3
Справа 22ц-0590-12238-12 Головуючий у 1 інстанції Руденко Л.М.
Категорія 48 Доповідач Зайцева С.А.
11 грудня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Ювченко Л.П. ,
суддів Бугрим Л.М. , Зайцевої С.А. ,
при секретарі Лавицькому Д.Д. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання ,-
Рішенням Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково : стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на час навчання у розмірі 1/6 частини всіх доходів щомісячно , починаючи з 26 вересня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 , вирішено питання щодо судового збору (а.с.47-50, 55 ).
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду змінити ,стягнути з відповідача на його користь на період навчання аліменти у розмірі ? частини,з тих підстав ,що судом першої інстанції неповно з*ясовано обставини ,які мають значення для справи та порушено вимоги матеріального права.
У судовому засіданні апеляційного суду відповідач та третя особа просили апеляційну скаргу відхилити .
У судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 не з*явився,належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи шляхом отримання телефонограми (а.с.100),надав суду заяву про можливість розгляду справи у його відсутності (а.с.103).Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розглядові справи .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено,що відповідач ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 (зміна прізвища 21.10.2011 року, актовий запис № 50) (а.с.2,3,5). Згідно довідки Донецького національного медичного університету імені М.Горького є студентом 1 курсу денного відділення ,бюджетної форми навчання , з 01 вересня 2012 року з можливим строком закінчення 01 липня 2018 року (а.с.6). Відомості щодо отримання стіпендії та її розмір позивачем не надані. З 29 вересня 2012 року позивач зареєстрований у гуртожитку (а.с.7).
Докази щодо матеріального стану матері повнолітньої дитини позивачем не надано.
Відповідач працює, його середній заробіток становить 5706,70 грн., має окрему сім*ю,мешкає з дружиною ОСОБА_3 , спільною дитиною сином ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3 та падчеркою ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказані особи є потерпілими від Чорнобильської катастрофи , постійно отримують амбулаторне та стаціонарне лікування .Середній заробіток дружини відповідача ОСОБА_3 становить 1474,39 грн. (а.с. 14-28,41,42 ).
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача та стягуючи аліменти в розмірі 1/6 частини доходів відповідача,суд виходив із матеріального стану дитини, батька, матері,стану здоров*я відповідача.
Висновок суду відповідає вимогам закону та наданим сторонами доказам. Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до п.20 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у позивача є право на отримання аліментів, оскільки він не досяг 23 років ,не працює, продовжує навчання на денній формі і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 200 Сімейного Кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Згідно ст.182 Сімейного Кодексу України обставинами, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів є стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
З урахуванням всіх обставин, які мають істотне значення, а саме: матеріального становища повнолітньої дитини, матеріального становища платника аліментів, стану його здоров'я,суд першої інстанції правильно визначив аліменти в розмірі - 1/6 частини всіх видів доходів.
Суд дав оцінку доказам, наданим сторонами. Крім того, звернув увагу щодо ненадання доказів матеріального становища з боку матері позивача та можливості отримання стіпендії позивачем. Доводи апеляційної скарги,на які посилається позивач, неспроможні,не впливають на висновки суду та не дають підстав для збільшення розміру аліментів.
При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом правильно застосовано норми матеріального права та не було порушено норм процесуального права ,що призвело до неправильного вирішення справи.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують.
У відповідності до ч.1. ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Судді: