Справа № 0528/2829/12 22ц/775/603/13 Головуючий першої інстанції Карпенко О.М.
Категорія: 20 Доповідач: Осипчук О.В.
„08" січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Осипчук О.В.,
суддів: Ткачук С.С., Смєлік С.Г.,
при секретарі: Таранові М.С.,
за участю прокурора Гайфуліна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недієздатним та визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 жовтня 2012 року, -
В липні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, недієздатним на момент укладання договору купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 18 березня 2010 року та визнати за нею право власності на зазначену квартиру.
В обґрунтування позову посилалася на те, що вказаний договір купівлі - продажу є нікчемним, оскільки особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. З урахуванням наданих суду висновків посмертних судово- психіатричних експертиз вважає, що є всі наявні підстави для визнання ОСОБА_3 недієздатним на момент підписання договору купівлі - продажу. Оскільки вона зареєстрована та постійно мешкає у спірній квартирі, відповідно до заповіту померлого чоловіка є єдиним спадкоємцем, то право власності на квартиру повинно бути визнано за нею.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 жовтня 2012 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням цього ж суду від 13 грудня 2012 року судові витрати по цивільній справі, а саме судовий збір компенсовано за рахунок держави.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що суд неналежним чином дослідив матеріали справи і безпідставно не прийняв до уваги акт амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи № 69 згідно висновків якої ОСОБА_3 не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. На порушення норм процесуального права суд не дослідив кожний доказ окремо та не надав оцінку доказам у їх сукупності і безпідставно прийняв до уваги тільки акт посмертної судово-психіатричної експертизи № 386 Київського міського центру судово-психіатричних експертиз Міністерства охорони здоров'я України.
В апеляційному суді представники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали доводи скарги у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 та прокурор заперечували проти скарги, просили рішення суду залишити без змін.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 червня 2008 року. ОСОБА_3 1 квітня 2008 року склав заповіт, відповідно до якого все належне йому на день смерті майно заповів ОСОБА_1. 18 березня 2010 року ОСОБА_3 продав належну йому квартиру АДРЕСА_1 своєму братові ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. У лютому 2011 року ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом про визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним з підстав, передбачених ст. 225 ЦК України. Рішенням апеляційного суду Донецької області від 25 червня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена, рішення Краматорського міського суду від 11 серпня 2011 року скасовано і у задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції керувався вимогами статей 203,215, 225,237 ЦК України і виходив з того, що доводи позивачки про визнання померлого чоловіка недієздатним не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і спростовуються висновком судово-психіатричної експертизи від 26.04.2012 року № 386.
Проте погодитися з правовим обґрунтуванням суду першої інстанції щодо відмови у позові неможливо, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.
Статтею 40 цього Кодексу визначено, що фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.
Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною зазначені у статті 41 ЦК України, яка передбачає, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь - якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун; відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
Порядок розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною регулюється главою 2 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 236 ЦПК передбачено, що заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем поживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцем знаходження цього закладу.
Відповідно до ст. 239 ЦПК суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.
Згідно ч.1 ст. 240 ЦПК справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я.
Аналіз приведених норм матеріального та процесуального права свідчить про те, що фізична особа може бути визнана недієздатною тільки за своє життя, а не після смерті.
З урахуванням наведеного позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання померлого в 2011 році чоловіка недієздатним з посиланням на ст. 39 ЦК України є безпідставним і задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги, що договір купівлі - продажу від 18 березня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 недійсним не визнано, власником квартири згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно є ОСОБА_2, то вимоги позивачки про визнання за нею права власності на спірну квартиру також є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
З цих же підстав не приймається до уваги довід скарги про необхідність задоволення позову в частині визнання права власності на квартиру за позивачкою.
Довід скарги про неврахування судом в якості доказів актів посмертних судово-психіатричних експертиз № 69 від 6.05.2011 року та № 386 від 16 квітня 2012 року до уваги не приймаються, оскільки дані докази були досліджені судами при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, який дієздатна особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, на підставі ч.1 ст. 225 ЦК України.
З огляду на наведене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки при його ухваленні суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити у повному обсязі.
Враховуючи, що позивачка відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих(померлих) ветеранів війни, то відповідно до ст.5 ч.1 п.8 Закону України «Про судовий збір» вона звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 жовтня 2012 року скасувати.
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання померлого ОСОБА_3 недієздатним та визнання права власності на квартиру відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: