4
Справа № 22ц-0590/12740/2012 головуючий в I інстанції Волкова Н.Ю.
Категорія 24 суддя доповідач Безрученко Ю.О.
12 грудня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Краснощокової Н.С.
суддів Папоян В.В., Безрученко Ю.О.,
при секретарі Забавіній М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання незаконними дій, зобов'язання укласти договір та забезпечити постачання електроенергії до квартири за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення Кіровського міського суду від 29 жовтня 2012 року, -
Рішенням Кіровського міського суду від 29 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано незаконними дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі Харцизьких електричних мереж по складанню акту №183264 від 11 травня 2005 року про порушення Правил користування електроенергією для населення та дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі Шахтарського РЕМ по відключенню квартири АДРЕСА_1 від мереж електропостачання в березні 2012 року. Зобов'язано ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі Шахтарського РЕМ укласти договір з ОСОБА_1 на постачання електроенергії до квартири АДРЕСА_1 та забезпечити постачання електричної енергії в дану квартиру відповідно до договору та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постановити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання апеляційного суду представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином листом і телефонограмою №462, зареєстрованою у відповідному порядку від 05 грудня 2012 року (а.с.81), клопотань про перенесення розгляду справи та інших клопотань до апеляційного суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 заперечував проти апеляційної скарги та просив її відхилити.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що акт №183264 від 11 травня 2005 року складено з порушенням Правил користування електричною енергією для населення. Вина позивача в без обліковому користуванні електроенергії не доведена та цей акт є перешкодою в укладанні договору та отримання послуг від відповідача.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає нормам процесуального і матеріального права.
Відповідно до ст.ст. 213,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, яким доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам в оскаржуваній частині.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що в березні 2012 року квартиру АДРЕСА_1, та належить позивачу ОСОБА_1, було відрізано від електропостачання в зв'язку із заміною лічильників, та відповідач відмовляється поновити електропостачання в квартиру позивача, оскільки існує акт №183264 від 11 травня 2005 року, по якому позивачем не сплачено збитки. Позивач звертався до відповідача з проханням відновити в його квартирі електропостачання, але його прохання залишено без задоволення відповідачем.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. ст. 714 ЦК України, 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Аналогічні положення містить п. 48 Правил користування електричною енергією для населення.
Відповідно до п. 1.24 Інструкції по складанню актів про порушення правил користування електричною енергією для населення, при виявленні порушення необхідно визначити метод розкрадання електроенергії, перевірити працездатність пристрою розкрадання і продемонструвати виявлене порушення споживачеві.
Проте при перевірці дотримання відповідачем вимог Закону України «Про електроенергетику» представниками позивача порушено вимоги щодо складання акту, а саме частину 2 пункту 53 Правил користування електричною енергією для населення, відповідно до положень якого у разі відмови споживача від підпису в акті розбиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Отже правопорушенням в електроенергетиці є сам факт самовільного підключення до об'єктів електроенергетики, оскільки за відсутності факту розкрадання електроенергії відсутні і підстави для цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків, так як і ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» і п. 48 Правил передбачають умову для настання такої відповідальності, а саме розкрадання споживачем електричної енергії у разі самовільного підключення і споживання електроенергії поза межами приладів обліку.
Згідно з вимогами частин 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази саме розкрадання споживачем електричної енергії у разі самовільного підключення і споживання електроенергії поза межами приладів обліку, оскільки акт ОСОБА_1 не підписав, цей акт підписали лише два представники енергопостачальника, що свідчить про недійсність цього акту (а.с. 9).
Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Частиною другою статті 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виробник зобов'язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг, а частиною 2 цієї ж статті встановлено, що виробник має право вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих послуг від виконавців.
Отже, суд першої інстанції при винесенні рішення звернув увагу на зазначені норми закону.
Тому, доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції при постановленні рішення не звернув уваги на акт від 11 травня 2005 року, по якому не сплачені збитки по цей час, внаслідок чого підключення нового приладу обліку до квартири 80 за вищезазначеною адресою не було здійснено, є необґрунтованими.
Таким чином, з урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції зроблені у відповідності нормам ст.ст. 212, 213 ЦПК України, з ч. 1 п. 7 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилам користування електричною енергією, правильно встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Інші доводи скарги є необґрунтованими та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 309, 310 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» відхилити.
Рішення Кіровського міського суду від 29 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді: