Ухвала від 05.12.2012 по справі 2-с/0551/4140/2012

Справа 22ц- 0590/12088/2012 Головуючий у 1 інстанції: Кошева О.А.

Категорія 79 Доповідач: Новосьолова Г.Г.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко В.Ю.

суддів: Агєєва О.В., Новосьолової Г.Г.,

при секретарі Бакунець Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на судовий наказ Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 15 вересня 2011 року по цивільній справі за заявою Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (на даний час Публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа») до ОСОБА_1 про видачу судового наказу, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2011 року ПАТ «Горлівськтепломережа» звернулись до суду з заявою про видачу судового наказу відносно ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, мотивуючи свої вимоги наступним.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

Боржник ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує послуги теплопостачання, у зв'язку з чим за період з лютого 2010 року по березень 2011 року виникла заборгованість за послуги теплопостачання у сумі 1291,42 гривня з урахуванням індексу інфляції у сумі 6,02 гривні та трьох відсотків річних у сумі 17,73 гривень.

Тому заявник звернувся до суду про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, а також судових витрат.

15 вересня 2011 року Центрально - Міським районним судом м. Горлівка видано судовий наказ, яким стягнуто з боржниці ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ЗАТ «Горлівськтепломережа» заборгованість за сплату послуг теплопостачання за період з лютого 2010 року по березень 2011 року у сумі 1291,42 гривні, з урахуванням індексу інфляції у сумі 6,02 гривні та трьох відсотків річних у сумі 17,73 гривень, ІТО у сумі 30 гривень та судового збору у сумі 25,5 гривень.

05 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу Центрально - Міського суду м. Горлівка від 15 вересня 2011 року, посилаючись на те, що вказана сума боргу, що підлягає стягненню, не відповідає дійсності.

Ухвалою Центрально - Міського районного суду м. Горлівка від 19 квітня 2012 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу відмовлено.

Не погодившись з судовим наказом, ОСОБА_1 надіслала апеляційну скаргу, в якій просить судовий наказ скасувати, у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не згодна із заборгованістю за послуги теплопостачання, яку зазначив заявник, а тому просить скасувати судовий наказ.

У судовому засіданні представник ПАТ «Горлівськтепломережа» просила апеляційну скаргу відхилити, судовий наказ залишити без змін.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить телефонограма в матеріалах справи, яка зареєстрована у журналі телефонограм №1 за № 1066 (а.с.46).

Відповідно до частини 2 статті 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Тому апеляційний суд розглядає справу у відсутність осіб, що не з'явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника ПАТ ««Горлівськтепломережа», дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, видаючи судовий наказ, виходив з того, що заява про видачу судового наказу підлягає задоволенню, оскільки спору між стягувачем та боржником щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню, немає.

Ухвалою Центрально - Міського районного суду м. Горлівка від 19 квітня 2012 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу відмовлено.

З такими висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.

Ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про скасування судового наказу не підлягає оскарженню в апеляційному порядку відповідно до вимог ч. 1 ст. 293 ЦПК України.

Проте, згідно з п. 2 ч. 9 ст. 105-1, 106 ЦПК України судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути виданий у разі коли заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно із п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг.

Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги (п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року).

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу та доданих до заяви матеріалів, між нею та ЗАТ «Горлівськтепломережа» існує спір про розмір заборгованості за послуги теплопостачання. (а. с. 15-17).

Отже, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, суд першої інстанції, виходив із того, що вона не надала доказів в обґрунтування заяви про скасування судового наказу.

Поза увагою суду першої інстанції залишились доводи ОСОБА_1 стосовно того, що заборгованість за послуги теплопостачання відсутня, із яких вбачається спір про право.

Крім цього, це підтверджується розрахунком заборгованості за послуги теплопостачання, наданим заявником, за місцем проживання ОСОБА_1, згідно якого вбачається, що за період з лютого 2010 року по березень 2011 року нараховане за послуги теплопостачання 1291,42 гривня, проте у графі «сплачено» зазначена сума 2227,02 гривень (а.с.22).

Відповідно до зазначеної норми закону та п. 2 ч. 8 ст. ст. 105-1 ЦПК України наявність спору про право є підставою для скасування судового наказу.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та необґрунтовано залишив без змін судовий наказ від 15 вересня 2011 року.

За таких обставин судовий наказ підлягає скасуванню відповідно до вимог ч.1 ст.309 -1 ЦПК України,

Керуючись ст.ст.309-1, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Судовий наказ Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 15 вересня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» заборгованості за послуги теплопостачання за період з лютого 2010 року по березень 2011 року у сумі 1291,42 гривні, з урахуванням індексу інфляції у сумі 6,02 гривні та трьох відсотків річних у сумі 17,73 гривень, ІТО у сумі 30 гривень та судового збору у сумі 25,5 гривень скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий : Судді:

Попередній документ
29073593
Наступний документ
29073595
Інформація про рішення:
№ рішення: 29073594
№ справи: 2-с/0551/4140/2012
Дата рішення: 05.12.2012
Дата публікації: 07.02.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Донецької області
Категорія справи: