису у трудовій книжці стосовно найменування професії ОСОБА_1 правильним.
Проте погодитися з даним висновком суду не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник звертається до суду з вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме : визнати період роботи з 01 грудня 1975 року по 13 квітня 1977 року в службі завантаження - розвантаження залізничного цеху вантажником на ділянці бункеру доменного цеху за пільговим списком № 1 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року та уточнюючої довідки з металургійного комбінату „Азовсталь" за 1979-1984 роки. Тобто визнання періоду праці на вказаному підприємстві необхідно заявнику для включення цього періоду для отримання пенсії за пільговим списком № 1, питання про стягнення сум чи пенсій заявником не зазначені.
На підтвердження факту заявник додатково надав суду примірник уточнюючої довідки з іншого підприємства, на якому він працював, з метою проведення аналогії в формулюванні найменування професії та виконуваних роботах в ПАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", який дозволяє включити вказаний період роботи для отримання пенсії на пільгових умовах, оскільки виклад запису в трудовій книжці ОСОБА_1 за період роботи в ПАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", який існує на теперішній час, не дозволяє включити цей період для отримання пенсій на пільгових умовах.
Відповідно до ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення або встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Однак, виходячи зі змісту заяви ОСОБА_1 не вбачається свимог про стягнення сум або пенсійних виплат, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
З огляду на викладене, суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та передання справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 2 п. 4, 311 ч.1 п.4, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Донецької обласної громадської організації „Захист справедливості", яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 21 листопада 2012 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий : Судді: