1
Справа № 11/0590/3219/2012 Головуючий в 1 інстанції Кривошеєв Д.А.
Категорія ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач Смірнова В.В.
16 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області
в складі:
головуючого Смірнової В.В.
суддів Огурецького В.П., Герцика Р.В.
за участю:
прокурора Красної К.О.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, прокурора, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції, на вирок Слов'янського міськрайонного суду від 3 серпня 2012 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Слов'янська Донецької області, громадянин України, українець, із середньою освітою, не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засуджений: 2 листопада 1993 року Слов'янським міським судом Донецької області за ст. 17, 81 ч. 1 КК України, в редакції 1960 року, до 1 року позбавлення волі; 14 жовтня 1998 року Слов'янським міським судом Донецької області за ст.ст. 17, 140 ч. 2, 196-1 ч. 1 КК України, в редакції 1960 року, до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 20 лютого 2004 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 185 ч. 3, 186 ч. 3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 22 липня 2008 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 309 ч. 1, 311 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі; 29 вересня 2008 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі,
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі
Відповідно до вироку суду першої інстанції, 8 лютого 2012 року приблизно о 20 годині ОСОБА_1 в районі вул. Свободи, 32 м. Слов'янська, зустрівся з раніше знайомим йому ОСОБА_2 Разом вони пішли до буд. 42 по вул. Свободи м. Слов'янська. Перебуваючи біля вказаного будинку, ОСОБА_1, під приводом здійснення телефонного дзвінку, попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон. ОСОБА_2, виконуючи прохання засудженого, передав йому свій мобільний телефон «Samsung С 3010». Після того як ОСОБА_1 здійснив дзвінок, ОСОБА_2 почав вимагати у ОСОБА_1 повернути його мобільний телефон. Засуджений, тримаючи мобільний телефон, що належить ОСОБА_2 і не бажаючи повертати його, почав висловлювати на адресу потерпілого погрози насильства не небезпечного для життя і здоров'я - загрози побиття потерпілого. Потім ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік, повторно відкрито викравши майно, що належить потерпілому ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон «Samsung С 3010» вартістю 360 гривень, в якому знаходилася сім-карта оператора «МТС» вартістю 10 гривень, з грошима на рахунку в сумі 3 гривні, а всього на загальну суму 373 гривні. Зникнувши з місця скоєння злочину, засуджений розпорядився викраденим майном на свій розсуд.
Прокурор, який приймав участь у суді першої, у поданій ним апеляції просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі. Обґрунтовує це тим, що судом в порушення вимог ст. 334 КПК у вироку не вказано форму вини і мотив скоєння злочину, також суд не врахував особу винного. Крім того, посилається на те, що в мотивувальній частині вироку вказано обтяжуючу обставину, яка не передбачена ст. 67 КПК України.
Засуджений ОСОБА_1 у своїй апеляції ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції із направленням справи до новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі. Мотивує це тим, що судом порушено вимоги кримінально-процесуального закону, висновки не відповідають фактичним обставинам справи, необгрунтовано взято до уваги лише доводи обвинувачення.
Заслухавши доповідача по справі, прокурора, який підтримав доводи поданої апеляції, засудженого ОСОБА_1, який наполягав на задоволенні своєї апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, апеляція засудженого залишенню без задоволення, а вирок суду підлягає зміні за наступних підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які підтверджуються доказами, дослідженими судом і наведеними у вироку, дав діям засудженого правильну юридичну оцінку.
Це підтверджується показаннями засудженого ОСОБА_1, який в суді першої інстанції підтвердив, що залишив собі мобільний телефон потерпілого і продав його.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 8 лютого 2012 року приблизно о 20 годині 30 хвилин він біля магазину «Фуршет» по вул. Свободи, 32 м. Слов'янська зустрівся з ОСОБА_1 Вони пішли до буд. 42 по вул. Свободи м. Слов'янська, там засуджений попросив у нього мобільний телефон, щоб зателефонувати. На що потерпілий погодився і передав ОСОБА_1 свій мобільний телефон «Samsung С3010». Після здійснення дзвінку, він вимагав повернути йому телефон, на що засуджений відповів відмовою, потім почав погрожував побити його і втік з місця скоєння злочину. Через вказані дії засудженого він звернувся в міліцію.
Свідок ОСОБА_3 показала що, 8 лютого 2012 року приблизно в 23 години вона в районі «Телеграфу», по вул. К. Маркса м. Слов'янська зустрілася з ОСОБА_1 Він попросив її допомогти продати мобільний телефон. Те, що даний телефон, був викрадений засудженим, вона не знала. Разом з засудженим вони пішли до його знайомого на ім'я ОСОБА_1, де вона продала йому мобільний телефон, який їй передав ОСОБА_1, сказавши що телефон належить їй.
Свідком ОСОБА_4 було надано показання в основному аналогічні показанням ОСОБА_3
Вина засудженого ОСОБА_1 підтверджується і іншими доказами по справі.
Так, з протоколу огляду місця події і протоколу огляду випливає, що місцем події є ділянка місцевості розташована біля буд. 42 по вулиці Свободи м. Слов'янська. 10 лютого 2012 року співробітниками міліції у ОСОБА_4. вилучено мобільний телефон «Samsung С 3010» ІМЕІ НОМЕР_1, у справному стані. (т. 2 а.с. 6-8, 12, 13, 48)
Як вбачається з протоколу відтворення обстановки й обставин події, засуджений і потерпілий добровільно показали, за яких обставин 8 лютого 2012 року ОСОБА_1 був викрадений мобільний телефон потерпілого ОСОБА_2
Суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з погрозою застосування насильства не небезпечного для життя і здоров'я, вчинений повторно.
Також судом було правильно розцінено показання засудженого як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за скоєний ним злочин.
Доводи апеляції прокурора щодо невідповідності вироку суду вимогам ст. 334 КПК України, а покарання вимогам ст. 65 КК України не підлягають задоволенню за таких підстав.
Покарання, призначене засудженому відповідає вимогам ст. 65 КК України, тому що визначене в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, конкретних обставин даної справи. На думку судової колегії покарання, призначене ОСОБА_1, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Не бере до уваги колегія суддів і доводи прокурора про порушення судом вимог ст. 334 КПК України, оскільки вказаних порушень судом допущено не було.
Однак, судом в мотивувальній частині вироку помилково вказано, що обтяжуючою обставиною при призначені покарання є те, що засуджений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, оскільки відповідно до ч. 1, 3 ст. 67 КК України передбачено вичерпний перелік обтяжуючих обставин і вказаної у вироку суду обставини немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 ч. 1, 377 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляцію прокурора, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції, - задовольнити частково.
Вирок Слов'янського міськрайонного суду від 3 серпня 2012 року щодо ОСОБА_1 - змінити. Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку на притягнення засудженого до кримінальної відповідальності як на обставину, яка обтяжує покарання.
В решті вирок залишити без змін.
Судді