Справа №22ц/0590/12565/2012 Головуючий в 1 інстанції Пархоменко О.Ф.
Категорія 51 Доповідач Пономарьова О.М.
11 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Лісового О.О.,Янчук Т.О.,
при секретарі Люліній Я.О.,
за участю
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Кіляновського В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Машзавод» м. Новогродівка на рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 05 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Машзавод» м. Новогродівка про зміну формулювання звільнення, -
Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 05 листопада 2012 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1. Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) «Машзавод» м. Новогродівка зобов'язане змінити формулювання в трудовій книжці про звільнення ОСОБА_1, зазначивши причину звільнення - за власним бажанням, згідно зі ст. 38 КЗпП України. Стягнуто з ПАТ «Машзавод» м. Новогродівка Донецької області судовий збір в розмірі 107,30 грн.
В апеляційній скарзі ПАТ «Машзавод» м. Новогродівка Донецької області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки вона заяву про звільнення за власним бажанням не подавала, а тому висновки суду не відповідають встановленим обставинам. ОСОБА_1 1 березня 2012 року була відсутня на роботі з 8.00 год. до 14.30 год., не довела, що їй в цей день надавалась відпустка за власний рахунок, а тому правильно звільнена за прогул без поважних причин.
В судовому засідання апеляційної інстанції представник відповідача Кіляновський В.С. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Позивачка ОСОБА_1 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити рішення суду без змін.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка 1 березня 2012 року була відсутня на роботі більше трьох годин, але її звільнення за прогули без поважних причин проведено відповідачем у порушення вимог закону, а тому у зв'язку з необхідністю переїзду позивачки на нове місце проживання для догляду за хворим батьком, є підстави для звільнення її за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.
Такий висновок суду першої інстанції апеляційний суд визнає правильним і таким, що відповідає встановленим у справі обставинам та вимогам закону.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач працювала у відповідача з 15 січня 2007 року на посаді начальника складу готової продукції служби комерційного директора. Наказом відповідача № 163/У від 14 вересня 2011 року ОСОБА_1 звільнена за порушення трудової дисципліни за ст. 147 КЗпП України, за те, що 8 вересня 2011 року спізнилася на роботу на 8 хвилин і на КПП підприємства сперечалась з контролером, яка перешкоджала проходити на робоче місце.
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 29 лютого 2012 року ОСОБА_1 поновлена на роботі на посаді начальника складу готової продукції служби комерційного директора ПАТ «Машзавод» м. Новогродівка і на її користь з відповідача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10208,70 грн.( а.с. 10-11).
Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання і наказом генерального директора ПАТ «Машзавод» м. Новогродівка № 28/п від 29 лютого 2012 року ОСОБА_1 поновлена на посаді начальника складу готової продукції служби комерційного директора з 14 вересня 2011 року і зазначено, що до виконання своїх посадових обов'язків ОСОБА_1 повинна приступити 29 лютого 2012 року (а.с. 26).
Статтею 36 КЗпП України передбачається, що підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41).
Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання, догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи, тощо) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Так, з пояснень позивачки вбачається, що після поновлення її на роботі за рішенням суду вона мала намір звільнитися за власним бажанням у зв'язку з доглядом за батьком ОСОБА_4, 1931 року народження, який є інвалідом 2 групи, потребує стороннього догляду, мешкає у м. Первомайську Луганської області, і подавала про це заяву, але її не прийняли, не зареєстрували, пояснивши їй необхідність знятись з реєстрації.
Обставини, на які посилається позивачка підтверджуються наданими нею довідками про стан здоров'я батька (а.с. 12) та відміткою в паспорті про зняття її з реєстрації в м. Селидове 1 березня 2012 року, у зв'язку з чим вона була відсутня на робочому місті 1 березня 2012 року з 8.00 год до 14.30 год.
Оскільки ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 1 березня 2012 року з 8.00 год до 14.30 год ( а.с. 30), наказом ПАТ «Машзавод» м. Новогродівка № 29/у від 1 березня 2012 року її звільнено з посади начальника складу готової продукції служби комерційного директора 29 лютого 2012 року у зв'язку з прогулом без поважних причин за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а. с. 32).
Відповідно до положень ст. 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
Суд першої інстанції, зобов'язуючи відповідача змінити формулювання звільнення ОСОБА_1 на звільнення за власним бажанням, дійшов правильного висновку про те, що в судовому засіданні знайшло підтвердження поважність причини відсутності на робочому місці позивачки 1 березня 2012 року до 14.30 год. та неможливість продовження нею роботи у відповідача у зв'язку з необхідністю переїзду на нове місце проживання для догляду за хворим батьком, що є підставою для звільнення позивача за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України, на чому і наполягала позивачка.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не мав підстав для зміни формулювання звільнення позивачки, оскільки вона не подавала заяву про звільнення за власним бажанням, апеляційний суд визнає безпідставними і такими, що не впливають на висновки суду та не спростовують їх.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд визнає, що наведені в апеляційній скарзі відповідача доводи є необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Машзавод» м. Новогродівка відхилити.
Рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 05 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.М.Пономарьова
Судді: О.О.Лісовий
Т.О.Янчук