Справа № 22ц -0590/10361/12 Головуючий у 1 інстанції Попревич В.М.
Категорія 5 Доповідач Папоян В.В.
05 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Краснощокової Н.С.
суддів Папоян В.В., Безрученко Ю.О.
при секретарі Забавіній М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Донагромаш» на рішення Київського районного суду м. Донецька від 4 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності та поділ нерухомого майна, -
Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно та його поділ. На обґрунтування своїх вимог посилались на те, що відповідачу за договором купівлі-продажу на праві власності належать нежитлові приміщення загальною площею 703,4 м?, які розташовані за адресою АДРЕСА_1. В подальшому відповідач разом з позивачами, які є членами її родини (чоловіком та батьками), було проведено ремонт та реконструкцію приміщення. Між сторонами було досягнуто домовленості, що кожна сторона буде користуватися тією частиною приміщення, яке нею відремонтовано. Свої зобов'язання щодо ремонту та реконструкції ними виконано, загальна площа приміщення після реконструкції складає 739,7 м, тому у відповідності до ст.. 368 ЦК України просили визнати за ними право спільної сумісної власності та розподілити в натурі нежитлові приміщення визнавши за ними право власності на відповідні частки.
Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 4 березня 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано право спільної сумісної власності сторін на нерухоме майно Визначено ідеальні частки, виділено їх в натурі та визнано право власності кожної з сторін на окремі приміщення.
Не погодившись із рішенням суду ТОВ «Донагромаш» принесло апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. У тому числі зазначали, що ТОВ «Донагромаш» не було залучено до участі у справі і суд вирішив питання щодо прав та обов'язків підприємства, визнавши право власності та розподіливши майно, право на яке має ТОВ «Донагромаш», оскільки відповідно до рішення Київського районного суду м.Донецька від 29 травня 2007 року, було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20 травня 2006 року, який укладався між ТОВ «Донагромаш» та СПД ОСОБА_4 та визнано їх право власності на спірне майно. Рішення суду в цієї частині рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 грудня 2007 року та ухвалою Верховного Суду України від 10 березня 2011 року залишено без змін.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ «Донагромаш» доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційного суду заперечували проти доводів апеляційної скарги і просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_5 та прокурор в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст.. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи тому апеляційний суд вважає можливим справу розглянути у відсутності не з'явившихся осіб, які належним чином повідомлені про розгляд справи.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представників відповідача і ТОВ «Донагромаш», дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню із ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
З матеріалів справи убачається, що 4 квітня 2010 року позивачі звернулися до суду та зазначали, що між сторонами досягнуто домовленості стосовно проведення ремонту та реконструкцію нежитлового приміщення загальною площею 703,4 м?, розташованого за адресою АДРЕСА_1., яке на підставі договору купівлі-продажу від 20 травня 2006 року на праві власності праві власності належать відповідачу. Та оскільки ними зобов'язання за цією угодою виконані, то вважають, що у них виникло право власності на відповідні частки нерухомого майна.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачка є власником нерухомого майна та між сторонами укладено угоду за якою позивачі здійснили ремонт та реконструкцію приміщення і нерухоме майно яке виникло після реконструкції відповідно до ст.. 331, 368 ЦК України, є спільною власністю сторін, як осіб які в результаті спільної праці та за спільні кошти набули це майно.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
З матеріалів справи убачається, що відповідач ОСОБА_5 набувала права власності на нежитлове приміщення на першому поверсі та підвальне приміщення загальною площею 703, 4 м? розташовані за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20 травня 2006 року, який укладено між ТОВ «Донагромаш» і СПД ОСОБА_4 та посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6
Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 29 травня 2007 року було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20 травня 2006 року, який укладався між ТОВ «Донагромаш» та СПД ОСОБА_4 та посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 і визнано право власності ТОВ «Донагромаш» на спірне майно. Рішення суду набрало чинності та в цієї частині рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 грудня 2007 року та ухвалою Верховного Суду України від 10 березня 2011 року залишено без змін. Таким чином на час розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції відповідач ОСОБА_4 не була власником спірного майна та не мала права володіти, користуватися та розпоряджатися цім майном, у тому числі укладати будь-які угоди стосовно нього.
Як убачається з матеріалів справи нежиле приміщення за адресою АДРЕСА_1 ні є новоствореним майном та на праві власності належить іншій особі - ТОВ «Донагромаш». З укладеної між позивачами та відповідачем угоди про проведення ремонту та реконструкції приміщення не убачається правових підстав на виникнення у сторін права власності на спірне нерухоме майно. Таким чином позивачами не доведено, що наявні підстави для виникнення у них права власника майна, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
За таких обставин апеляційний суд вважає що рішення суду у відповідності до ст.. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволені позовних вимог.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Донагромаш» задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 4 березня 2010 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності та поділ нерухомого майна відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: