Рішення від 14.01.2013 по справі 2/525/3671/12

Справа № 22ц/775/371/2013

2/525/3671/2012) Головуючий у 1 інстанції Подолянчук І.М.

Категорія 48 Доповідач Санікова О.С.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Санікової О.С.

суддів: Дундар І.О., Алексєєва А.В.

при секретарі: Пасічній О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 29 листопада 2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 12 жовтня 2005 року з нього на користь відповідачки ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 21 вересня 2001 року до її повноліття.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 9 грудня 2009 року з нього на користь відповідачки ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? частини всіх видів його доходів щомісячно до її повноліття, починаючи з 9 вересня 2009 року.

В наступний час він припинив спільне життя з ОСОБА_3, яка здала до виконавчої служби виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду від 9 грудня 2009 року лише наприкінці серпня 2012 року.

У зв'язку із зміною його сімейного стану, матеріального положення: в наступний час сплачує ? частину заробітку, розмір його заробітку зменшився, розмір аліментів, стягнутих з нього на користь відповідачів на утримання неповнолітніх дітей від різних шлюбів повинен бути зменшений з ? до 1/6 частини всіх його доходів на користь кожної.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 29 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: зменшено розмір аліментів, стягнених з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до повноліття дочки ОСОБА_5, до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з моменту набрання чинності даним рішенням суду і до повноліття дочки ОСОБА_5, або до зміни майнового стану сторін; виконавчий лист №2-6062-2005 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частки з усіх видів його заробітку (доходу) відкликано без подальшого виконання, як такий, що втратив чинність; зменшено розмір аліментів, стягнених з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до повноліття дочки ОСОБА_5, до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з моменту набрання чинності даним рішенням суду і до повноліття дочки ОСОБА_6, або до зміни майнового стану сторін; виконавчий лист №2-4159-2009 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частки з усіх видів його заробітку (доходу) відкликано без подальшого виконання, як такий, що втратив чинність.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог; апелянт вважає, що жодних змін в сімейному стані позивача з моменту стягнення на її користь аліментів не відбулося; в позові позивач зазначає неправдиву, безпідставну інформацію про начебто зміну свого сімейного стану; з наданої позивачем інформації не вбачається жодної зміни його матеріального становища, навпаки, з доданих довідок вбачається збільшення його заробітної плати; крім того сукупність витрат на аліменти не перевищує 50% його доходу; задовольняючи позовні вимоги про зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції не врахував приписи ст. 7 СК України, де зазначено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, тобто, виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову, тобто ухвалюючи рішення, судом першої інстанції був неправильно застосований матеріальний і процесуальний закони.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення законним і обґрунтованим.

Відповідачка ОСОБА_2 не заперечувала проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на те, що рішення суду її влаштовує.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 і зменшуючи розмір аліментів, стягнутих на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що на теперішній час майновий стан позивача не дозволяє йому сплачувати аліменти на користь відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розмірі по ? частини з усіх видів заробітку (доходу) кожній, оскільки його середня заробітна плата складає 4870.67 грн., крім того, в теперішній час він сплачує аліменти на двох неповнолітніх дітей та з урахуванням щомісячних утримань це складає майже 70% його щомісячних доходів; в той же час відповідачі не надали суду будь-яких доказів того, що їх неповнолітні діти хворіють чи перебувають на диспансерному обліку в лікувальних закладах та потребують будь-яких додаткових матеріальних витрат.

Проте з такими висновками суду погодитись неможливо.

Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальний стан платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При цьому законодавством не встановлено конкретної частки, яка повинна стягуватись на одного чи двох дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, на час ухвалення рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 він вже був зобов'язаний до виплати аліментів на підставі рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 12 жовтня 2005 року в розмірі ? частини його заробітку (доходу). Згідно діючого законодавства розмір частки, яка відраховується як аліменти на утримання дітей не повинна перевищувати 70%.

Як вбачається з матеріалів справи розмір стягнутих з відповідача аліментів складає 50%.

Крім того, з наданої позивачем довідки від 26 липня 2012 року вбачається, що його заробітна плата в період роботи в Донецькому центрі механізації колійних робіт ім. В.І. Білого з 20 липня 2009 року за останні 12 місяців, тобто з липня 2011 року по червень 2012 року склала 58 448 грн. Доказів того, що у 2009 році, тобто на час ухвалення 9 грудня 2009 року рішення про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 заробітна плата позивача була більшою ним не надано.

Посилання позивача як на погіршення його сімейного та матеріального стану на те, що відповідачкою ОСОБА_3 виконавчий лист про стягнення з нього аліментів зданий відповідачкою у виконавчу службу тільки у 2012 році не є, на думку апеляційного суду, підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на користь ОСОБА_3

Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що позивачем не надано доказів погіршення його сімейного чи матеріального стану. Тому висновок суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, стягнутих на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 є помилковим.

Таким чином, рішення суду в частині зменшення розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів.

В іншій частині рішення суду не оскаржено.

Керуючись ст.ст.303-304, 307, 309 ч.1, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 29 листопада 2012 року в частині зменшення розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді:

Попередній документ
29073570
Наступний документ
29073572
Інформація про рішення:
№ рішення: 29073571
№ справи: 2/525/3671/12
Дата рішення: 14.01.2013
Дата публікації: 08.02.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Донецької області
Категорія справи: