Справа № 22ц-775/120/2013
2-2430/12) Головуючий у 1 інстанції Кравченко О.Ю.
Категорія 48 Доповідач Санікова О.С.
09 січня 2013 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді: Санікової О.С.
суддів: Азевича В.Б., Будулуци М.С.,
при секретарі Пасічній О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені від суми несплачених аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 жовтня 2012 року,-
У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, посилаючись на те, що з відповідачем вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 11 листопада 2009 року. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 1 червня 2009 року стягнуто з ОСОБА_4 на утримання сина аліменти в розмірі ? частини усіх видів доходів ОСОБА_4, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 травня 2009 року і до повноліття дитини.
Відповідач, маючи постійне місце роботи (станом на 31 травня 2012 року), ухиляється від виплати встановлених рішенням суду аліментів у повному обсязі, виплати носять непостійний характер, відомості про реальні доходи приховує.
Внаслідок невиконання відповідачем обов'язків, передбачених рішенням суду, за ним виникла заборгованість з виплати аліментів за період з 28 травня 2009 року по 31 травня 2012 року в сумі 6272.25 грн., що підтверджено розрахунком державного виконавця.
ОСОБА_2 неодноразового попереджався про наявність заборгованості. Відділом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції ТОВ «ТПК «Стандарт» направлялась постанова про стягнення аліментів з ОСОБА_2 з зазначенням заборгованості за аліментами 3019.58 грн. Відомості,надані головним бухгалтером ТОВ «ТПК «Стандарт» від 31 травня 2012 року про суми нарахованої заробітної плати і утриманих аліментів з ОСОБА_2 показують, що сума заборгованості за період з 1 серпня 2011 року по 31 грудня 2011 року збільшилась і склала 4412.90 грн. Згідно постанови державного виконавця державної виконавчої служби від 29 травня 2012 року головному бухгалтеру ПП «ОСОБА_5» про стягнення аліментів з ОСОБА_2 сума заборгованості за аліментами станом на 31 травня 2012 року склала вже 6272.25 грн.
На підставі ст.ст.80, 196 СК України просила стягнути з ОСОБА_2 неустойку за прострочення з виплати аліментів в сумі 49445.73 грн. та судовий збір.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 29 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів за період з 28 травня 2009 року по 31 травня 2012 року у розмірі 10000 грн. та судові витрати в сумі 100 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права; апелянт вважає, що з липня 2009 року будь-якої його вини у виникненні заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_1 немає; суд першої інстанції в порушення ч. 3 ст. 213 ЦПК України взагалі не дослідив дані обставини і не надав їм належну правову оцінку; суд необгрунтовано та з істотними помилками здійснив само обчислення пені; суд не прийняв до уваги те, що протягом всього часу судового розгляду він звертав увагу на те, що він не повідомлявся державним виконавцем про наявність будь-якої заборгованості за аліментами; судом не враховано, що протягом часу з серпня 2011 року по грудень 2011 року він працював у ТОВ «ТПК «Стандарт», де отримував заробітну плату, про що повідомляв державного виконавця, але виконавчий лист з невідомих причин за місцем роботи не був направлений; крім того, апелянт посилається також на те, що з часу відкриття виконавчого провадження і до 24 жовтня 2012 року саме державний виконавець встановлював розмір оплати аліментів (хоча з істотними порушеннями законодавства), який доводив до його відома, а він сплачував аліменти згідно вимог державного виконавця; при цьому він, коли певні періоди не працював, а тому не мав доходу, сплачував аліменти а у той час, коли мав доходи - з переплатою, тобто за майбутні місяці з метою недопущення заборгованості за аліментами, тому вважає, що його вини у виникненні заборгованості фактично немає, а судом взагалі не досліджувались та не з'ясовувались обставини, які свідчать про наявність вини державного виконавця у виникненні заборгованості; хоча суд першої інстанції і зазначив в рішенні про врахування його матеріального стану та зменшив розмір пені до 10000 грн., вважає, що розмір пені від суми несплачених аліментів в розмірі 10000 грн., що в три рази перевищує загальну суму заборгованості за аліментами, є занадто великим і не відповідає засаді та завданню цивільного судочинства в частині справедливості та неупередженості розгляду і вирішення цивільних справ.
У судовому засіданні апеляційного суду відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Позивачка у судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення законним і обгрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу було відомо про те, що він зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі ? частини всіх видів його доходу щомісячно, проте він сплачував аліменти несвоєчасно і не в повному обсязі, розмір неустойки складає 32470.61 грн., але враховуючи матеріальне становище відповідача, ту обставину, що він має зобов'язання щодо сплати аліментів на утримання другої дружини та неповнолітньої доньки вважав за можливе зменшити розмір пені до 10000 грн.
Проте повністю з такими висновками суду погодитись неможливо.
Відповідно до ст. 194 ч.4 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу,- до досягнення нею двадцяти трьох років.
Відповідно до ч.4 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Згідно ч.1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
В інших випадках, як зазначено в п. 22 зазначеної постанови Пленуму стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Порядок стягнення аліментів визначено у ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначеною нормою передбачено, що розмір заборгованості за аліментами визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходу), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник у цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 1 липня 2009 року з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів прибутку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 травня 2009 року до повноліття дитини. При цьому в рішенні суду зазначено, що відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, пред'явлені позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.
Таким чином ОСОБА_2 було відомо про наявність рішення про стягнення з нього аліментів. Проте вперше ОСОБА_2 сплатив аліменти тільки у листопаді 2009 року в сумі 800 грн. і тільки після винесення 28 жовтня 2009 року державним виконавцем письмового попередження. Як пояснила у судовому засіданні державний виконавець відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, ОСОБА_2 на неодноразові виклики до відділу державної виконавчої служби не з'являвся і тому неможливо було встановити його доходи і визначити порядок сплати аліментів. Зазначені обставини ОСОБА_2 не спростовані, а його посилання на те, що він добровільно сплачував аліменти, починаючи з липня 2009 року нічим не підтверджені.
За таких обставин доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про відсутність його вини у несплаті аліментів за період з липня по жовтень 2009 року є безпідставними.
Як вбачається з остаточного розрахунку заборгованості за аліментами від 24 жовтня 2012 року, складеного державним виконавцем державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції у подальшому ОСОБА_2 також сплачував аліменти не регулярно і в сумі, яку визначав самостійно; про своє місце роботи повідомляв не своєчасно.
Так, після жовтня 2009 року ОСОБА_2 сплачені аліменти у грудні 2009 року в сумі 500 грн., у січні 2010 року - 1000 грн., у лютому 2010 року - 500 грн. у березні 2010 року - 500 грн.; у квітні та травні 2010 року аліменти не сплачувались; у червні 2010 року сплачено 600 грн.; з липня 2010 року по лютий 2011 року аліменти не сплачувались; у лютому 2011 року сплачено 400 грн., у березні 2011 року - 200 грн., у квітні 2011 року - 500 грн., у травні 2011 року - 800 грн., у червні 2011 року - 600 грн.; з липня 2011 року по грудень 2011 року аліменти не сплачувались; у січні 2012 року сплачено 585.55 грн.; у лютому 2012 року сплачено 195.96 грн., у березні 2012 року - 333.60 грн., у квітні 2012 року - 340.20 грн., у травні 2012 року - 564.02 грн.
З розрахунку також вбачається, що з травня 2009 року по грудень 2010 року ОСОБА_2 був приватним підприємцем, про що свідчать довідки, які містяться в матеріалах справи; проте про це державному виконавцю стало відомо з листопада 2009 року; з грудня 2010 року по серпень 2011 року ОСОБА_2 не мав місця роботи і не вважався приватним підприємцем; з серпня 2011 року по січень 2012 року ОСОБА_2 працював у ТОВ «ТПК «Стандарт», проте державному виконавцю своєчасно про це не повідомив; про роботу на даному підприємстві державному виконавцю стало відомо у 2012 році. Зазначені обставини відповідачем ОСОБА_2 не спростовані. Його посилання на те, що він періодично сплачував аліменти у значно більшій сумі, чим нараховувалось державним виконавцем, у зв'язку з чим існує переплата за аліментами і тому не можна вважати, що він несвоєчасно і не в повному обсязі сплачував аліменти, є безпідставним з огляду на те, що діючим законодавством і рішенням суду встановлена щомісячна сплата аліментів і крім того, навіть з урахуванням сплачених ОСОБА_2 сум заборгованість за аліментами існує і згідно розрахунку державного виконавця від 24 жовтня 2012 року, з яким погодився ОСОБА_2, про що свідчать доводи апеляційної скарги, становить 3351 грн. 66 коп.
Але при цьому ОСОБА_2 вважав, що врахування судом розміру щомісячних аліментів, визначених державним виконавцем у даному розрахунку при обчисленні пені від суми несплачених аліментів є необґрунтованим і таким, що суперечить засадам справедливості цивільного процесу.
Проте з урахуванням зазначених обставин, а саме недотримання відповідачем вимог про щомісячну сплату аліментів, відсутність в деякий період доходів, несвоєчасне повідомлення державного виконавця про місця роботи та наявні доходи, апеляційний суд вважає такі доводи апеляційної скарги безпідставними.
Разом з тим апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права при застосуванні порядку обчислення пені.
Вирішуючи спір суд першої інстанції не врахував, що пеня нараховується на всю суму несплачених аліментів (заборгованості) за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується лише тим місяцем, протягом якого не проводилось стягнення.
Так, з матеріалів справи, а саме розрахунку державного виконавця від 24 жовтня 2012 року, вбачається, що заборгованість зі сплати аліментів утворилась з 28 травня 2009 року, оскільки вперше аліменти ним сплачені у листопаді 2009 року в сумі 800 грн. Виходячи з цього згідно розрахунку державного виконавця аліменти за період з 28 травня по 31 травня 2009 року відповідач ОСОБА_2 повинен був сплатити в сумі 20.35 грн. у травні 2009 року, тому з 1 червня 2009 року на них нараховується неустойка (пеня), яка буде складати 35.80 грн. (20.35 грн. х 1% х 179 днів); за червень 2009 року нараховано аліментів 210.35 грн. і відповідно пеня буде складати 315.00 грн. (210.35 грн. х 1% х 150 днів); за липень 2009 року нараховано аліментів 210.30 грн. і відповідно пеня буде складати 249.90 грн. (210.30 грн. х 1% х 119 днів); за серпень 2009 року нараховано аліментів 210.30 грн. і відповідно пеня буде складати 184.80 грн. ( 210.30 грн. х 1% х 88 днів); за вересень 2009 року нараховано аліментів 210.30 грн. і відповідно пеня буде складати 121.80 грн. (210.30 грн. х1% х 58 днів); за жовтень 2009 року нараховано аліментів 210.30 грн. і відповідно пеня буде складати 56.70 грн. (210.30 грн. х 1% х 27 днів); всього за цей період підлягає стягненню пеня в сумі 964.00 грн.
За період з листопада 2009 року по 1 жовтня 2010 року з урахування переплати відповідачем сплачувались аліменти, тому за цей період пеня не нараховується.
За період з 1 жовтня 2010 року по 1 лютого 2011 року і до часу звернення позивачки до суду, тобто до 1 червня 2012 року аліменти відповідачем не виплачувались. Тому за цей період підлягає нарахуванню пеня виходячи з наступних розрахунків.
Згідно розрахунку державного виконавця за жовтень 2010 року нараховано аліментів в сумі 284.10 грн. і відповідно пеня буде складати 1650.04 грн. (284.10 грн. х 1% х581 день); за листопад 2011 року нараховано аліментів в сумі 284.10 грн. і відповідно пеня буде складати 1564.84 грн. (284.10 грн. х 1% х 551 день); за грудень 2010 року нараховано аліментів в сумі 461.13 грн. і відповідно пеня буде складати 2 383.37 грн. (461.13 грн. х 1% х 517 днів); за січень 2011 року нараховано аліментів в сумі 628.00 грн. і відповідно пеня буде складати 3058.36 грн. (628.00 грн. х 1% х487 днів), всього за цей період сума пені буде складати 8656.61 грн.
За період з лютого 2011 року по 1 липня 2011 року аліменти відповідачем виплачувались, тому за цей період пеня не нараховується.
За період з липня 2011 року по 1 січня 2012 року аліменти відповідачем не виплачувались, тому за цей період пеня підлягає нарахуванню.
Згідно розрахунку державного виконавця за липень 2011 року нараховано аліментів в сумі 650.50 грн. і відповідно пеня буде складати 1982.50 грн. (650.50 грн. х 1% х 305 днів - до 1 червня 2012 року); за серпень 2011 року нараховано аліментів в сумі 320.33 грн. і відповідно пеня буде складати 876.80 грн. (320.33 грн. х 1% х 274 дні); за вересень 2011 року нараховано аліментів в сумі 322.13 грн. і відповідно пеня буде складати 785.68 грн. (322.13 грн. х 1% х 244 дні) ; за жовтень 2011 року нараховано аліментів в сумі 307.66 грн. і відповідно пеня буде складати 656.04 грн. (307.66 грн. х 1% х 213 днів); за листопад 2011 року нараховано 322.26 грн. і відповідно пеня буде складати 589.26 грн. ( 322.26 грн. х 1% х 183 дні); за грудень 2011 року нараховано 372.88 грн. і відповідно пеня буде складати 570.69 грн. (372.88 х 1% х 153 дні), всього за цей період пеня буде складати 5460 грн. 97 коп.
Таким чином загальна сума пені за період несплати відповідачем аліментів буде складати 15 081 грн. 58 коп.
З урахуванням обставин, на які послався суд першої інстанції апеляційний суд вважає за можливе зменшити суму пені до 8000 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 жовтня 2012 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню в сумі 8 000 (вісім тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Судді: